Постанова № 72830596, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/998/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Затолочний В.С.

судді Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08.12.2017 року у справі № 447/2592/16-а (суддя Бачун О.І., проголошено в м. Миколаїв, Львівської області) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (позивач) звернувся з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Згідно припису №18/15 від 09.08.2016року позивача зобов'язано усунути порушення містобудівної діяльності (будівництво гаражу без проектної документації та без права на виконання будівельних робіт ) на вул. Болоня,81 в м. Миколаїв. У зв'язку із невиконанням припису, винесено постанову від 25.11.2016року №21/173/1-ф/пз головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_3, яку позивач 10.12.2016 року отримав поштою. Позивач вважає вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення № 21/173/1-ф/пз від 25.11.2016 р. незаконною.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08.12.2017 року у справі № 447/2592/16-а адміністративний позов задоволено. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_2 строк для оскарження постанови головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2016року №21/173/1-ф/пз. Скасовано постанову суб’єкта владних повноважень - головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2016року №21/173/1-ф/пз про визнання вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та притягнення до адміністративної діяльності.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Позивач подав на апеляційну скаргу, в якій просить її відхилити.

Представник відповідача у судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі з мотивів викладених у них.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що в апеляційну скаргу слід задовольнити а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступних мотивів.

09.08.2016 року відповідачем винесено припис №18/15, яким було зобов'язано позивача усунути порушення містобудівної діяльності (будівництво гаражу без проектної документації та без права на виконання будівельних робіт) на вул. Болоня,81 в м. Миколаїв.

09.08.2016 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, складено акт №18/70-Ф, яким встановлено, що у 2012 році, ОСОБА_2 провів будівництво на власній земельній ділянці, гаражу без будівельного паспорта забудови земельної ділянки та права на виконання будівельних робіт.

09.08.2016 року складено протокол №18/15-Ф, про порушення позивачем п.1 ст. 27, п.1.ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

28.10.2016року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №100/21-ф, яким встановлено що позивач вимог припису №18/15 від 09.08.2016року не виконав.

28.10.2016року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, за результатами позапланової перевірки, винесено протокол №100/21-ф, відповідно до якого зафіксовано порушення ОСОБА_2 п.п. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», абзац 1 п.п. 3 п.11 Постанови КМУ від 23.05.2011 року « 553 «Про здійснення архітектурно-будівельного контролю».

Постановою №21/173/1-ф/пз Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 25.11.2016року ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за не усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення (02.06.2017р.) Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Позивач здійснив порушення вимог містобудівного законодавства у частині виконання будівельних робіт без отримання документу, що надає відповідне право (ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») та без проектної документації (ст. 27 цього ж закону), а отже позивач повинен був усунути виявлені порушення, у будь-який із визначених законодавством способів, зокрема; - шляхом розроблення проектної документації на об'єкт будівництва та отримання документу що надає право виконувати будівельні роботи; - узаконення об'єкту самочинного будівництва, у порядку ст. 376 ЦК України, шляхом звернення до суду із позовом про визнання права власності; - добровільне самостійне знесення об'єкту самочинного будівництва, немає будівництва - не має порушення містобудівного законодавства.

Зазначення у приписі тільки одного із вищевказаних способів, позбавляло б позивача можливості вибору інших способів визначених законодавством, а отже позбавляло б прав та вплітало б на права позивача, що є недопустимим.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. - припис відповідача є обов'язковим до виконання.

Матеріали справи не містять жодного доказу, що позивач вживав будь яких дій на виконання вимог припису, зокрема звернення до відділу архітектури Миколаївської районної державної адміністрації - для отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, звернення до ліцензованих проектних організацій для розроблення проектної документації, вжиття заходів для приведення об'єкту самочинного будівництва до попереднього стану. (Вказана правова позиція викладена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016р. у справі № К/800/18551/15).

Не погоджується суд апеляційної інстанції і з твердженням суду першої інстанції про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено із порушенням ст. 254, 256 КУпАП, а саме за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки у акті перевірки від 28.10.2016р. № 100/21-ф чітко вказано що перевірка відбувалась у присутності замовника будівництва (позивача гр. ОСОБА_2Є.), однак останній відмовився від підписання складених процесуальних документів.

У відповідності до п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р — у разі виявлення порушень, крім акта перевірки складається протокол, а відповідно протокол про адміністративне правопорушення № 100/21-ф також був складений у присутності позивача. Не заслуговує па увагу і твердження суду про те, що позивачу не було роз'яснено його прав, згідно ст. 268 КУпАП, оскільки у протоколі № 100/251-ф від 28.10.2016р. чітко зазначено графу щодо роз'яснення прав, яка передбачена самою формою протоколу, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2012 р. за № 1116/21428).

Не заслуговує на увагу твердження суду і те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на проведення перевірки та відсутні матеріали фотофіксації, оскільки такі долучені до апеляційної скарги.

Ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Із змісту ст. 317 КАС України видно, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити, а постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08.12.2017 року у справі № 447/2592/16-а – скасувати, та прийняти нову якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6