Ухвала суду № 72830306, 19.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2018 року справа №415/4125/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Ястребова Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 грудня 2017 р. у справі № 415/4125/16-а (головуючий І інстанції Чернобривко Л.Б.) за позовом Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування надміру виплаченої суми грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 415/4125/16-а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 грудня 2017 р.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду докази сплати судового збору в сумі 2067 грн. або докази які надають апелянту право на звільнення від сплати судового збору.

16 березня 2018 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, відповідно до КАС України та Закону України «Про судовий збір». В обґрунтування клопотання зазначено, що сума судового збору 2067 грн. є значною, позивач не працює та отримує соціальну допомогу у розмірі 1179 грн., на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне заяву апелянта задовольнити та звільнити апелянта від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950) (далі - Конвенція), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Таким чином, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до матеріалів справи, позивач не працює, отримує соціальну допомогу у розмірі 1179 грн., на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначене підтверджує обставини скрутного майнового стану позивача.

З урахування викладено, колегія суддів вважає, що дані обставини є достатніми для звільнення апелянта від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за апеляційною скаргою на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 грудня 2017 р. у справі № 415/4125/16-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_2

ОСОБА_3