Постанова № 72830188, 13.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1606/17 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення стосовно нього документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 27.05.2015р. до 28.04.2017р., згідно з наказами від 18.04.2017р. № 653 та від 28.04.2017р. № 745 та оформлення її результатів Актом від 02.06.2017р. № 231/23-00-13-03/3117015118.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.05.2015р.

02.02.2017р. до ЄДРПОУ було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 за власним рішенням.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017р. № 653, на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з терміном проведення з 24.04.2017р. до 28.04.2017р.

Згідно з наказом від 28.04.2017р. № 745, термін перевірки визначено в період з 15.05.2017р. до 19.05.2017р.

На підставі вказаних наказів, посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області було здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку ОСОБА_6, про що складено Акт перевірки від 02.06.2017р. № 231/23-00-13-0317/3117015118.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна перевірка призначена наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017р. № 633, на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з внесенням 02.02.2017р. до ЄДРПОУ відомостей про припинення підприємницької діяльності позивача.

Таким чином, доводи апелянта з приводу того, що така перевірка здійснена контролюючим органом без законних підстав є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено в пункті 79.1 зазначеної статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Крім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України, необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна, без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законної діяльності такого платника та дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме: компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в його постанові від 21 лютого 2018 року у адміністративній справі № 821/371/17 (адміністративне провадження № К/9901/1970/17).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.05.2015р. 02.02.2017р. до ЄДРПОУ було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 за власним рішенням.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017р. № 653, на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з терміном проведення з 24.04.2017р. до 28.04.2017р.

Згідно з наказом від 28.04.2017р. № 745, термін перевірки визначено у період з 15.05.2017р. до 19.05.2017р.

Вказаний наказ відповідача від 18.04.2017р. № 653, яким призначено проведення перевірки позивача та повідомлення від 18.04.2017р. № 107/28-00-13-0118 про дату початку та місце проведення перевірки направлені ОСОБА_6 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ: 19631, Черкаська обл., Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Алексєєва, 53.

Однак, вказані документи не були вручені позивачу та повернулись відправнику «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується даними довідки поштового відділення форми 20 (Т.1 а.с.104).

Таким чином, позивачу було невідомо про проведення стосовно нього документальної перевірки, а тому, він був позбавлений можливості надати первинні та інші документи, які підтверджують показники поданої ним податкової звітності.

Крім того, факт об'єктивної неможливості отримати ОСОБА_6 наказів про проведення перевірки від 18.04.2017р. № 653, від 28.04.2017р. № 745 підтверджується висновком ЛКК від 08.05.2017р. № 34, згідно якого, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 28.04.2017р. по 08.05.2017р. у КНП «Перша Черкаська міська лікарня» ЧМР.

З огляду на те, що ОСОБА_6 був позбавлений можливості подати такі документи, а останні не досліджувались посадовою особою Головного управління ДФС у Черкаській області, яка проводила позапланову невиїзну документальну перевірку, відповідно, недостовірними є і висновки Акта перевірки, що в свою чергу, дає підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення такої перевірки та оформленню її результатів.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області по проведенню стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 27.05.2015р. по 28.04.2017р., згідно з наказами Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017р. № 653, від 28.04.2017р. № 745 та оформлення результатів такої перевірки Актом від 02.06.2017р. № 231/23-00-13-0317/3117015118.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В.Повний текст постанови виготовлено 19.03.2018 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Беспалов О.О.

Губська Л.В.