Постанова № 72830161, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 року м.Дніпросправа № 314/4809/17(2-а/314/152/2017)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (управління Пенсійного фонду України Вільнянського району Запорізької області), яка полягає у не виплаті, починаючи з жовтня 2016 року, пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (управління Пенсійного фонду України Вільнянського району Запорізької області) про призупинення (припинення) виплати пенсії;

- зобов’язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії та утриматися від подальшого призупинення її виплати.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 р. адміністративний позов задоволено частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов'язання Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату заборгованості з жовтня 2016 року по 15 травня 2017 року включно - залишено без розгляду.

Визнано протиправною бездіяльність Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсії, починаючи з 16.05.2017 року.

Зобов'язано Запорізьке об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та сплатити заборгованість за період з 16 травня 2017 року.

У задоволенні іншої частини позову – відмовлено.

Стягнуто з Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 41251296, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду, Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою №0000177316 від 13.04.2017 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 перемістилася до м. Вільнянськ Запорізької області, вул. 8 березня, буд. 14 з постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

13.04.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про запит пенсійної справи (а.с.24).

Згідно розпорядження Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від17.05.2017 року №2503 ОСОБА_1 призначено пенсію з 01.12.2016 року.

Посилаючись на невиплату пенсії з жовтня 2016 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності невиплати позивачу пенсії, при цьому залишивши частину позовних вимог без розгляду, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За приписами ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Нормами ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 Запорізьким приміським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розпорядженням від 17.05.2017 року №2503 було призначено пенсію з 01.12.2016 року на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.04.2017 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Положеннями п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Статтею 12 даного Закону визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчинення терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо неправдиві відомості.

Із вищезазначеного вбачається, що для припинення органом пенсійного фонду виплати пенсії тимчасово переміщеній особі законодавцем чітко встановлено підстави, для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно поданих відповідачем заперечень та апеляційної скарги, пенсію не було виплачено на підставі протокольного рішення засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 11 травня 2017 року №20.

На запит суду до органу Пенсійного фонду щодо надання рішення про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії (у разі його прийняття), Запорізьким приміським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було надано копію Витягу протокольного рішення засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 11 травня 2017 року №20. У зв’язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення Запорізьким приміським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області про припинення ОСОБА_1 з 01.12.2016 року не приймалось.

При цьому, відповідно до Витягу з протокольного рішення засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 11 травня 2017 року №20 комісією вирішено відмовити у соціальних виплатах ОСОБА_1 у зв’язку з не проживанням останньої за вказаною адресою, що встановлено актом обстеження матеріально-побутових умов. Рішення щодо скасування виданої позивачу довідки №0000177316 від 13.04.2017 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції відповідно до наданого Витягу, комісією не приймалось.

Зазначений акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 25.04.2017 року, був наданий суду апеляційної інстанції.

Водночас, відповідно до наданої копії акту, в останньому зазначено лише про відсутність заявниці на момент проведення перевірки за вказаною адресою, поганий стан будинку та свідчення сусідів про відсутність мешканців за даною адресою. Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказана обставина, з огляду на відсутність жодних інших даних та доказів встановлення підтвердження не проживання позивачки за вказаною адресою або повернення до покинутого місця проживання, не є достатнім та належним підтвердженням відсутності особи за фактичним місцем проживання/перебування. Крім того, в акті зазначено про залишення за вказаною адресою повідомлення про необхідність прибуття до УСЗН ОСОБА_1 та про з’явлення останньої до УСЗН 27.04.2017 року. При цьому, акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї датований 25.04.2017 року.

За таких обставин, з огляду на викладені обставини припинення вплати пенсії ОСОБА_1 є безпідставним.

Таким чином, з урахування встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано положення саме Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" замість норм інших підзаконних нормативно-правових актів, а також обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача відповідає повноваженням адміністративного суду при вирішенні справи, визначених ст. 162 КАС України, відповідно до якої суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Водночас, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовних вимог за період з жовтня 2016 року по 15 травня 2017 року з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Як вказувалося вище, Запорізьким приміським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначено та нараховано пенсію розпорядженням від 17.05.2017 року №2503 з 01.12.2016 року.

Крім того, як було встановлено судом апеляційної інстанції, рішення про зупинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідачем не приймалось.

Тому, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду та застосування наслідків його пропуску є безпідставним.

При цьому, з огляду на атестат виплат Гуляйпільського ОУПФУ, згідно якого пенсію ОСОБА_1 виплачено по 30.11.2016 року, а Запорізьким приміським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначено та нараховано пенсію з 01.12.2016 року, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо виплати пенсії з 01.12.2016 року.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу Пенсійного фонду щодо припинення виплати пенсії, також не підлягають задоволенню з огляду на встановлену вище відсутність такого рішення.

В частині вимог щодо зобов’язання відповідача на майбутнє утриматися від вчинення певних дій, суд апеляційної інстанції залишає без задоволення, оскільки завданням суду є захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, які вже відбулися. Неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови по суті позовних вимог.

З огляду на положення ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення незначної складності, у зв’язку з чим постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 317, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – задовольнити частково.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 р. – скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.12.2016 року.

Зобов'язати Запорізьке об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.12.2016 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 41251296, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим