Постанова № 72829620, 15.03.2018, Апеляційний суд Херсонської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» березня 2018 року м. Херсон

Справа № 653/1522/16-ц

Провадження № 22-ц/791/77/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П.суддів:Ігнатенко П. Я. Полікарпової О. М.секретарПісоцька Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Громадської організації «Генічеський регіональний правозахисний центр» в особі ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 на заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Венглєвської Н. Б. від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між банком та ОСОБА_6 договору від 27 грудня 2007 року останній отримав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява, разом з «Умовами і правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку» складає між ним і банком договір.

Відповідач у порушення умов договору належним чином зобов'язання не виконував, внаслідок чого, станом на 31 березня 2016 року, має заборгованість в сумі 11 323,11 грн., яку Банк просив стягнути з останнього та судові витрати у справі.

Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2016 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - задоволено повністю.

Стягнуто зі ОСОБА_6, на користь ПАТ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 323 гривні 11 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень 00 копійок.

В апеляційній скарзі Громадська організація «Генічеський регіональний правозахисний центр» в особі ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не взяття до уваги того факту, що він не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та був позбавлений, у зв'язку з цим, просити суд про застосування строку позовної давності, який позивачем пропущено, просила рішення суду скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відзив позивача на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило; з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, колегія суддів вважає можливим справу розглянути у їх відсутність у порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено кредитний договір, який ОСОБА_6, щодо сплати щомісячних платежів та повернення кредитних коштів не виконав, тому заборгованість, яка виникла станом на 31 березня 2016 року у розмірі 11 323 грн. 11 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується частково з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 27 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 було укладено договір шляхом написання заяви, яка разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і тарифами складає між ними договір про надання банківських послуг /а. с. 13 - 14/.

За умовами договору Банк зобов'язався надати ОСОБА_6 кредит в сумі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та сплатою щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн до 25 числа кожного місяця і надав позичальнику кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії до 12/11. Умовами договору передбачено сплату штрафу за порушення позичальником строку платежів та пені.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, ОСОБА_6 свої зобов'язання належним чином не виконував, щодо здійснення щомісячних платежів, станом на 31 березня 2016 року заборгованість становить 11 323,11 грн. і складається з: заборгованості за кредитом - 1 995,63 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 5 881,15 грн., заборгованості за пенею та комісією - 2 669,04 грн., штрафи: 250 грн. (фіксована частина) і 527,29 грн. (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості /а. с. 8 - 12/.

Пунктом 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн + 5% від суми заборгованості.

Умовами кредитування передбачено сплату пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Колегія суддів вважає, що позивач безпідставно нарахував, а суд стягнув з відповідача штраф і пеню, оскільки вони є одним видом відповідальності, передбаченої за одне і те саме порушення зобов'язань відповідачем - порушення строків платежів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Тому, рішення суду підлягає зміні, зменшенню суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 з 11 323 грн до 8 520,62 грн (11 323,11 грн - 2 669,04 грн) та зменшенню суми судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75,25 %), що відповідає положенню ст. 141 ЦПК України - до 1 036 грн 94 коп.

Доводи відповідача про те, що справа була розглянута судом у його відсутність, жодних судових повісток він не отримував та не знав про те, що у провадженні суду перебуває справа, що призвело до порушення його прав, гарантованих ч. 1 ст. 76 ЦПК України, не ґрунтуються на законі та підлягають відхиленню.

Відповідно до процесуального закону, який регулював порядок вручення судових повісток на час розгляду справи судом першої інстанції - ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Позовна заява Банку надійшла до суду 12 травня 2016 року, а заочне рішення було ухвалено судом 20 жовтня 2016, тобто через п'ять місяців. При цьому суд спочатку направляв судові повістки за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідала адресі відповідача, зазначеній у кредитному договорі, а при поверненні поштового відправлення з відміткою, що ОСОБА_6 за вказаною адресою не проживає /а. с. 40 - 41/, суд направив запит до ГРС ДМС України в Херсонській області та отримав інформацію про його зареєстроване місце проживання /а. с. 42 - 43/, за яким неодноразово направляв відповідачу судові повістки з повідомленням про вручення, які поверталися до суду з відміткою, що відповідач за вказаною адресою не проживає /а. с. 45 - 48/.

З огляду на зазначені обставини та приписи процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на законних підставах розглянув справу в порядку заочного провадження та направив копію рішення за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Посилання апелянта про те, що Банк жодного разу не звертався до нього з вимогою про повернення боргу і такі відомості в матеріалах справи відсутні, підлягають відхиленню, оскільки ні умовами укладеного між сторонами договору, ані законом не передбачено попереднє направлення вимоги боржнику перед зверненням кредитора з позовом до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дослідив оригінали документів, наданих банком та не встановив яку саме суму отримав ОСОБА_6 підлягають відхиленню, оскільки надані суду позивачем копії документів посвідчені належним чином, а видача відповідачу 2 000 грн за умовами договору підтверджується наданою Банком випискою по картковому рахунку НОМЕР_1.

Посилання апелянта на те, що суд зробив передчасний висновок, що саме ОСОБА_6 підписав кредитний договір є безпідставними і підлягають відхиленню, оскільки вказаний кредитний договір відповідач не оспорив із зазначених ним обставин і він не визнаний судом недійсним.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності, зазначена в апеляційній скарзі не може бути прийнята апеляційним судом до уваги, оскільки відповідно до приписів ч. 3 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави скасування рішення суду відсутні, воно підлягає зміні з зазначених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Генічеський регіональний правозахисний центр» в особі ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2016 року змінити.

Зменшити стягнуту зі ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором з 11 323 грн 11 коп. до 8 520 грн 62 коп. та суму судового збору з 1 378 грн до 1 036 грн 94 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Головуючий підписЛ. П. ВоронцоваСудді: підпис підписП. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова

Дата складання повного судового рішення 19 березня 2018 року.

З оригіналом згідно: Копія постанови оформлена 19 березня 2018 року Постанова набрало законної сили 15 березня 2018 року

Суддя Секретар судового засідання Л. П. Воронцова Т. І. Пісоцька