Вирок № 72828990, 20.03.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/70/18

№ провадження 1-кп/647/67/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі Татаровській І.В.

за участю прокурора Добрянського І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017230090001263 від 08.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Нова Каховка, Херсонської області, постійної роботи не має, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який не є депутатом будь-якого рівня, раніше судимий:

- 19.02.2003 Бериславським р/с за ст. 185 ч.4, 185 ч.3, ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 08.12.2006 Новокаховським міським судом за ст. 358 ч.3, ст. 71 КК України до обмеження волі на термін 2 роки 6 місяців;

- 10.11.2014 Скадовським районним судом Херсонської області за ст. ст. 187 ч.3, 129 ч.1, 185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 70 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

- 13.10.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 187 ч.3, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 11років 9 місяців 22 дня, з конфіскацією майна.

- Звільнений 21.11.2016 року по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, судимість за які в установленому законом порядку не знята і не погашена, повторно вчинив умисний злочин за наступних обставин.

Так він, близько 4 години 08.10.2017 року, з корисливих мотивів, таємно, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через відкриту хвіртку, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, через незамкнені двері проник до житлового будинку за вищевказаною адресою, звідки викрав майно належне ОСОБА_2, а саме: грошові кошти у сумі 1171 грн., чоловічий годинник марки «Jaga» з маркуванням «НОМЕР_1» з гумовим ремінцем, вартість якого згідно товарознавчої експертизи №3236 від 09.11.2017 становила 400 грн., бувшу у використанні жіночу сумку марки «Lipigeon» чорного кольору з шкірозамінного матеріалу, з ременем через плече, вартість якої згідно товарознавчої експертизи №3236 від 09.11.2017 становила 250 грн., які обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд чим завдав потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1821 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро зізнався, дав показання у відповідності з встановленими обставинами, згодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорював їх, а також визнав не доцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження була повідомлена в порядку та строки визначені ст. 135 КПК України, до суду надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

Суд визнав за можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілої ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.

Учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та розмір матеріальних збитків ніким не оспорювався.

У відповідності до вимог ст. 337 КПК України розглянувши матеріали кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, не вбачається.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати: за ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 зі змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме п.2 передбачено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступені тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати у тому числі і питання менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочин, неповнолітнім, жінкам, котрі у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену та не зняту судимість, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, має задовільну характеристику.

Обставиною, що пом'якшують покарання відповідно до ст..66 КК України судом визнано щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст..67 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 судом визнано: вчинення злочину особою яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння; рецидив злочинів.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, а також про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 має бути засудженим за вчинене кримінальне правопорушення до покарання у вигляді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України, оскільки суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 75,76 КК України.

При цьому суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів., буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання про речові докази по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 369-370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання за даним вироком засудженому ОСОБА_1 рахувати з 20.03.2018 року.

Зарахувати у строк відбування покарання термін його перебування під вартою з 13.02.2018 року. Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: за проведення судово-товарознавчої експертизи №3236 від 09.11.2017 року в розмірі 197,74 гривні.

Речові докази по справі відповідно до постанови про визнання речових доказів від 08.10.2017 року залишити потерпілій ОСОБА_2.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суд роз'яснює засудженому до позбавлення волі до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його право відповідно до ч.3 ст.376 КПК України заявляти клопотання про доставку в судове засідання судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.

Суддя В. С. Миргород