Рішення № 72828372, 13.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1000/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2995 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2995 (далі – ВЧ А2995, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А 2995 (з основаної діяльності) від 05.01.2018 № 4 ''Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв'язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМ'' про притягнення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності на суму 7520 грн. 21 коп. (сім тисяч п’ятсот двадцять грн. 21 коп.);

- стягнути з військової частини А2995 на користь ОСОБА_2, незаконно утримане грошове забезпечення на суму 7520 грн. 21 коп. (сім тисяч п’ятсот двадцять грн. 21 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що мета проведення службового розслідування не відповідає підставам викладеним у п.1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Збройних Силах України. Також, під час проведення службового розслідування не досліджено обставин, що передбачені п.3 Інструкції, не встановлено наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування та неправомірними діями військовослужбовця, не визначено ступінь та форму вини, мотиви протиправної поведінки, тощо.

Внаслідок викладеного, при застосуванні стягнення у вигляді притягнення позивача до матеріальної відповідальності відповідачем не було враховано суті діяння, обставин його скоєння, а отже таке стягнення, на думку позивача, є протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з наданням додаткових пояснень, та просив їх задовольнити.

Представник Військової частини А 2995 у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До суду надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві (а.с. 58-60), також просить розглядати справу без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командира військової частини А2995 (по стройовій частині) від 05.01.2018 року №4 молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 командира відділення обробки інформації взводу зв’язку центру інформаційних систем польового вузла зв’язку військової частини А2995, відповідно до частини шостої статті 26 з урахуванням підпункту «а» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «про військовий обов’язок і військову службу» було звільнено з військової служби у запас за пунктом «і» пункту 1 та частини 8 ( в зв’язку з закінченням строку контракту, як осіб, які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом І строк контракту яких закінчився. Якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) та з 05 січня 2018 року виключено зі списків військової частини (а.с. 11).

В січні 2018 року під час отримання з карткового рахунку грошового забезпечення, нарахованого військовою частиною А2995 при звільненні позивачу, останній дізнався, що з його грошового забезпечення утримано суму більш ніж 7 тис. грн.. за нестачу матеріальних засобів.

ОСОБА_2 звернувся до військової частини А 2995 за роз’яснення стосовно утримання з його грошового забезпечення коштів, позивач отримав усну відповідь, що кошти з його грошового забезпечення утримані на підставі наказу командира військової частини А 2995 (з основної діяльності) від 05.01.2018 № 4 «Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв’язку виявлено під час приймання-передачі апаратної П-244ТМ» пункт 4 утримано з командира відділення обробки інформації центру інформаційних систем польового вузла зв’язку молодшого сержанта ОСОБА_2 суму шкоди, завдану державі, в розміру 7520,21 грн (а.с. 12-13).

Вважаючи наказ від 05.01.2018 № 4 таким, що протиправними та таким, що прямо порушує права позивача, а також підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами абз.3 ст.5 Закону України від 24.03.1999 № 551 "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі Закон № 551), стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, зокрема визначено ст.ст.83-84 Закону № 551, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст.85 Закону №551 службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що проведення службового розслідування не має імперативного характеру. При цьому, командир військової частини на власний розсуд як усно так із оформленням службового розслідування може притягти військовослужбовця до відповідальності в межах наданих повноважень та в порядку встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, якщо військовослужбовець не виконує або неналежно виконує свої службові обов'язки, порушує службову дисципліну, тощо.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15.03.2004 №82 (далі - Інструкція).

У відповідності до пп.1.2 п.1 Інструкції службове розслідування проводиться у разі: - невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; - невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; - неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; - порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; - недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Згідно пп.1.3 п.1 Інструкції рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові особи у разі необхідності клопочуть за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі (пп. 1.5 п.1 Інструкції).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні (пп.1.6 п.1 Інструкції).

Особам, які проводять службове розслідування, надається право: отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки; ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування; отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України.

Посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі у письмовому вигляді і підписуються опитуваним (п.2 Інструкції).

У відповідності до п.3 Інструкції розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування (пп.4.2 та пп.4.3 п.4 Інструкції).

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення (пп.5.1 п.5 Інструкції).

Відповідно до пп.5.3 п.5 Інструкції притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затверджену Постановою Верховної ОСОБА_3 України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР.

Відповідно до положень п.п.2,3 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою ВРУ № 243/95-ВР від 23.06.1995 року, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово- навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Приписами п.п. 17,18, 19, 21,22,23 Положення передбачено, що у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.

Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду, вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкодуй винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

У висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування заподіяної шкоди.

Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.

Командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності.

Якщо вину військовослужбовця або призваного на / збори військовозобов'язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню.

Як вбачається зі акту службового розслідування, проведеного заступником начальника польового вузла зв’язку по роботі з особовим складом капітаном ОСОБА_3, було встановлено наступні факти.

З пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_4П вбачається, що 24.10.2017 до нього звернувся з рапортом про надання щорічної відпустки з 26.10.2017 молодший сержант ОСОБА_2, який 25.10.2017 усно доповів про нестачу в його апаратній П-244ТМ майна зв’язку.

З невстановлених службовим розслідуванням підстав, старший лейтенант ОСОБА_5 26.10.2017 про наявну нестачу відповідно до вимог статут Внутрішньої служби, не доповів командиру військової частини.

Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_5 порушив припис п. 17 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 №201 «Про оголошення постанови Верховної ОСОБА_3 України від 23 червня 1995 року№242/95-ВР», який зобов’язує командира підрозділу та інших посадових осіб про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов’язані негайно подати рапорт командиру військової частини.

Крім того, відповідно вказаного службового розслідування про наявність нестачі майна зв’язку в апаратній П-24ТМ стало достовірно відомо 26.10.2017, в той же час наказ командира військової частини А2995 про призначення службового розслідування був виданий тільки 12.12.2017 року за №606, а само розслідування було завершено тільки 05.01.2018 року, що не відповідає вимогам п. 17 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року № 201, який встановлює термін розслідування протягом місяця з дня виявлення шкоди.

Пункт 18 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року №201 забороняє доручати проведення розслідування посадовим особам, яка є підлеглою або безпосереднім начальником військово службовця дії якого необхідно розслідувати.

Також судом звертається увагу на те, що розслідування було проведено заступником начальника польового вузла зв’язку по роботі з особовим складом капітаном ОСОБА_3, який є безпосереднім начальником командира відділення обробки інформації центру інформаційних систем польового вузла зв’язку молодшого сержанта ОСОБА_2, відносно якого проводилось розслідування та старшого лейтенанта ОСОБА_5, який не доповів про факт нестачі майна зв’язку в апаратній П-24ТМ, про що йому стало достовірно відомо ще 26.10.2017.

Відповідно до п. 19 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року №201, розслідуванням повинно бути встановлено: якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця було заподіяно шкоду; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду.

Вказаним розслідуванням не було встановлено якими конкретно неправомірними діями ОСОБА_2 було заподіяно шкоду, а саме нестачу майна зв’язку апаратної П-244ТМ.

Також, актом розслідування не було встановлено умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду.

Розслідуванням було встановлено з пояснень молодшого сержанта ОСОБА_2, останній в період з 01.09.2017 по 25.10.2017 перебував на навчаннях. Перед виїздом на навчання майно апаратної П-244ТМ було в наявності, після повернення з навчань 25.10.2017 він виявив нестачу та доповів про ії наявність старшому лейтенанту ОСОБА_5

В той же час з невідомих причин службовим розслідуванням не були досліджені питання, яким чином в період з 01.09.2017 по 25.10,2017 майно апаратної П-244ТМ, перебуваючи на території автомобільного парку військової частини А2995, який охороняється відповідним добовим нарядом, було викрадено з апаратної П-244ТМ.

Пунктом 2 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року №201 визначено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрата для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Проведеною перевіркою не встановлено, втрати майна сталися з вини молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2, а саме шляхом розкраданням пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності.

Крім того, службовим розслідуванням зазначено, що відповідно до акту технічного стану від 25.09.2017 року майно апаратної П-244ТН № 426622 прийняв молодший сержант ОСОБА_2, відповідно він є матеріально відповідальною особою.

В той же час вказаним розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_2 в період з 01.09.2017 по 25.10.2017 знаходився на навчанні, тобто перебував за межами військової частини А2995 і фізично не міг прийняти саме 25.09.2017 року майно апаратної П-244ТН №426622.

До того ж, висновки службового розслідування, щодо того факту що молодший сержант ОСОБА_2, є матеріально відповідальною особою, документально будь-яким доказом не підтверджені.

Військовою частиною А2995 договір про матеріальну відповідальність з молодшим сержантом ОСОБА_2 не укладався, наказ командира частини про закріплення за матеріальною особою молодшим сержантом ОСОБА_2 також не видавався.

Як висновок, в частині А2995 відсутні документальні доказі того, що молодший сержант ОСОБА_2, є матеріально відповідальною особою.

Пунктом 21 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 № 201 визначено, що до висновку службового розслідуванням по факту, встановленої нестачі додається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальник відповідної служби або фінансового органу.

Молодший сержант ОСОБА_2 був притягнутий до матеріальної відповідальності на підставі довідки-розрахунку визначення залишкової вартості втрачених засобів з комплекту П-244ТМ, вказана довідка не має реєстраційного номеру та дати складання, в графі станом на відсутній період, відсутня дата затвердження вказаної довідки командиром військової частини А2995.

Вказана довідка складена та підписана інженером технічної частини, який не відноситься до категорії посадових осіб начальник відповідної служби, вказана довідка також не підписана начальником фінансової служби частин, відсутня печатка, яка повинна засвідчувати підпис відповідної посадової особи, яка склала вказану довідку.

Пунктом 23 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року №201, визначено командир військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов’язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем, який притягується до матеріальної відповідальності.

Командир військової частини А2995 в порушення п. 23 бесіду з молодшим сержантом ОСОБА_2 особисто не провів, доказів проведення вказаної бесіди до суду не надано.

Пунктом 23 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року №201 також визначено, що наказ про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності доводиться до відома винної особи під розписку.

Наказ командира військової частини А2995 (з основної діяльності) від 05.01.2018 № 4 «Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв’язку виявлено під час приймання-передачі апаратної П- 244ТМ» до молодшого сержанта ОСОБА_2 під розписку не доводився.

Крім того, суд зазначає, що характер та підстави службового розслідування за фактом порушення військовослужбовцем службової дисципліни та службового розслідування у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди не є тотожними.

А отже, притягнення позивача до матеріальної відповідальності в межах службового розслідування по факту порушення ним службової дисципліни, не може бути пов'язане з підставами притягнення до матеріальної відповідальності в межах службового розслідування за фактом виявлення заподіяння матеріальної шкоди, оскільки до призначення такого службового розслідування факт заподіяння матеріальної шкоди вже повинен бути встановлений.

Пунктом 25 наказу Міністра оборони України від 14.08.1995 року № 201 встановлено порядок утримання грошового нарахування за наказом про відшкодування заподіяної шкоди.

Утримання проводиться щомісячно у розміру 20%, а у разі відшкодування шкоди, заподіяної розкраданням, умисного пошкодження військового майна - в розміру 50% місячного грошового забезпечення.

Також слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2000 року №748 «Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах України» визначено наступні терміни - нестача військового майна - перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, установленими під чає інвентаризації.

Метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку и надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис).

Пунктом 20, визначено, що результати інвентаризації за кожним видом військового майна відображаються у інвенгаризаційном описі окрем за місцезнаходженням цього майна і за матеріально відповідальними особами.

Пунктом 21, також визначено, що інвентаризаційний опис складається в двох примірниках (у разі заміни матеріально відповідальної особи - в трьох), які підписуються головою і усіма членами інвентаризаційної комісії, а також матеріально відповідальною особою та командиром (начальником) підрозділу, де проводилася інвентаризація.

Військовою частиною А2995 інвентарізація майна, нестача якого на суму 7520 грн. 21 коп. (сім тисяч п’ятсот двадцять грн. 21 коп.) була встановлена відповідно до наказу командира військової частини А2995 (з основної діяльності) від 05.01.2018 року №4 «Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв’язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМ не проводилася, інвентаризаційна відомств не складалася, підпис матеріально відповідальної особи відсутня, як наслідок відсутні документальні доказі того, що молодший сержант ОСОБА_2, є матеріально відповідальною особою.

До того ж, п. 2 Положення визначено відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Наведене дає підстави суду дійти висновку, що при застосуванні стягнення у вигляді притягнення до матеріальної відповідальності відповідачем не враховано суть діяння, обставини його скоєння та не доведено вину особи, що полягала би у розкраданні, пошкодженні, втраті чи незаконному використанню військового майна, погіршенню або заниженню його цінності. При цьому, таке стягнення є неадекватною мірою відповідальності за врахування характеру проступку військовослужбовця та відсутності факту доведення його вини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності суперечить принципам, встановленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими керується суд при перевірці рішень, вчинення дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а тому наказ командира військової частини А 2995 (з основаної діяльності) від 05.01.2018 № 4 ''Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв'язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМ'' щодо притягнення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності на суму 7520 (сім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 21 коп. є протиправним і його належить скасувати, а вимоги позивача у цій частині задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення з військової частини А2995 на користь ОСОБА_2 незаконно утримане грошове забезпечення на суму 7520 (сім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 21 коп., то вона також підлягає задоволенню, у зв’язку з тим, що є похідною від першої, вказана суму з позивача було утримано на підставі наказу від 05.01.2018 № 4 ''Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв'язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМ'' щодо притягнення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності на суму 7520 (сім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 21 коп., який судом визнано протиправним та скасовано.

Враховуючи викладене та підтвердження позовних вимог достатніми доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А 2995 (з основаної діяльності) від 05.01.2018 № 4 ''Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв'язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМ'' щодо притягнення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності на суму 7520 (сім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 21 коп.

Стягнути з військової частини А2995 (вул. Шевченка, 105, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 26613421) на користь ОСОБА_2 (вул. Центральна, 9, с. Вишневе, Ріпкинський район, Чернігівська область, ІН НОМЕР_1) незаконно утримане грошове забезпечення на суму 7520 (сім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 21 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков