Рішення № 72828203, 16.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/482/18

РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2018 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради визнати ОСОБА_1 такою, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як дружину померлого учасника бойових дій ОСОБА_2, померлого 13.10.2017 року, який визнаний за життя інвалідом ІІ групи загального захворювання, та яка не одружилася вдруге.

Свої вимоги мотивує тим, що за життя ОСОБА_2 мав статус ветерана війни - учасника бойових дій. Цей статус отримав в зв'язку з проходженням військової служби з 26.08.1965 року по 02.11.1968 року, учасник бойових дій ЧССР в/ч 82715 з 24.02.1966 року по 02.11.1968 року. За життя ОСОБА_2 визнаний інвалідом ІІ групи загального захворювання.

Вказує, що 04.12.2017 року звернулась до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради щодо надання статусу дружини померлого чоловіка ОСОБА_2 - учасника бойових дій. Відповідач листом від 07.12.2017 року №23061/0780 відмовив у задоволенні заяви, з обгрунтуванням, що для отримання пільгового посвідчення "Члена сім'ї загиблого (померлого)" відповідно до п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно подати в Департамент висновок військово - лікарської комісії, який підтвердить причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків) або проходженням військової служби. Також відповідач зазначив, що лише у випадку встановлення причини смерті пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків) або проходженням військової служби позивач буде мати право на отримання пільгового посвідчення "Члена сім'ї загиблого (померлого)", яке буде підставою для надання пільги на житлово - комунальні послуги.

Позивач вважає вказану відповідь необґрунтованою та безпідставною, а тому звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

На підставі вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою суду від 15.02.2018 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Таким чином, керуючись положеннями частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії І-АБ №367749 від 06.03.1971 року.

13.10.2017 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БВ №308436 від 13.10.2017 року. Після смерті чоловіка позивач вдруге не одружувалась.

Чоловік позивачки ОСОБА_2 проходив військову службу з 26.08.1965 року по 02.11.1968 року, учасник бойових дій ЧССР в/ч 82715 з 24.02.1966 року по 02.11.1968 року, що підтверджується копією довідки Кам'янець-Подільського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 15.12.2006 року №2003. ОСОБА_2 мав статус ветерана війни - учасника бойових дій (копія посвідчення серії АБ №147691 від 11.12.2006 року).

Як вбачається з матеріалів справи, при житті ОСОБА_2 визнаний інвалідом ІІ групи загального захворювання, що підтверджується копією довідки МСЕК серії МСЕ №090762 від 12.04.2006 року.

04.12.2017 року позивач звернулась до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради щодо надання статусу дружини померлого чоловіка ОСОБА_2 - учасника бойових дій.

Відповідач листом від 07.12.2017 року №23061/0780 відмовив у задоволенні заяви, з обгрунтуванням, що для отримання пільгового посвідчення "Члена сім'ї загиблого (померлого)" відповідно до п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно подати в Департамент висновок військово - лікарської комісії, який підтвердить причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків) або проходженням військової служби.

Також відповідач зазначив, що лише у випадку встановлення причини смерті пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків) або проходженням військової служби позивач буде мати право на отримання пільгового посвідчення "Члена сім'ї загиблого (померлого)", яке буде підставою для надання пільги на житлово - комунальні послуги.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон).

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (ст.4 Закону).

Відповідно до ст.5 Закону, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно ст.6 Закону, учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону, чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда.

Враховуючи вищевикладені норми та матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_2 був учасником бойових дій, визнаний за життя інвалідом від загального захворювання, а відтак дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється на позивача, отже дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є неправомірними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача визнати ОСОБА_1 такою, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як дружину померлого учасника бойових дій ОСОБА_2, померлого 13.10.2017 року, який визнаний за життя інвалідом ІІ групи загального захворювання, та яка не одружилася вдруге, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація, зокрема, реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом ОСОБА_5 Європи 11.03.1980 р. термін “дискреційне повноваження” означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з’ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, суд не може перебирати на себе повноваження органів державної влади, в даному випадку органів управління праці та соціального захисту населення, повноваження яких чітко визначені Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та іншими нормативними актами і питання щодо призначення статуса члена сім'ї померлого ветерана війни - інваліда ІІ групи та видача відповідного посвідчення є виключною компетенцією Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в порядку ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення позивача щодо визнання ОСОБА_1 такою, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як дружину померлого учасника бойових дій ОСОБА_2, померлого 13.10.2017 року, який визнаний за життя інвалідом ІІ групи загального захворювання, та яка не одружилася вдруге.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог на користь позивача слід присудити 352,40 грн. судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1''янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, РНОКПП - НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради (вул. Шевченка, 26, м. Кам''янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, код ЄДРПОУ - 03198570) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визнання ОСОБА_1 такою, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як дружину померлого учасника бойових дій ОСОБА_2, померлого 13.10.2017 року, який визнаний за життя інвалідом ІІ групи загального захворювання, яка не одружилася вдруге, та врахувати висновки суду зазначені в мотивувальній частині рішення суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1''янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, РНОКПП - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради (вул. Шевченка, 26, м. Кам''янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, код ЄДРПОУ - 03198570) судовий збір в сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_6