Рішення № 72828125, 12.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/419/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, які полягали у припиненні, починаючи з 01.12.2017 року, виплати пенсії за віком ОСОБА_3;

- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, що полягає у не виплаті та не нарахуванню, починаючи з 01.12.2017 року, пенсії за віком ОСОБА_3;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 01.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 15.02.2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У травні 2016 року, користуючись правом на вільне визначення місця проживання, позивач переїхав до м. Хмельницького, де, у встановленому чинним законодавством порядку, зареєстрував постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому підкреслив, що змінив своє місце проживання відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо-переміщених осіб».

З 01.06.2016 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому розпочато виплату пенсії позивачу на підставі його заяви та довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 03.06.2016 року № НОМЕР_1, що видана Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

В подальшому, позивач надав до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому довідку управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 07.07.2016 року № 2537, де зазначається, що позивача знято з обліку як внутрішньо переміщену особу, починаючи з 07.07.2016 року.

У грудні 2017 року позивач отримав лист управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, яким його повідомили про те, що виплата його пенсії припинена з грудня 2017 року, оскільки позивачу необхідно стати на облік як внутрішньо переміщеній особі та надати про це відповідну довідку.

Позивач вважає незаконним призупинення відповідачем з 01.12.2017 року виплати йому пенсії, оскільки такими діями пенсійний орган порушує охоронювані Конституцією України права позивача, позбавляє його єдиного джерела до існування, з огляду на те, що не було жодної з визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для припинення виплати позивачу пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що виплата пенсії позивача призупинена відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365.

Зважаючи на те, що у липні 2016 року позивачем до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому надана довідка управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 07.07.2016 року № 2537 про зняття ОСОБА_3 з обліку як внутрішньо переміщеної особи, відповідачем було правомірно зупинено виплату його пенсії.

Детально позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на даний адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 15.02.2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

До липня 2014 року позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З 17.07.2014 року позивач перебував на обліку у м. Львові як внутрішньо переміщена особа, підтвердженням чого є довідка від 20.10.2014 року № НОМЕР_2, видана посадовою особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Львівської міської ради.

У травні 2016 року, користуючись правом на вільне визначення місця проживання, позивач переїхав до м. Хмельницького, де, у встановленому чинним законодавством порядку, зареєстрував постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

10.05.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому із заявою, у якій просив витребувати його пенсійну справу з управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та здійснювати виплату пенсії за його новим фактичним місцем проживання.

З 01.06.2016 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому розпочато виплату пенсії позивачу на підставі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 03.06.2016 року № НОМЕР_1, що видана Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

В подальшому, позивач надав до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому довідку Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 07.07.2016 року № 2537, де зазначається, що позивача знято з обліку як внутрішньо переміщену особу, починаючи з 07.07.2016 року.

У грудні 2017 року позивач отримав лист управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, в якому зазначається про те, що виплата його пенсії припинена з грудня 2017 року, оскільки позивачу необхідно стати на облік як внутрішньо переміщеній особі та надати про це відповідну довідку.

04.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив роз’яснити підстави припинення пенсійних виплат та відновити такі виплати.

Листом від 18.01.2018 року № ГР-7704985 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що для відновлення виплати пенсії позивачу необхідно надати до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеній особі та заяву про виплату пенсії через ПАТ «Державний ощадний банк України».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року визначено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Також, в 2014 році Пенсійним фондом України максимально спрощено порядок переведення пенсійних справ із окупованих територій до інших регіонів України.

З огляду на ці положення нормативно-правових актів пенсіонер має право змінити своє місце проживання та безперешкодно отримувати пенсію за новим місцем проживання. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Таким чином, правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", можуть застосовуватись за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається із листа відповідача від 18.01.2018 року № ГР-7704985 виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку із відсутністю у нього статусу внутрішньо переміщеної особи.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.

Відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведено нормою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії.

Посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 "Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" не є посиланням на норми закону, оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом.

Крім того позивач вже знятий з обліку внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 07.07.2016 року № 2537 та офіційно зареєстрував своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зважаючи на наявність у позивача реєстрації основного місця проживання, у нього відпала необхідність у довідці про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.

Тому дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.12.2017 року є безпідставними та незаконними, а тому в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не виплаті та не нарахуванню, починаючи з 01.12.2017 року, пенсії за віком ОСОБА_3, слід відмовити, оскільки така позовна вимога за своїм змістом фактично дублює вимогу про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, які полягали у припиненні, починаючи з 01.12.2017 року, виплати пенсії за віком ОСОБА_3.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що припинення виплати позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Європейський суд з прав людини у справі "Пічкур проти України", зокрема, у пункті 54 зазначено про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" Європейський суд з прав людини визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем Молдовської Республіки Придністровця (МРП).

Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за ст. 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захист гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як зазначено в пункті 333 цього рішення Європейського суду з прав людини, суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Воно повинно усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно - правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Отже, відповідач, припиняючи виплату пенсії позивачу з 01.12.2017, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Разом з тим, у даному випадку суд зобов'язує відповідача поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, а не присуджує на його користь відповідні виплати, а тому відсутні підстави для звернення судового рішення до негайного виконання у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Таким чином, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (пров. 2-й Вінницький, 109, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29015) до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (вул. Володимирська, 49, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 01526313) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, які полягали у припиненні, починаючи з 01.12.2017 року виплати пенсії за віком ОСОБА_3.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 01.12.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 березня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_4