Рішення № 72827829, 20.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/178/18

20 березня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 21407,75 грн. по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 21407,75 грн. Податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 02.11.2015 №108687-19, однак зазначена заборгованість у добровільному порядку не сплачена. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 01.03.2018 о 12:00 год. 01.03.2018 розгляд справи відкладено на 20.03.2018 о 12:00 год. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 20.03.2018 не прибув, через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління ДФС у Тернопільській області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання 20.03.2018 повторно не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання відповідно до статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та судова повістка направлялися на адресу місця проживання відповідача ОСОБА_1, що зазначена в матеріалах справи та відповідає відомостям відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області: АДРЕСА_1, та були вручені відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

За положеннями статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Дані правові норми стосуються і вручення ухвали про відкриття провадження, оскільки частиною десятою статті 171 КАС України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву, а також не повідомлено суд про поважні причини неподання відзиву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перебуває на обліку в Бучацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, як платник податків.

Як вбачається з довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області (арк.спр.9) за відповідачем станом на 02.01.2018 рахується податковий борг в сумі 21407,75 грн. по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, з яких: 16990,20 грн. - основний платіж та 4417,55 грн. - штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, податковий борг по даному податку виник через несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб відповідачем за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, яка оформлена актом від 29.09.2015 №93-1700/НОМЕР_1. (арк.спр.17-19)

Перевіркою встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані в 2014 році до податкового органу, та не декларування доходу, отриманого ОСОБА_1 у першому кварталі 2014 року як додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого АТ "Райфайзен Банк Аваль", на суму 101375,30 грн. Внаслідок цього відповідачем не було задекларовано та не сплачено податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15% від суми, яка не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового періоду, що становить 1827,00 грн. (1218,00 грн.*10*15%) та у розмірі 17% від суми, яка перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового періоду, що становить 15163,20 грн. (101375,30 - 12180,00)*17%. Таким чином, з вищевказаного акту перевірки вбачається, що відповідачем не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік із сум доходу, отриманого як додаткове благо за 2014 рік в розмірі 16990,20 грн. (1827,00+15163,20).

На підставі акту перевірки податковим органом 07.10.2015 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002641700, відповідно до якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 21407,75 грн., що включає 16990,20 грн. основного платежу та 4417,55 грн. штрафних санкцій. (арк.спр.21)

Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення податкового боргу контролюючим органом виставлено та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 02.11.2015 року №108687-19. (арк.спр.23) Проте, вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався.

Податковий борг по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відображено в інтегрованій картці платника податків. (арк.спр.22) Станом на день розгляду справи у суді заборгованість не сплачена. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 у справі №К/800/5707/17.

Пунктом 167.1 статті 167 ПК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування, а у разі, якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно з пунктами 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу; фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

В силу приписів пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій, нарахованих податковим органом. Суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57, пунктом 179.7 статті 179 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг в сумі 21407 (двадцять одна тисяча чотириста сім) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, код банку одержувача 36084944, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу 11010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 березня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.