Рішення № 72827613, 20.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/422/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування відмови Управління реєстрації, зняття з реєстрації проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18 вересня 2017 року про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язання зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері - ОСОБА_1

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

06 березня 2018 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з метою реєстрації місця проживання її малолітнього сина ОСОБА_2 вона звернулась до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою та документами, передбаченими Правилами державної реєстрації місця проживання, затвердженими Поставною Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207. Вказувала на те, що фактичною підставою для відмови в задоволенні її заяви про реєстрацію місця проживання дитини стало невизнання дійсною заяви-згоди батька ОСОБА_2, справжність підпису якого посвідчено приватним нотаріусом, який діє на тимчасово окупованій території України (м. Сімферополь, АР Крим) та у своїй діяльності керується законодавством Російської Федерації. Посилаючись на те, що відмова Управління реєстрації, зняття з реєстрації проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18 вересня 2017 року про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 порушує права та законні інтереси позивача та її сина, ОСОБА_1 вимагає скасувати спірну відмову.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву наполягав на правомірності своїх дій та відсутності правових підстав для реєстрації місця проживання малолітнього сина позивачки ОСОБА_2 на підставі поданих ОСОБА_1 документів /а.с. 32-37/.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині відзиву на позов заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За правилами частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, судом визнано за необхідне розглядати справу за даної явки.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено, що 17 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління реєстрації, зняття з реєстрації проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (сина позивача) за адресою місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 /а.с. 12-13/.

За наслідками розгляду зазначеного звернення, відповідач 18 вересня 2017 року відмовив позивачу в задоволенні заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 17 вересня 2018 року на підставі підпункту 1 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими Поставною Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою.

Механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлення форми необхідних для цього документів врегульований Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими Поставною Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Пунктом 18 зазначених вище Правил встановлено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Судом встановлено, що під час звернення позивача до Управління реєстрації, зняття з реєстрації проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 до органа реєстрації подано: копію паспорта ОСОБА_3 /а.с. 21/, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 /а.с. 23/, копію рішення Київського районного суду у справі № 552/4859/16-ц про розірвання шлюбу від 26 вересня 2016 року /а.с. 24/, копію договору купівлі-продажу від 29 серпня 2013 року/ а.с 25/, копію довідки КП "ЖЕО № 2" № 13588 від 27 жовтня 2017 року /а.с 27/, копія акта КП "ЖЕО № 2" ПМР від 09 січня 2018 року /а.с. 13/, заяву ОСОБА_4 про надання згоди на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 13 вересня 2017 року, справжність підпису якого посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Республіки Крим /а.с. 28/.

Судом встановлено, що надання відповідачем спірної відмови щодо реєстрації місця проживання малолітньої дитини обумовлене поданням позивачем у складі вищевказаного пакету документів заяви батька малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини від 13 вересня 2017 року, справжність підпису якого посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Республіки Крим, яка на переконання відповідача є недійсною на території України. До інших документів відповідач зауважень не висловив.

Відтак, для вирішення цього спору суду належить надати правову оцінку правомірності дій відповідача щодо невизнання дійсною заяви ОСОБА_4 про надання згоди на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 13 вересня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Республіки Крим Ковальчук А.Р.

Матеріалами справи підтверджено, що посвідчена приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Республіки Крим Ковальчук А.Р заява ОСОБА_4 про надання згоди на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 13 вересня 2017 року, складена російською мовою на спеціальному бланку нотаріальних документів єдиного зразка, опис і зразок якого не відповідає зразку бланка, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка" від 05 серпня 2009 року № 812; підпис нотаріуса скріплений печаткою із зображенням герба Російської Федерації, а тому вищевказаний документ не може визнаватись судом засвідченою в установленому порядку письмовою згодою другого з батьків на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

За приписами статті 78 Закону України "Про нотаріат" нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.

Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2014 року № 1087/5 приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Республіки Крим Ковальчук А.Р. припинена у зв'язку з її призначенням на посаду нотаріуса Російської Федерації.

27 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

За змістом статті 9 зазначеного Закону державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Проаналізувавши викладене, документи, посвідчені приватними нотаріусами, що зареєстровані як нотаріуси Російської Федерації, не створюють жодних правових наслідків для осіб, яких ці документи стосуються. Факт призначення нотаріуса, який працює на тимчасово окупованій території, нотаріусом Російської Федерації не визнається правомірним на території України. Відтак усі нотаріальні дії, зокрема посвідчення довіреностей, договорів та інших правочинів, засвідчення вірності копій, справжності підписів тощо, вважаються недійсними та не породжують правових наслідків, якщо вони вчинені нотаріусами на тимчасово окупованій території із застосуванням законодавства Російської Федерації.

Дослідивши посвідчену приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Республіки Крим Ковальчук А.Р заяву ОСОБА_4 про надання згоди на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 13 вересня 2017 року судом встановлено, що остання не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому не може визнаватись засвідченою в установленому порядку письмовою згодою другого з батьків на реєстрацію місця проживання дитини.

Враховуючи, що позивачем не надано належним чином оформленої письмової згоди другого з батьків на реєстрацію місця проживання дитини, доказів визначення місця проживання дитини відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 15 вересня 2017 року.

Зважаючи на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем доведено правомірність своєї відмови у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 вересня 2017 року.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 05384689) про скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 березня 2018 року.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова