Постанова № 72827555, 20.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р. № 820/1036/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати бездіяльності Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області проти правною в частині недонарахування та недоплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2017 рік, як інваліду 3-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус вете ранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 -XII; стягнути з Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адмініст рації Харківської області на користь позивача недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2017 рік, як інваліду 3-ї групи, у сумі 6484 (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 27.02.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи.

13.03.2018 управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач діяв в межах своїх повноважень визначених законом законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального з хисту» та посвідчення серія Б №410819 позивача визнано інвалідом війни III групи.

Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачу повинна щорічно надаватися щорічна одноразова грошова допомога до 5-го травня як інваліду III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлену законом.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» (1801- VIІІ від 21.12.2016) встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з травня - 1312 гривень, що є мінімальною пенсією за віком.

Отже розмір щорічної/одноразової грошової допомоги до 5-го травня повинен складати: 7 мпзв * 1312 грн. = 9184 грн.

Але, всупереч вимогам статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально захисту» (3551-XII), статті 22 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10-рп/2008 цю допомогу Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області виплатило в сумі 2700 грн. Таким чином недоплата позивачу складає: 9184 - 2700 = 6484 грн.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громад на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у рішеннях щодо Законів «Про держав ний бюджет України на певні роки» - від 6 липня 1999 року №8-рп/99 (у008р710-99) (справа щодо права на пільги), від 20 липня 2002 року № 5-рп/2002 (у005р710-04) (справа щодо пільг, компенсацій і гаран тій). від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (007р710-04) (справа про соціальний захист військовослуж бовців та працівників правоохоронних органів), від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004 (\Ю20р710-04) (справа про зупинення дії або обмеження пільг і гарантій), від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05. 2008 року №10-рп/2008 (справи про соціальні гарантії громадян).

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України вста новила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціаль ний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загально обов'язковими, однаковою мірою додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

У врегулюванні цього спору існує два діючих розміри грошової допомоги до 5-го травня: згідно з ч. 5 ст. 13 Закону №3551 -XII (згідно рішення КСУ від 22.05.2008 р. №10-рп/2008) в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, ст. 28 Закону 1058-IV, ст. 7 Закону «Про держбюджет України на 2017 рік» (1801-V): 7 мінімальних пенсій за віком *1312 = 9184 грн. Згідно Постанови КМУ від 05.04.2017 №223 в розмірі: 3100 грн. Різниця між цими двома розмірами складає: 9184 - 2700 = 6484 грн.

Цю правову колізію узгоджує п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України: у разі невід повідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обо в'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує право вий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Також, суд бере до уваги, що між позивачем, як членом організації «Союз Чорнобиль» та Кабінетом Міністрів України існує діючий меморандум від 30.09.2011, де у п.п. 2 п. 1 Кабінет Міністрів України взяв на себе зобов'язання не зменшувати розміри соціальних виплат.

Отже розмір грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, задекларо ваний Кабміном, повинен залишатися незмінним (не зменшеним) по відношенню до позивача.

Крім того, зменшувати цей розмір в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком забороняє ст. 22 Конститу ції України.

Згідно з листом №Ш-36 від 07.02.2018, наданого Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, позивача повідомлено, що йому була нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога до 5-го травня у 2017 році, як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 2700,00 грн. відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 05.07.2017 №223.

Згідно з паспортом бюджетної програми на 2017 рік, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України і наказом Міністерства фінансів України №619/433 від 13.04.2017 розмір разової грошової допомоги інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним осо бам з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, ІІІ групи - відповідно до постанови КМУ від 05.04.2017 №223 - 2700,00 грн.

Згідно з меморандумом про взаємодію і співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Всеук раїнською громадською організацією інвалідів «Союзу Чорнобиль України» від 30.09.2011 забезпечи ти виплату пенсій, заробітної плати та інших соціальних виплат, надання пільг, гарантій та компенсацій у розмірах, не менше ніж ті, що фактично виплачуються (надаються) на дату підписання Меморандуму.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захис ту» №3551-12 щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком: II групи - вісім мінімальних пенсій за віком. IІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п.п. 1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223 «Про деякі пи тання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ве теранів війни, гарантії їх соціального захисту » і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з пи тань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіля ють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення). Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за міс цем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: - І групи - 3500 гривень; - ІІ групи - 3100 гривень; -ІІІ групи - 2700 гривень.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти: Закон України №3551-12 та Постанова КМУ №223, які мають різну юридичну силу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не було встановлено обмеження щодо виплат грошової допомоги до 5 травня, не внесено змін щодо Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а тому з 01.01.2017 діють положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

Відповідно до п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, шо в Україні визначається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається зауваження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин, правовідносини щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у період 2017 року регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постановою КМУ №223 від 05.04.2017, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, застосування до спірних правовідносин підзаконного акту суперечить Конституції України. При таких обставинах сума, яка повинна бути доплачена ОСОБА_1, становить 6484 грн. = (7 * 1312 грн. - мінімальна пенсія за віком на 2017 рік) - 2700 грн. (виплачена щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2017 рік).

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права. Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату інвалідам війни щорічно до 5 травня разової грошової допомоги є чинним, тобто не скасованими, не зміненими, то позивач має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Освіти, буд. 17, м. Барвінкове, Барвінківський район, Харківська область, 64701, ЄДРПОУ 03196363) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати бездіяльність управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області протиправною в частині недонарахування та недоплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2017 рік, як інваліду 3-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 -XII.

Стягнути з управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адмініст рації Харківської області (ЄДРПОУ 03196363) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2017 рік, як інваліду 3-ї групи, у сумі 6484 (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов