Рішення № 72827419, 19.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/130/18

19 березня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2018 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 6800,00 грн. по платежу адміністративні штрафи та інші санкції.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 20.11.2017 за відповідачем рахується заборгованість по платежу адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 6800,00 грн. Податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ю" від 14.07.2017 №1625-17, однак зазначена заборгованість у добровільному порядку не сплачена. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 27.02.2018 о 11:30 год. 27.02.2018 розгляд справи відкладено на 19.03.2018 о 11:30 год. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 19.03.2018 не прибув, через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління ДФС у Тернопільській області в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 19.03.2018 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання відповідно до статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та судова повістка направлялися на адресу місця проживання відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.спр.13) - АДРЕСА_2, та були вручені відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

За положеннями статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям - за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дані правові норми стосуються і вручення ухвали про відкриття провадження, оскільки частиною десятою статті 171 КАС України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований 22.02.2000 органами державної реєстрації як фізична особа-підприємець та з 08.06.2000 перебуває на обліку в Бучацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.09.2017 (арк.спр.13).

Як вбачається з довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області (арк.спр.10) за відповідачем станом на 20.11.2017 рахується податковий борг по платежу адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 6800,00 грн.

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій від 04.01.2017 №0000014000, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування в розмірі 6800,00 грн. (арк.спр.17) Вказане рішення винесене на підставі акта перевірки від 13.12.2016 №482/40-00/НОМЕР_1. (арк.спр.15-16)

Так, перевіркою встановлено, що в магазині за адресою АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реалізовано пиво "Балтика", місткістю 0,5 л, міцністю 4,5%, за ціною 14,50 грн. на розлив для споживання на місці у підприємстві, що не має статусу підприємства громадського харчування. Даний факт підтверджується поясненнями відповідача від 17.12.2016. (арк.спр.18)

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій від 04.01.2017 №0000014000 відповідачем не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому визначене грошове зобов'язання вважається узгодженим.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України №481/95-ВР.

Відповідно до статті 15-3 Закону України №481/95-BP продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України №481/95-BP до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 15- 3 цього Закону - 6800 гривень.

За приписами пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (надалі - Порядок №790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

14.07.2017 податковим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" №1625-17 на суму 6800,00 грн., яка направлялась на адресу відповідача та була вручена 26.07.2017 ( арк.спр.19).

Однак, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в розмірі 6800,00 грн. відповідач до бюджету не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За таких встановлених судом обставин позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому в даному випадку підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 (нуль) копійок по платежу адміністративні штрафи та інші санкції на р/р 314114561700095, МФО 838012, код одержувача 38038030, код бюджетної класифікації 21081500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 березня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.