Постанова № 72827325, 23.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/260/18

Номер справи місцевого суду: 493/2376/17

Головуючий у першій інстанції Наумчак Л. І.

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., за участю секретаря Стоянової Л.І. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Балтського районного суду Одеської області від 09.01.2017 року,-

встановив

Зазначеною постановою судді,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживаює за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.11.2017 року о 03 годині 05 хвилин, в м. Балта, по вул. Уварова, керував автомобілем ВАЗ 21072, д/н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв'язна мова). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. що знижують увагу та швидкість реакції.

За даним фактом, відносно ОСОБА_2, було складено протокол серії БР № 044142 від 18.11.2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, зібрані пояснення свідків вказаного правопорушення та інші документи.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального права, порушує питання щодо скасування постанови, посилаючись на те, що районним судом не були встановлені обставини, які мають значення для справи та ці обставини були неповно з'ясовані при розгляді зазначеної адміністративної справи.

Крім того, апелянт зазначає, що 18.11.2017 року у нічний час він їхав в аптеку за ліками без посвідчення водія, був зупинений працівниками поліції. Коли через 20-25 хвилин він повернувся із своїм посвідченням водія, працівники поліції вже вилучали автомобіль на арешт майданчик. ОСОБА_2 вказує, що алкогольні напої не вживав і від проходження огляду на предмет вживання алкогольних напоїв не відмовлявся. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, на місці зупинки автомобілю не були присутні, і взагалі працівники поліції не надали апелянту для огляду протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до цього, ОСОБА_2 просить розглянути його апеляційну скаргу, постанову Балтського районного суду Одеської області від 09.01.2017 року скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, районним судом були прийняті належні заходи щодо повідомлення та виклику ОСОБА_2 в судове засідання районного суду і розгляд адміністративної справи відбувся за його участю (а.с. 10,14 ).

Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_2 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя районного суду послався на докази: протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3

В апеляційному суді ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та підтвердив пояснення, як він надав під час розгляду адміністративної справи в районному суді.

Вважає, що співробітниками поліції було порушено Інструкцію, згідно якою, в разі відмови від перевірки на стан алкогольного сп'яніння під час затримання, йому повинні були запропонувати пройти огляд на стан алкогольного в умовах медичного закладу. Вважає, що при розгляді його справи суд першої інстанції допустив неповноту та необ'єктивність, так як не з'ясував всі обставини справи та безпідставно визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, доводи ОСОБА_2 про його невинуватість у вчиненому правопорушенні, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, так як доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи, підтверджується провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 044142 від 18.11.2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 керував автомобілем, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв'язна мова) і від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, тим самим ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху /а.с. 2/

При цьому ОСОБА_2 яких не будь пояснень з приводу складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не надав і протокол не підписав.

Слід відмітити, що під час складання протоколу відносно ОСОБА_2 він ніяких заперечень стосовно цього в протоколі не висловив, а також не намагався оскаржити дії поліцейських з цього приводу.

Апеляційний суд критично відноситься до стверджень ОСОБА_2, згідно яких, протокол про адміністративне правопорушення було складено у його відсутності, так як в протоколі зазначені повні анкетні данні правопорушника, з посиланням на його паспорт, виданий Балтським РВ 20.03.2007 року / а.с. 2 /.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 підтверджується пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які показали, що 18.11.2017 року, о 03 годині 05 хвилин, вони були запрошені співробітниками поліції в якості понятих і були свідками того, що у водія ОСОБА_5 були присутні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: не зв'язана мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, у їх присутності, співробітники поліції, пропонували водію транспортного засобу ОСОБА_2 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці або в умовах медичного закладу, а саме і Балтськії ЦРБ, від чого він відмовився, а також відмовився від пояснень та від підпису в протоколі / 4-5 /.

Апеляційний суд вважає, що районним судом, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано прийняті як доказ провини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також критично відноситься до його стверджень про відсутність свідків під час складання протоколу адміністративного правопорушення, так як ОСОБА_2 не надав апеляційному суду доказів на підтвердження своїх стверджень.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянтом не названо жодної причини для його обмови з боку свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а крім того, він не заявляв клопотань про їх допит в судовому засіданні, з метою підтвердження його пояснень про обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, а його ствердження про наявність такого клопотання не підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Доказом провини ОСОБА_2 апеляційний суд вважає наявність в матеріалах адміністративної справи акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу ВАЗ 21072, д/н/з НОМЕР_1 та поміщення його на штрафний майданчик в зв'язку з скоєнням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП / а.с. 6 /.

Слід також прийняти до уваги ту обставину, що як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_2 за своїм фахом працює фельдшером, раніше працював на станції «Швидкої допомоги», що може свідчити про його обізнаність з правил проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак, на підтвердження відсутності у нього стану алкогольного сп'яніння, він не прийняв заходів для самостійного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах медичного закладу де раніше працював.

За наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованості доводів його апеляційної скарги щодо невинуватості у вчиненому правопорушенні та неправдивість викладених в апеляційній скарзі тверджень.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами про які вказано вище, підтверджена винуватість ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні, а тому постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Позиція апелянта, яка зазначена в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини та посилання на допущені районним судом порушення, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Балтського районного суду Одеської області від 09.01.2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.М.Прібилов.