
Справа № 522/4451/18
Провадження №2-а/522/1000/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Домусчі Л.В.,
за участі секретаря - Шевчик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що громадянка Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 15.03.2018 року про примусове повернення в країну походження громадянка Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконала та з території України не виїхала.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач порушує міграційне законодавство України, ухиляється від добровільного виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, проживає в Україні без документів на право проживання в Україні, не має постійного місця проживання та законного джерела існування, а тому ДМС звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.
У судовому засіданні представник позивача не з'явився, надав до суду заяву. згідно якої підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити, справу розглядати просив за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності, позов не визнала та просила відмовити. Зазначила, що прибула до України взимку 2013 року літаком до м. Одеси, на теперішній час документів. які б посвідчували особу, не має, оскільки їх втратила одразу. Документів щодо надання їй статусу біженця не подавала, працювала без дозвільних документів та не оформлювала своє право на перебування в Україні в відповідних органах. До праці її не примушували, працювала добровільно. Коштів на повернення до країни походження не має. Переклад заяви здійснено у присутності перекладача.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 15.03.2018 року працівниками ГУДМС України в Одеській області за адресою м. Одеса, вул. Петра Лещенко, 92, було виявлено особу без документів, а саме: громадянку Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянка Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушила правила перебування іноземців в Україні, ухилилася від виїзду після закінчення терміну перебування.
Громадянка Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибула на територію України у 2015 року з метою працевлаштування.
У ході перевірки громадянки Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було встановлено, що остання прибула в Україну у 2015 році через КПП «Аеропорт-Бориспіль» по паспорту громадянки В’єтнаму для виїзду за кордон.
Проте. судом встановлено зі слів відповідачки, що вона перебуває в Україні без належних дозвільних документів з 2013 року. За присвоєнням статусу біженця не зверталась.
По закінченню відповідного терміну перебування в Україні громадянка Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України не виїхала.
На даний час паспортний документ у відповідача відсутній.
Відносно відповідачка 15.03.2018 року працівника ГУДМС України в Одеській області було складено протокол ПР МОД №000277 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 203, та постанову ПН МОД №000277 про накладення на відповідачку адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.. Даний протокол та постанова були вручені відповідачу у присутності перекладача.
15.03.2018 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянки Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано її покинути територію України у термін до 16.03.2018 року, про що повідомили прокурора Одеської області.
У визначений термін громадянка Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України не виїхала.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року (справа №522/4450/18) було задоволено позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України та затримано громадянку Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 19.09.2018 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).
Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).
Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не виконала в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; у відповідачки відсутні документи на право перебування на території України, а також легального перетину державного кордону України; відповідачка не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі території України з урахуванням рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року (справа №522/4450/18).
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до ОСОБА_1 (тимчасово проживаючий АДРЕСА_1) про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити за межі території України громадянку Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Повний текст рішення суду складено 19.03.2018 року.
Суддя Л.В. Домусчі
Судове рішення № 72827204, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 19.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/4451/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: