Рішення № 72827025, 19.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4447/18

Провадження №2-а/522/997/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_3 про примусове видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що громадянин Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 15.03.2018 року про примусове повернення в країну походження громадянин Соціалістичної Республіки В’єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконав та з території України не виїхав.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач порушує міграційне законодавство України, ухиляється від добровільного виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, проживає в Україні без документів на право проживання в Україні, не має постійного місця проживання та законного джерела існування, а тому ДМС звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити. Посилався на те, що відповідач знаходиться на території України нелегально, ухиляється від добровільного виконання їх рішення та повернення до країни походження, вказував, що посвідка на тимчасове проживання відповідача не була продовжена.

Відповідач у судовому засіданні за присутності перекладача та адвоката Хрульова В.Б. позов не визнали та відповідач пояснив, що в Україну прибув у 2010 року до м. Києва, потім переїхав до м. Харків, а згодом - до м. Одеси у 2015 році, де добровільно працює на 7 км. Родичів на Україні не має, дітей також. Вказував, що у нього була посвідка на тимчасове проживання в Україні, проте строк її закінчився, а коштів на продовження її строку у нього не має. Представник відповідача вказувала, що відсутні докази незаконного перебування відповідача на території України, останній є ФОП та офіційно працює. Усі документи були вилучені працівниками правоохоронних органів. Відповідач зазначив, що у СР В’єтнам він не перебуває під слідством або судом, та його життю і здоров'ю нічого не загрожує. З приводу присвоєння йому статусу біженця чи особи, яка потребує захисту, він не звертався. У нього не було коштів щоб придбати квиток.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 15.03.2018 співробітниками УБЗПТЛ ГУ НП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Петра Лещенко, 92 було виявлено громадянина Соціалістичної Республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

У результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянин Соціалістичної Республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, порушив правила перебування іноземців в Україні - ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування.

Встановлено, що Громадянин Соціалістичної Республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув на територію України у 2010 році через КПП «Аеропорт-Бориспіль» по паспорту громадянина В’єтнаму для виїзду за кордон, потім переїхав до м. Харків, а згодом - до м. Одеси у 2015 році, де добровільно працює на 7 км та мав право законного перебування в України до 15.03.2015р. що підтверджується тимчасової посвідкою на проживання. Виданий органом 6301.

По закінченню відповідного терміну перебування в Україні громадянин Соціалістичної Республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з території України не виїхав. На даний час паспортний документ відсутній.

На даний час громадянин Соціалістичної Республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання не має.

15.03.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина В’єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 16.03.2018ю про що повідомлено прокурора Одеської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У визначений термін громадянин В’єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з території України не виїхав.

В ході проведення перевірки було встановлено наступне.

Під час ідентифікації особи Відповідача було встановлено, що Відповідач 17.02.2014 був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні у зв'язку з навчанням. Термін дії посвідки на тимчасове проживання закінчився 15.03.2015.

Відповідач з приводу продовження строку дії посвідки до відповідних органів не звертався, враховуючи викладене Відповідач з 15.03.2015 знаходиться на території України без правових підстав.

З метою з'ясування всіх обставин до Управління ДМС України в Чернігівській області було направлено лист про надання інформації про документування Відповідача.

У ході перевірки Відповідача було отримано інформацію з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан) та встановлено, що офіційний в'їзд на територію України відповідач не здійснював. Даний факт свідчить про перебування відповідача на території України без законних на те підстав.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).

Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).

Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.

Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки громадянин Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, а також щодо легального перетину державного кордону України; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за межі території України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (тимчасово проживаючий АДРЕСА_1) про примусове видворення за межі території України- задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (тимчасово проживаючий АДРЕСА_1).

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2018 року.

Суддя Л.В. Домусчі