Рішення № 72824957, 20.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р. Справа№805/72/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська Індустріальна Спілка «СОДА» про стягнення з платника податків податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року шляхом надіслання поштою позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська Індустріальна Спілка «СОДА», про стягнення з платника податків податкового боргу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не сплатив у визначений законодавством строк податковий борг, який виник внаслідок не сплати самостійно узгоджених грошових зобов’язань з плати за землю та оренду землі на загальну суму 341986,64 гривень. З посиланням на підпункти 20.1.19, 20.1.34, пункту 20.1 статті 20, пункт 95.1 та пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив стягнути кошти в сумі 341986,64 гривень з рахунків у банках, які обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 23 січня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30 січня 2018 року відповідачем була отримана ухвала про відкриття провадження у справі, але у встановлений п’ятнадцятиденний строк відзиву до суду подано не було.

Дослідивши письмову заяву по суті спору, та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

8 серпня 2000 року Слов’янським міськрайонним управлінням юстиції Донецької області проведена державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська Індустріальна Спілка «СОДА», номер запису про включення відомостей до ЄДР 1 277 120 0000 000960, код ЄДРПОУ 31054873, місце знаходження юридичної особи: місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, будинок 91, код ЄДРПОУ 31054873 (а.с. 8).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов’янська Індустріальна Спілка «СОДА» перебуває на податковому обліку у позивача за номером 2772.

1 жовтня 2001 року між відповідачем та Райгородською селищною радою (орендодавець) був укладений договір оренди земель комунальної власності (а.с. 74-75)

4 листопада 2015 року між відповідачем та Слов’янською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земель комунальної власності (а.с. 29-32 )

4 серпня 2016 року між відповідачем та Слов’янською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земель комунальної власності (а.с. 24-28)

15 березня 2016 року між сторонами був укладений договір №050120162 про визнання електронних документів (а.с. 22-23).

Станом на 10 жовтня 2017 року за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 341986,64 гривень, який виник з причин несплати узгоджених грошових зобов'язань самостійно визначених в податкових деклараціях.

Земельний податок з юридичних осіб (код 18010500) в сумі 195694,51 гривень:

- 39138,90 гривень податкова декларація з плати за землю №9018930686 від 17.02.2016 термін сплати 30.12.2016;

- 39138,91 гривень податкова декларація з плати за землю №9018930686 від 17.02.2016 термін сплати 30.01.1017;

- 39138,90 гривень податкова декларація з плати за землю №9017061491 від 13.02.2017 термін сплати 02.03.2017;

- 39138,90 гривень податкова декларація з плати за землю №9017061491 від 13.02.2017 термін сплати 30.03.2017;

- 39138,90 гривень податкова декларація з плати за землю №9017061491 від 13.02.2017 термін сплати 30.04.2017.

Орендна плата з юридичних осіб (код 18010600) в сумі 146292,13 гривень:

- 38762,13 гривень податкова декларація з плати за землю №9021715153 від 22.02.2016 термін сплати 30.12.2016;

- 38762,11 гривень податкова декларація з плати за землю №9021715153 від 22.02.2016 термін сплати 30.01.2017;

- 22922,63 гривень податкова декларація з плати за землю №9022345370 від 17.02.2017 термін сплати 02.03.2017;

- 22922,63 гривень податкова декларація з плати за землю №9022345370 від 17.02.2017 термін сплати 30.03.2017;

- 22922,63 гривень податкова декларація з плати за землю №9022345370 від 17.02.2017 термін сплати 30.04.2017.

Загальна сума заборгованості з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб складає 341986,64 гривень.

22 липня 2014 року позивачем складена податкова вимога №1052-25 на загальну суму податкового боргу 26113,54 гривень, яка була отримана відповідачем 20 вересня 2014 року (а.с. 7).

На день розгляду справи загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати за землю за основним платежем складає 341986,64 гривень, що підтверджується облікової карткою (а.с. 35-56).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті Податкового кодексу України (далі за текстом «ПК України») контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В пункті 54.1 статті 54 ПК України зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).

Згідно пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

8 червня 2016 року набув чинності Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» яким текст статті 6 Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669-VI) був викладений в такій редакції: «Звільнити суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Частиною 4 статті 4 Закону №1669-VI встановлено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р, в редакції розпорядження №1276-р від 02.12.2015, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» місто Слов’янськ та селище Райгородок Слов’янського району не внесені ані в перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, ані в перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

На підставі договорів оренди землі та податкових декларацій з плати за землю №9017061491 від 13.02.2017; №9018930686 від 17.02.2016; №9022345370 від 17.02.2017; №9021715153 від 22.02.2016, поданих відповідачем, судом встановлено, що всі земельні ділянки, якими користується відповідач, розташовані в м. Слов’янськ та селище Райгородок Слов’янського району.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з плати за землю та орендної плати за землю, підтвердженого наданими позивачем доказами, та у зв’язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити в порядку частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України: позивачем у справі не залучалися свідки та не проводилася експертиза, а від так судові витрати по сплаті судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська Індустріальна Спілка «СОДА» про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська Індустріальна Спілка «Сода» (місцезнаходження юридичної особи: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Чубаря, 91, код ЄДРПОУ 31054873), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю та орендної плати за землю в сумі 341986 (триста сорок одна тисяча дев’ятсот вісімдесят шість) гривень 64 копійок.

Рішення в повному обсязі складено 20 березня 2018 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.