Ухвала суду № 72823599, 19.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4208/18

Провадження № 1-в/127/142/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Озерського Е.Е.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про зарахування йому строку попереднього ув’язнення, з розрахунком один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, суд –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 26.02.2018 року надійшло клопотання ОСОБА_2 про зарахування йому строку попереднього ув’язнення, з розрахунком один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Клопотання мотивовано тим, що на думку ОСОБА_2 згідно ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) можливе зарахування йому строку попереднього ув’язнення, з розрахунком один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений в судове засідання доставлений не був, оскільки не виявив бажання бути присутнім при розгляді заяви.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_1 підтримала клопотання свого підзахисного та просила застосувати відносно ОСОБА_2 Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838VIII, який вступив в дію 24.12.2015 та зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, посилаючись на те, що чиним законодавством не обмежено застосування ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Прокурор Озерський Е.Е. не заперечував щодо задоволення клопотання з моменту фактичного затримання до набрання вироком законної сили.

Заслухавши думку захисника, прокурора, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

24 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII.

Згідно із п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.

Ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність, або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, викладеної в новій редакції «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № № 838-VIII, який набрав чинності 24 грудня 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В тексті закону відсутнє посилання як на покарання у виді «довічного позбавлення волі», так і на покарання у виді «позбавлення волі на певний строк», законодавець обмежився загальною фразою «позбавлення волі».

Таким чином, суд вважає, що законодавцем не заборонено застосування до осіб, яким призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), так як таке зарахування не встановлює строковість призначеного покарання, не скорочує та не змінює термін відбуття покарання, але може впливати на строк, з якого особа має можливість не реалізацію певних прав, передбачених Главою 22 Кримінально-виконавчого кодексу України, які виникають після відбуття певного строку покарання.

Суд приходить до висновку, що за відсутністю прямої заборони застосування ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, практика відмови у зарахуванні, може свідчити про дискримінацію, яка у будь-яких своїх проявах заборонена як національним законодавством, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного суду України від 26.10.2017 року по справі № 5-21кс(15)17.

З матеріалів клопотання засудженого ОСОБА_2 вбачається, що останній був взятий під варту 19.06.1999 року.

Вироком Київського міського суду від 18.08.2000 року ОСОБА_2 засуджено до довічного позбавлення волі. У вироку зазначено, що строк покарання рахувати ОСОБА_2 з 19.06.1999 року.

Вирок Київського міського суду від 18.08.2000 року відносно ОСОБА_2 набув законної сили 15 лютого 2001 року, згідно ухвали Верховного суду України від 15.02.2001 року.

Таким чином, ОСОБА_2 з 19.06.1999 року утримувався під вартою в межах вказаної справи, тому у строк відбування покарання у виді позбавлення волі належить на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) зарахувати строк його попереднього ув'язнення, тобто час перебування під вартою та затримання до набрання вироком суду законної сили, а саме період з 19 червня 1999 року по 15 лютого 2001 року із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про залишення без розгляду пункту третього прохальної частини, оскільки відсутнє підтвердження, що ОСОБА_2 перебував в слідчому ізоляторі у період з 14.05.2009р. по 21.07.2009 р. та у період з 14.08.2009 р. по 21.10.2009 р. і з яких підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання - задовольнити частково.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк покарання, призначеного вироком Київського міського суду від 18.08.2000 року, строк попереднього ув'язнення з 19 червня 1999 року по 15 лютого 2001 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: