Рішення № 72820986, 15.03.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа № 906/48/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

при секретарі: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №103 від 28.02.18)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп"

до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№70)"

про стягнення 70247,73 грн.

З врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 62944,16 грн. заборгованості за поставлену лісопродукцію по договорам №177 від 17.07.17., №235 від 24.10.17., №247 від 17.11.17., з яких: 49682,71 грн. - борг, 12259,71 грн. - пеня, 213,03 грн. - 3% річних, 788,71 грн. - інфляційні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

В судовому засіданні 15.03.18 оголошувалась перерва до 15-00 год. цього ж дня.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що між Державним підприємством «Житомирський військовий лісгосп» (позивач/ продавець) та Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально -виконавчої служби України (№70)»(відповідач/покупець) укладено договори купівлі - продажу лісопродукції, а саме:

Договір купівлі - продажу необробленої деревини № 177 від 17 липня 2017 року (а.с.15);

Договір купівлі - продажу необробленої деревини № 235 від 24 жовтня 2017 року (а.с.24);

Договір купівлі - продажу пиломатеріалів № 247 від 17 листопада 2017 року (а.с.30).

Відповідно до умов п.1.1. зазначених договорів Державне підприємство “Житомирський військовий лісгосп” (Продавець) зобов'язалося передати у власність Державному підприємству “Підприємство Державної кримінально -виконавчої служби України (№70)” (Покупець) лісопродукцію (ОСОБА_2), а останнє зобов'язалося прийняти її і сплатити за неї ціну відповідно до умов, визначених в договорах.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 4.4. зазначених договорів датою передачі ОСОБА_2 Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товаро -транспортної накладної.

У відповідності до п. 4.9. договорів перехід права власності та ризиків на ОСОБА_2 переходить до Покупця з моменту завантаження ОСОБА_2 на транспорт Покупця.

Після укладення зазначених вище договорів ДП «Житомирський військовий лісгосп» передав у власність Відповідачу ОСОБА_2, а ДП «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№70)» на загальну суму 69 682,71 грн., що підтверджується товаро - транспортними накладними серії ЖТГ № 581218 від 17.11.2017 р. на суму 24 153,05 грн.; серії ЖТГ № 291491 від 11.10.2017 р. на суму 542,64 грн.; серії ЖТГ № 291490 від 11.10.2017 р. на суму 3838,74 грн. (а.с.19,21,22), серії ЖТД № 050051 від 02.11.2017р. на суму 27728,68грн. (а.с.27), серії ЖВЛ № 0002631 від 17.11.2017 р. на суму 13419,60грн. (а.с.33), довіреностями на отримання товару №88 від 11.10.17, №96 від 17.11.17.

При цьому, позивач посилається на те, що поставка по товаро - транспортним накладним серії ЖТГ № 581218 від 17.11.2017 р. на суму 24 153,05 грн.; серії ЖТГ № 291491 від 11.10.2017 р. на суму 542,64 грн.; серії ЖТГ № 291490 від 11.10.2017 р. на суму 3838,74 грн. (а.с.19,21,22) відбулася на підставі Договору №177 від 17.07.17.

Згідно п.10.2 Договору №177 від 17.07.17, його укладено на строк з 17.07.17 по 29.09.17.

Таким чином,поставки,які відбулася згідно вказаних товаро - транспортних накладних, здійснювалася не на виконання умов договору №177.

Рахунок на оплату поставленої продукції надано 11.10.17 на суму 4381,38грн. (3838,74+542,64) (а.с.23).

Рахунок на оплату поставленої продукції надано 17.11.17 на суму 24153,05грн. (а.с.23).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача борг по вказаних поставках лише в розмірі 49 682,71грн., оскільки зазначає, що за товар поставлений по товаро - транспортній накладній серії ЖТГ № 581218 від 17.11.2017 р. на суму 24 153,05 грн. відповдач сплатив 20000,00грн. згідно платіжного доручення №656 від 14.11.17.

Таким чином, борг відповідача по поставці за товаро - транспортними накладними серії ЖТГ № 581218 від 17.11.2017 р. на суму 24 153,05 грн.; серії ЖТГ № 291491 від 11.10.2017 р. на суму 542,64 грн.; серії ЖТГ № 291490 від 11.10.2017 р. на суму 3838,74 грн. становить 8534,43грн. (4153,05+4381,38) та підлягає стягненню.

За неналежне виконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції позивач просить стягнути з відповідача 2232,22грн. пені, 57,51грн. 3% річних, 125,17грн. інфляційних.

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки вказані поставки відбулася поза межами договору ,сторони у договорі не передбачили стягнення пені як відповідальніть за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 2232,22грн. пені.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі - 57,51грн. 3% річних та 125,17грн. 3% інфляційних.

На виконання умов Договору купівлі - продажу необробленої деревини № 235 від 24 жовтня 2017 року (а.с.24) позивач поставив відповідачу товар за товаро - транспортною накладною серії ЖТД № 050051 від 02.11.2017р. на суму 27728,68грн. (а.с.27).

Згідно п.5.1 Договору, платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу кошьів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Рахунок на оплату виставлено 02.11.17 на суму 27728,68грн. (а.с.29), тому оплата мала відбутися у строк по 07.11.17.

Доказів сплати боргу суду не надано.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 27728,68грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції позивач просить стягнути з відповідача 5233,64грн. пені, 86,03грн. 3% річних, 529,34грн. інфляційних.

Згідно п.7.2 договору, у разі несвоєчасної оплати покупцем товару, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за правилами розрахунку штрафу та пені одночасно(ст.549 ЦК України) , за період з 08.11.17р. по 24.01.18р. на 0,5% на суму боргу 13419,60грн. і становить 5233,64грн.

Обрахувавши суму пені самостійно, з урахуванням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.549 ЦК України сума пені згідно розрахунку проведеного судом на підставі нормативно-довідкової таблиці комп'ютерної програми "Законодавство" за період з 08.11.17 по 24.01.18, тобто за 78 днів, становить 804,44 грн. В частині стягнення пені в сумі 4429,20 грн. (5233,64 грн. - 804,44 грн.) суд відмовляє.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних обраховано за період з 08.11.17 по 24.01.18,за 78 днів, на суму боргу 13419,60грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі - 86,03грн.

Інфляційні нарахування здійснено за період з листопада по грудень 2017 на суму боргу 27728,68грн.

Індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Натомість позивач помилково застосував індекси інфляції, що були визначені за місяці, в яких відповідач, згідно договору, мав оплатити товар.

Обрахувавши дану величину самостійно, за грудень 2017 на суму боргу 27728,68грн., суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 277,29грн. інфляційних.

На виконання умов Договору купівлі - продажу пиломатеріалів № 247 від 17 листопада 2017 року (а.с.30) позивач поставив відповідачу товар за товаро - транспортною накладною серії ЖВЛ № 0002631 від 17.11.2017 р. на суму 13419,60грн. (а.с.33).

Згідно р.5.1 договору, рахунок на оплату виставлено 17.11.17 на суму 13419,60 грн. (а.с.29), тому оплата мала відбутися у строк по 23.11.17.

Відповідач борг не сплатив.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 13419,60грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції позивач просить стягнути з відповідача 4227,17грн. пені, 69,49грн. 3% річних, 134,20грн. інфляційних(а.с.6,8).

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за правилами розрахунку штрафу та пені одночасно(ст.549 ЦК України) , за період з 23.11.17р. по 24.01.18р. на 0,5% на суму боргу 13419,60грн. і становить 4227,17грн.

Обрахувавши суму пені самостійно, з урахуванням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.549 ЦК України сума пені згідно розрахунку проведеного судом на підставі нормативно-довідкової таблиці комп'ютерної програми "Законодавство" за період з 23.11.17 по 24.01.18, тобто за 63 дні, становить 655,54 грн. В частині стягнення пені в сумі 3571,63 грн. (4227,17 грн. - 655,54 грн.) суд відмовляє.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі - 69,49грн. 3% річних та 134,20грн. інфляційних.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з’явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 51892,38грн., з яких:49682,71грн. боргу, 1459,98грн. пені, 213,03грн. 3% річних, 536,66грн. інфляційних. В частині стягнення 10799,73грн. пені та 252,05грн. інфляційних необхідно відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.123,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№70)» (13306, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низгірецька, 1; код 08679988) на користь Державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп» (12440, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Зарічани, пров. Довженка, 9; код 36548884) - 49682,71грн. боргу, 1459,98грн. пені, 213,03грн. 3% річних, 536,66грн. інфляційних, 1452,63грн. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 10799,73грн. пені та 252,05грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.03.18

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (м.Житомир,вул.Чуднівська,120)(рек. з повідом.)

3- відповідачу (рек. з повідом.)