Ухвала суду № 72820873, 13.03.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про призначення експертизи

13.03.2018р. Справа № 905/2178/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Попова О.В., Тарапати С.С., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Донецького національного медичного університету, м. Лиман, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська газета «Краматорська правда», м. Краматорськ, Донецька область

про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з’явився;

від відповідача: представник не з’явився.

ВСТАНОВИВ

Позивач, Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська газета «Краматорська правда», м. Краматорськ, Донецька область, про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 25.09.2017р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.10.2017р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.11.2017р. з метою розгляду цієї справи утворено колегіальний склад суду: головуючий суддя – Мельниченко Ю.С., судді Попов О.В. та Тарапата С.С.

15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147 – VIII від 03.10.2017р.

Згідно п.9 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Під час судового засідання 16.01.2018р. судом було зазначено, що справа №905/2178/16, відповідно до приписів ст. 12 ГПК України, підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження та, беручи до уваги стадії позовного провадження, введені означеним вище нормативно – правовим актом, справа №905/2178/16 перебуває на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 13.02.2018р. господарським судом Донецької області, у зв’язку з задоволенням відповідного клопотання відповідача, продовжено строк розгляду справи №905/2178/17 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 16.04.2018р. та відкладено підготовче судове засідання на 13.03.2018р.

12.03.2018р. від позивача надійшла уточнена позовна заява (за вих.№432 від 03.03.2018р.), ознайомившись з якою, суд дійшов висновку, що остання фактично є заявою про уточнення позовної заяви в частині тексу спростування, а саме, позивач фактично просить суд, вважати п.2 позовної заяви в наступній редакції:

«Зобов’язати редакцію міської газети «Краматорська правда» (код ЄДРПОУ 02472223) спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення спростування у друкованому виданні міська газета «Краматорська правда» набраного тим же шрифтом і поміщеним під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» на першій сторінці шпальти у запланованому найближчому випуску у такій редакції: «У випуску міської газети «Краматорська правда» №19 від 17.05.2017р. на першій та тринадцятій сторінках під назвою «Инфляция образований или искуственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории» була опублікована стаття, яка містить недостовірну інформацію про переміщенні університети, в тому числі і про переміщений медичний університет, а саме: ««Короче, все эти заверения ректоров переселенных вузов типа: «Ну, до чего же нам хорошо и здорово!», на наш взгляд, довольно сомнительны. Как сомнительно, кстати, и качество получаемых знаний. Не секрет, что преподавателей набирают из числа тех, кто таковыми не являются. Вот это и стало одной из главных причин, по которым абитуриенты не шибко рвутся в вузы-переселенцы, понимая, что качественные знания там им могут и не дать.», а також на сторінці 13 цього ж випуску є продовження статі, в якій значилося наступне «Уже сейчас многие деканы перемещенных университетов сквозь пальцы смотрят на успеваемость, тем самым поощряя снижение качества образования. К примеру, наши краматорские врачи (не буду называть их поименно) говорят: «Не дай Бог попасть к выпускникам переехавшего в город медуниверситета…».

А чему удивляться, если вся клиническая база осталась в том же Донецке?! А без лабораторий, техники, литературы, профессуры преподавание превращается в фикцию.

По данным вступительных экзаменов прошлого года большинство вузов переселенцев недобрали первокурсников. Поэтому многие абитуриенты, не скрываясь, так и говорят: «Не пройду в нормальный университет, всегда смогу подать документы в краматорский».

Повідомляємо, що інформація під вказаним заголовком в частині, що стосується переміщених університетів, в тому числі переміщеного в м. Краматорськ медичного університету не відповідає дійсності та визнана недостовірною відповідно до рішення суду.».

При цьому, відповідно до змісту даної заяви позивача про уточнення позовної заяви (за вих.№432 від 03.03.2018р.), п.1 та п.3 прохальної частини позовної заяви залишаються в редакції, викладеній у позові.

Так, суд зазначає, що подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням наданої позивачем заяви про уточнення позовної заяви (за вих.№432 від 03.03.2018р.) щодо уточнення тексту спростування, викладеного у п.2 прохальної частини позову.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем у друкованому виданні міська газета «Краматорська правда» №19 від 17.05.2017р. під авторством ОСОБА_1 на першій сторінці була опублікована стаття «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории». Так, Донецький національний медичний університет вважає, що зазначена стаття містить недостовірну та образливу інформацію по відношенню до студентів та науково-педагогічного колективу університету. У зв’язку з викладеним, Донецький національний медичний університет звернувся до господарського суду Донецької області з даним позовом та просить суд, зокрема,:

- Визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Донецького національного медичного університету інформацію поширену редакцію міської Газети «Краматорская правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р., в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории», а саме: «Короче, все эти заверения ректоров переселенных вузов типа: «Ну, до чего же нам хорошо и здорово!», на наш взгляд, довольно сомнительны. Как сомнительно, кстати, и качество получаемых знаний. Не секрет, что преподавателей набирают из числа тех, кто таковыми не являются. Вот это и стало одной из главных причин, по которым абитуриенты не шибко рвутся в вузы-переселенцы, понимая, что качественные знания там им могут и не дать.», а також на сторінці 13 цього ж випуску є продовження статі, в якій значилося наступне «Уже сейчас многие деканы перемещенных университетов сквозь пальцы смотрят на успеваемость, тем самым поощряя снижение качества образования. К примеру, наши краматорские врачи (не буду называть их поименно) говорят: «Не дай Бог попасть к выпускникам переехавшего в город медуниверситета…».

А чему удивляться, если вся клиническая база осталась в том же Донецке?! А без лабораторий, техники, литературы, профессуры преподавание превращается в фикцию.

По данным вступительных экзаменов прошлого года большинство вузов переселенцев недобрали первокурсников. Поэтому многие абитуриенты, не скрываясь, так и говорят: «Не пройду в нормальный университет, всегда смогу подать документы в краматорский».

В свою чергу, відповідач у наданому до матеріалів справи відзиві зазначає, що з аналізу поширеної інформації про позивача вбачається, що вона є вираженням суб’єктивної думки і власних поглядів автора. Відповідач стверджує, що ця інформація висловлена не у формі ствердження або висновку, а у формі можливості, з використанням натяків, підтекстів. Таким чином, ТОВ «Міська газета «Краматорська правда» доходить до висновків, що висловлювання в оспорюваній статті відповідають поняттю оціночних суджень у розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію» і не можуть розглядатися як поширення щодо позивача недостовірних та дискредитуючих відомостей у формі твердження про спосіб ведення чи результати господарської (підприємницької) діяльності позивача.

Отже, з огляду на вищевикладене, судом встановлено наявність між сторонами суттєвих протиріч у розумінні наведених вище фраз і виразів.

Вивчивши правові позиції сторін, суд дійшов висновку про те, що встановлення факту наявності обставин, на які посилається позивач і які заперечуються відповідачем потребують встановлення змісту понять, лексичного значення слів та словосполучень, використаних редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории», їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації (чи може така інформація розглядатися як образлива) тощо, тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, що вимагають спеціальних знань у галузі лінгвістики.

Відповідно до п.19. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. №1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та

з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Частинами 4,5 ст. 99 ГПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Так, ухвалою від 13.02.2018р. господарським судом було запропоновано учасникам справи визначитись з експертною установою, яка в подальшому проведе судову лінгвістичну експертизу, а саме семантико-текстуальну експертизу писемного мовлення та надати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

12.03.2018р., на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2018р., до суду від позивача надійшов лист, у якому останній, з метою виключення впливу на незалежну експертизу наполягає на дорученні проведення семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Також, позивачем у даному листі викладено перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити експерту та зазначено, що витрати на проведення експертизи слід віднести на відповідача.

13.03.2018р., на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2018р., до суду від відповідача надійшла заява щодо проведення семантико-текстуальної експертизи, у якій останній, посилаючись на п.1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, вважає за доцільне призначити проведення експертизи в Харківському науково-дослідницькому інституті судових експертиз імені ОСОБА_2 Крім того, у зазначеній заяві, відповідачем запропоновано питання, які необхідно поставити перед експертом, у разі призначення семантико-текстуальної експертизи.

Запропоновані сторонами справи питання, які необхідно поставити експерту, прийняті судом до уваги, проте господарським судом будуть сформульовані питання конкретизовані більш детально відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, при цьому за своєю суттю викладатимуть зміст обох питань, запропонованих позивачем та частково питань, запропонованих відповідачем.

Стосовно питань, запропонованих відповідачем щодо з’ясування в цілому чи містять тексти витягів зі статті неправдиві висловлювання щодо Донецького національного медичного університету, то суд зазначає, що встановлення «неправдивості/правдивості», «достовірності/недостовірності» висловлювання і є предметом спору вирішення якого належить саме до компетенції суду. При цьому, відповідно до п.2.1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних із встановленням фактичних даних про автора. Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел. Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Таким чином, питання щодо з’ясування в цілому чи містять тексти витягів зі статті неправдиві висловлювання щодо Донецького національного медичного університету, включають в себе необхідність дослідження та встановлення конкретних обставин справи, що входить до виключеної компетенції судів. У зв’язку з викладеним, суд відхиляє у включенні до переліку питань, які будуть поставлені на вирішення експерту, запропоновані відповідачем питання щодо з’ясування в цілому чи містять тексти витягів зі статті неправдиві висловлювання щодо Донецького національного медичного університету.

Відповідно до ч. 2 п. 5 Постанови Пленуму № 4, у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема, визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до ч. 1 п. 8. Постанови Пленуму № 4 визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, далі - Інструкція), згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

З урахуванням наведеного, а також припису п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Згідно Додатку № 1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, регіональною зоною обслуговування Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз є Донецька і Луганська області, у зв’язку з чим посилання позивача на необхідність доручення проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз залишається судом без задоволення.

16.01.2017р. господарським судом Донецької області від Донецького науково-дослідного інститут судових експертиз було отримано лист, в якому Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз було повідомлено про зміну юридичної адреси та наведено перелік видів та спеціальностей, за якими Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз виконує експертизи. З зазначеного листа вбачається, що Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз наразі не передбачено проведення такої експертизи як судова лінгвістична експертиза.

Отже, у зв’язку з вищевикладеним, призначення проведення судової лінгвістичної експертизи за зоною регіонального обслуговування, а саме у Донецькому науково-дослідному інституті судових експертиз, - є неможливим.

Як встановлено господарським судом Донецької області, судова лінгвістична експертиза може бути проведена у Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 Міністерства юстиції України.

Таким чином, господарський суд Донецької області вважає за необхідне призначити судову лінгвістичну експертизу, а саме семантико-текстуальну експертизу писемного мовлення, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 Міністерства юстиції України.

Згідно з п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Оскільки зацікавленою стороною у справі є позивач, суд вважає за доцільне покласти саме на позивача оплату вартості її проведення з подальшим розподілом судових витрат під час винесення кінцевого процесуального документу у зазначеній справі відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 129, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. №1, господарський суд, –

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі № 905/2178/17 судову лінгвістичну експертизу, а саме семантико-текстуальну експертизу писемного мовлення, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

2.1. Чи є висловлювання, вміщені під редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории»: «…. Короче, все эти заверения ректоров переселенных вузов типа: «Ну, до чего же нам хорошо и здорово!», на наш взгляд, довольно сомнительны. Как сомнительно, кстати, и качество получаемых знаний…» фактичним твердженням або оціночним судженням в контексті всієї статті?

2.2. Чи є висловлювання, вміщені під редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории»: «… Не секрет, что преподавателей набирают из числа тех, кто таковыми не являются. Вот это и стало одной из главных причин, по которым абитуриенты не шибко рвутся в вузы-переселенцы, понимая, что качественные знания там им могут и не дать… .», фактичним твердженням або оціночним судженням в контексті всієї статті?

2.3 Чи є висловлювання, вміщені під редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории»: «..Уже сейчас многие деканы перемещенных университетов сквозь пальцы смотрят на успеваемость, тем самым поощряя снижение качества образования. К примеру, наши краматорские врачи (не буду называть их поименно) говорят: «Не дай Бог попасть к выпускникам переехавшего в город медуниверситета…» фактичним твердженням або оціночним судженням в контексті всієї статті?

2.4. Чи є висловлювання, вміщені під редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории»: «..А чему удивляться, если вся клиническая база осталась в том же Донецке?! А без лабораторий, техники, литературы, профессуры преподавание превращается в фикцию.» фактичним твердженням або оціночним судженням в контексті всієї статті?

2.5 Чи є висловлювання, вміщені під редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории»: «..По данным вступительных экзаменов прошлого года большинство вузов переселенцев недобрали первокурсников. Поэтому многие абитуриенты, не скрываясь, так и говорят: «Не пройду в нормальный университет, всегда смогу подать документы в краматорський… » фактичним твердженням або оціночним судженням в контексті всієї статті?

2.6. Чи є слова "...Уже сейчас многие деканы перемещенных университетов сквозь пальцы смотрят на успеваемость, тем самым поощряя снижение качества образования. К примеру, наши краматорские врачи (не буду называть их поименно) говорят: «Не дай Бог попасть к выпускникам переехавшего в город медуниверситета" в контексті всієї статті (під редакцією міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории») фактичними твердженнями щодо Донецького національного медичного університету та його діяльності?

2.7. Чи міститься в тексті редакції міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории» інформація негативного характеру щодо Донецького національного медичного університету?

2.8 Чи містяться в тексті редакції міської газети «Краматорська правда» в друкованому виданні №19 (13536) від 17.05.2017р. в статті «Инфляция образования или искусственное повышение интеллекта на отдельно взятой территории» висловлювання образливого характеру щодо Донецького національного медичного університету?

3. Матеріали справи № 905/2178/17 направити до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи.

4. Попередити експерта (експертів), які безпосередньо будуть здійснювати експертне дослідження, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків згідно із ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобов’язати Донецький національний медичний університет, оплатити вартість призначеної судом експертизи згідно виставленого експертом рахунку. Роз’яснити, що понесені витрати в подальшому будуть розподілені в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

6. Зобов'язати сторін у справі при проведенні судової експертизи не перешкоджати експертам в проведенні судової експертизи.

7. Зобов’язати експертну установу надіслати копію експертного висновку сторонам по справі та надати суду обґрунтований письмовий висновок за результатами вирішення поставлених питань.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання – 13.03.2018р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому параграфом 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua. Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя О.В. Попов

Суддя С.С. Тарапата