Ухвала суду № 72820381, 02.03.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр.№4-с/759/30/18

ун.№759/10805/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 р. представник заявника звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні №53768303 щодо не встановлення та не накладення арешту на рахунки ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» у фінансових установах за якими здійснюються поточні розрахунки з контрагентами та виплата заробітної плати працівникам боржникам; зобов'язати державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, який здійснює примусове стягнення у виконавчому провадженні №53768303 здійснити заходи щодо витребування та отримання від ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» інформації про банківські рахунки за якими з 18.04.2017 здійснюються розрахунки боржника з контрагентами та виплата заробітної плати працівникам боржника та накласти на останні арешт, посилаючись на ті підстави, що Святошинським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з 18.04.2017 здійснюється примусове стягнення у виконавчому провадженні №53768303 за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2016 про стягнення з ДП «ОК «Укрвуглерекструктуризація» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі. Як зазначає представник, виконавче провадження було відкрито з грубим порушенням вимог чинного законодавства, зокрема виконавче провадження було відкрито не у строк визначене Законом, та до теперішнього часу не накладено арешт на майно боржника та на усі його банківські рахунки. Представник також зазначає, що державним виконавцем не здійснюються заходи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ДП «ОК «Укрвуглерекструктуризація», які не надали інформацію про банківські рахунки за якими здійснюється поточні розрахунки з контрагентами та виплата заробітної плати працівникам.

Заявник та його представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, у прохальній частині скарги представник заявника просить слухати скаргу без його участі.

Представник боржника та суб'єкт оскарження у судове засідання також не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

При цьому, за умовами п.9 Перехідних Положень ЦПК України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, слід застосовувати вимоги чинного ЦПК України, за ч.2 ст. 450 якого визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, рішення, дія, бездіяльність яких оскаржується, не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю сторін які не з'явились у судове засідання.

З'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та виконавче провадження, надане державним виконавцем у судове засідання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 11.11.2016 рішенням Святошинського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заробітної плати задоволено (а.с. 41-42).

25.01.2017 рішенням Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, а саме стягнуто з ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 29333 грн. 33 коп. та судового збору на користь держави у сумі 551 грн. 20 коп. (а.с. 78-81).

14.03.2017 ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист на підставі рішення Апеляційного суду м. Києві від 25.01.2017 (а.с.86).

18.04.2017 старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Борисюком Р.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53768303 на підставі виконавчого листа №759/10805/16-ц виданого 01.03.2017 Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструкторизація» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 29333 грн. 33 коп. (а.с. 157).

Згідно ст.ст. 1, 2 даного ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як вбачається з матеріалів справи 19.04.2017 старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Борисюком Р.А. постановою від 19.04.2017 у ВП №53768303 було накладено арешт на кошти боржника (а.с. 94).

Відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Отже, накладення арешту на рахунки боржника за якими здійснюються виплати працівникам організації є неможливим, оскільки забороняється законом, а тому й суд не вбачає бездіяльність державного виконавця щодо не накладення арешту на дані рахунки боржника.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити представнику заявника і в частині зобов'язання державного виконавця здійснити заходи щодо витребування та отримання від боржника інформації про банківські рахунки за якими з 18.04.2017 здійснюються розрахунки боржника з контрагентами та виплати заробітної плати працівникам боржника, оскільки це не передбачено законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновків, що скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 81, 82, 265, 447-452 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дні отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: