Ухвала суду № 72820160, 19.03.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/5557/14-ц>

6/465/45/18>

У Х В А Л А

Іменем України

19.03.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Козюренко Р.С.

секретаря судових засідань - ОСОБА_1

за участі:

державного виконавця - Владиш І.В.

стягувача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Франківського відділу ДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, суд-

встановив:

у провадження судді надійшло 19.03.2018 вказане подання, в якому заступник начальника Франківського відділу ДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 просить тимчасово обмежити ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань за виконавчим документом, що перебуває у Франківському відділі ДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області та залучити до розгляду справи стягувача ОСОБА_2

Обґрунтовує свої вимоги тим, Франківським районним судом м. Львова 21.06.2016 видано виконавчий лист №2/465/687/15 про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 606 450,40 гривень. 13.07.2016 державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 14.07.2016 державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Боржник ОСОБА_4 на виклики не з’являється та на даний час борг не сплатила. Згідно інформаційної довідки нерухомим чи рухомим майном боржник не володіє. Відтак, наявність у ОСОБА_4 невиконаних зобов’язань є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

В судове засідання з’явився представник заявника за довіреністю старший державний виконавець Владиш І.В., яка подання підтримала з підстав викладених у такому, подала суду докази про перетин державного кордону України боржником, а саме копії довідок Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.03.2017, 18.10.2017, 26.12.2017, просила обмежити право ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань.

Стягувач ОСОБА_2 подання державного виконавця підтримав, просив обмежити право ОСОБА_4. у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань, як захід забезпечення виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення заявника та стягувача, дослідивши наявні матеріали, суд приходить до висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах раціональної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Здійснення громадянами України права на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв’язання спорів у цій сфері правовідносин визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів подання, будь-яких дій спрямованих на повне виконання рішення суду про стягнення коштів боржником ОСОБА_4 не здійснено. У добровільному порядку рішення суду, яке набрало законної сили, не виконане. Між тим, як пояснила в судовому засіданні державний виконавець, боржник ОСОБА_4 неодноразово перетинає державний кордон та тривалий час перебуває за межами України, що підтверджується відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Так, відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.10.2017 №0.64-33944/0/15-17 та від 26.12.217 №0.64-44639/0/15-17, ОСОБА_4 використовуючи авіалінії компанії LOT перетинала державний кордон України 30.01.2017 у напрямку виїзд, 17.07.2017 - в’їзд, 22.10.2017 – виїзд.

З наведеного та матеріалів подання вбачається, що боржник ОСОБА_4 ухиляється від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відтак застосування такого заходу, як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон за межі України обумовлено наявністю навмисно невиконаних нею зобов’язань за рішенням суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника підлягає задоволенню.

З наведених міркувань та керуючись статтями 18, 441 ЦПК України, суд, -

постановив:

подання заступника начальника Франківського відділу ДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – задоволити.

Тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржникові ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації – м. Львів, вул. Володимира Великого, 103/22) до виконання своїх зобов’язань за виконавчим листом Франківського районного суду м. Львова від 21.06.2016 №2/465/687/15 про стягнення на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 606 450,40 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя Р.С. Козюренко