Вирок № 72817839, 19.03.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/4340/16-к

19.03.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі :

головуючого судді-Смирнова Г.С.,

за участю секретаря-Балихіної В.В.

прокурора - Попова А.С.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні матеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12015230020004780 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Херсона, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого ТОВ «Алмі-трейд» водієм-експедитором, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 24.12.2015 Комсомольським райсудом м.Херсона, за ст.185 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., покарання відбув 17.02.2016 - у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

06.12.2013 у вечірній час доби, ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом обману, заволодів золотим ланцюгом плетіння «бісмарк» загальною вагою 12,41грам, який належить ОСОБА_1, чим спричинив тому матеріальну шкоду на суму 11800грн.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Допитаний у ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав повністю та пояснив, що взимку 2013р. у вечірній час він попросив у ОСОБА_1 у борг гроші. У того грошей не було і на його прохання ОСОБА_1 погодився здати у ломбард свій золотий ланцюжок. Він зробив це на своє ім'я, отримав більш 2000 грн., які витратив, а в подальшому ланцюжок не викупив і не мав наміру це робити. Він визнає позов у частині суми вартості ланцюжка 11800 грн. з яких вже відшкодував 10000 грн. і не визнає в частині стягнення моральної шкоди та судових витрат.

Окрім визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_3 його винність в об'ємі визнаним встановленим судом підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:

-показами потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 06.12.13 йому зателефонував його знайомий ОСОБА_3 і попросив гроші у борг. Він відмовив. Тоді ОСОБА_3 попросив закласти у ломбард його золотий ланцюг, він погодився, оскільки ОСОБА_3 обіцяв на протязі двох тижнів викупити ланцюг і повернути. Заклав ланцюг ОСОБА_3 і отримав гроші близько 2000 грн. До теперішнього часу ані ланцюг, ані гроші йому не повернуті. Він неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням повернути ланцюг, але той не реагував. Він звернувся до правоохоронних органів. Цивільний позов підтримує у повному обсязі і просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 1800 грн., оскільки ОСОБА_3 вже відшкодував 10000 грн., моральну шкоду - 5000 грн., і витрати на правову допомогу 5200 грн.

-листом ПТ «Ломбард-Скарбниця» №1153/5 від 12.05.2016 згідно якого, ОСОБА_3 06.12.2013 о 16.07 год. звертався до ломбардного відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця» з приводу закладу золотого ланцюга 583 проби, вагою 12,32 гр. на який 21.03.2014 було звернуто стягнення.

-оглянутою у ході судового розгляду товарною биркою про придбання золотого ланцюга вагою 12,36 гр. за 11800 грн.

Органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою(шахрайство), вчинене повторно.

Суд вважає, що у ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження кваліфікуючі ознаки ч.2 ст.190 КК України, а саме придбання права на майно шляхом зловживання довірою, а тому ці ознаки суд виключає з загального обсягу обвинувачення.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальних збитків на суму 1800 грн. (11800-10000) та витрат на правову допомогу у сумі 5200 грн. обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі. В частині стягнення моральної шкоди на суму 5000 грн. підлягає частковому задоволенню на суму 2000 грн.

При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу обвинуваченого, яка за місцем проживання характеризується задовільно, часткове відшкодування шкоди і вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Комсомольського райсуду м.Херсона від 24.12.2015 у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. більш суворим покаранням за ст.190 ч.2 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн., призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1800 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2000 грн., витрати на правову допомогу 5200 грн., а всього 9000 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяГ. С. Смирнов