Постанова № 72817274, 20.02.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/304/18

Провадження № 3/653/404/18

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 лютого 2018 року м. Генічеськ

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Берлімова Ю.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії – водій логістики відділу прикордонної служби «Чонгар» Бердянського прикордонного загону, молодшого сержанта, військослужбовця ДПС України,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

З 20 червня 2017 року до 07 листопада 2017 року молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді старшини - начальника відділення логістики відділу прикордонної служби «Чонгар» Бердянського прикордонного загону (далі – впс «Чонгар»). При цьому, з 03 серпня 2016 року до 20 червня 2017 року молодший сержант ОСОБА_1 тимчасово виконував обов’язки за вказаною посадою.

Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - «Статут»), молодший сержант ОСОБА_1 зобов’язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов’язки, бути готовим до виконання завдань, пов’язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

До того ж, відповідно до займаної посади, ОСОБА_1 є військовим начальником (старшиною-начальником відділення логістики) також, згідно норм зазначених в протоколі пунктів Статуту внутрішньої служби ЗСУ, на нього покладено виконання організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 17213 та ст. 425 КК України він є військовою службовою особою - суб’єктом правопорушення передбаченим ст. 17215КУпАП.

Також, згідно норм ст. ст. 121, 122 Статуту старшина у мирний і воєнний час відповідає за правильне несення служби рядовим і сержантським складом, військову дисципліну та підтримання внутрішнього порядку в підрозділі, за зберігання, належне використання озброєння, боєприпасів та іншого майна підрозділу. До того ж вказані обов’язки щодо збереження майна впс «Чонгар» описані в посадовій інструкції старшини - начальника відділення логістики ВПС «Чонгар». Окрім того п.6.1 вказаної посадової інструкції встановлена матеріальна відповідальність молодшого сержанта ОСОБА_1 за підзвітні матеріальні цінності.

Згідно п.6.4 Положення про продовольче забезпечення в Державній прикордонній службі України на мирний час, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 липня 2011 року № 530 у підрозділах, що розміщені окремо від управління органу, обладнуються продовольчі склади (комори) з необхідним холодильним обладнанням та овочесховищем, що повинні відповідати всім вимогам, які пред'являються до продовольчих складів органів. Обов'язки начальника продовольчого складу у (комірника) підрозділу охорони державного кордону покладаються на старшину - начальника відділення логістики підрозділу (або особу, яка виконує його обов'язки).

Пунктом 342 «Положення про військове (корабельне) господарство Прикордонних військ України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.08.1998 № 328 встановлено, серед іншого, що отримання і видачу майна організовує та здійснює старшина роти. Кімната опечатується старшиною роти і здається під варту черговому роти. Ключі зберігаються у старшини роти або ротного писаря.

Проте, всупереч наведеним статутним обов’язкам та викладеним положенням нормативно-правових актів, будучи військовою службовою особою, діючи всупереч інтересам служби, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення з необережності за наступних обставин.

19 жовтня 2017 року проведеною перевіркою наявності майна на впс «Чонгар» встановлено нестачу продовольчого майна та паливо-мастильних матеріалів на загальну суму понад 59 тис. грн. 07 листопада 2017 року військовою прокуратурою Херсонського гарнізону стосовно молодшого сержанта ОСОБА_1 складено 2 протоколи про вчинення військових адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 172-15, ч. 2 ст. 172-16 КУпАП. 12 грудня 2017 року рішенням Генічеського районного суду Херсонської області останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

02 грудня 2017 року під час інвентаризації військового майна впс «Чонгар» встановлено нестачу військового майна відділень продовольчого, речового забезпечення, інженерного облаштування державного кордону та паливо-мастильних матеріалів на загальну суму понад 163 000 грн. (підтверджуються протоколом інвентаризаційної комісії від 18 грудня 2017 року, наказом начальника Бердянського прикордонного загону від 22 грудня 2017 №1209-аг), яке було закріплене та видано під звіт молодшому сержанту ОСОБА_1 на час виконання ним обов’язків старшини - начальника відділення логістики відділу прикордонної служби «Чонгар» Бердянського прикордонного загону.

Наразі, молодшим сержантом ОСОБА_1 відшкодовано завдані збитки лише на суму 11 737, 29 грн. ( довідка від 26.12.2017 № 9 додається).

Вказані втрати військового майна стали можливими внаслідок неналежного виконання з 19 жовтня 2017 року молодшим сержантом ОСОБА_1 покладених на нього ст.ст. 121, 122 Статуту, п.6.4 Положення про продовольче забезпечення в Державній прикордонній службі України та п. 342 Положення про військове (корабельне) господарство Прикордонних військ України обов’язків щодо підтримання внутрішнього порядку у підрозділі, зберігання, належного використання майна підрозділу, контролю за його збереженням та свідчать про недбале ставлення вказаної службової особи до обов’язків військової служби.

Водночас, до теперішнього часу молодшим сержантом ОСОБА_1 не вжито належних заходів щодо повного відшкодування завданих економічним інтересам державі збитків.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні визнав, щиро розкаявся.

До судового засідання ОСОБА_1 не з’явився, був належним чином повідомленим про дату, місце і час розгляду справи, крім того у матеріалах справи є його заява про розгляд справи у його відсутність.

Вiдповiдно до ст.268 КУпАП, за таких обставин, справа може бути розглянута за відсутності правопорушника.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, винність ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 18 від 24 січня 2018 року;

- витягами з наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду молодшого сержанта від 20 червня 2017 року та 07 листопада 2017 року;

- копією посадової інструкції старшого техніка відділення логістики відділу прикордонної служби «Чонгар»;

- копією акту приймання-передачі справ та посади;

- копіями інвентаризаційного опису необоротних активів;

- копією протоколу інвентаризаційної комісії від 18 грудня 2017 року;

- копіями довідок-розрахунків;

Заступник військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України С.Додурич кваліфікує адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме що, молодший сержант ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, що проходить військову службу за контрактом, перебуваючи на посаді старшини – начальника відділення логістики впс «Чонгар», діючи необережно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, що призвело до нестачі військового майна підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення на момент вчинення адміністративного правопорушення ( з 19 жовтня 2017 року) особливий період не діяв, що свідчить про те, що дії ОСОБА_1 безпідставно кваліфіковані за вказаною ознакою, передбаченою ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Цією ж статтею передбачено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Отже, в даному випадку необхідно виходити з того, що особливий період розпочинається з моменту оголошення мобілізації та охоплює час мобілізації, оскільки воєнного стану в Україні немає.

Так, на підставі Указів Президента України: від 17 березня 2014 року № 303/2014, від 06 травня 2014 року № 454/2014, від 21 липня 2014 року № 607/2014 та від 14 січня 2015 року № 15/2015 в Україні діяла часткова мобілізація з 18 березня 2014 року по 01 травня 2014 року, з 07 травня 2014 року по 20 червня 2014 року, з 24 липня 2014 року по 06 вересня 2014 року та з 20 січня 2015 року по 17 серпня 2015 року відповідно.

Указом Президента України № 411/2016 від 26 вересня 2016 року «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» фактично здійснено демобілізацію останньої черги мобілізованих, оскільки згідно даного Указу у жовтні закінчилося звільнення в запас військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період.

Інших Указів про мобілізацію Президентом України не видавалось.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

В законодавстві України не має чіткого визначення поняття «час мобілізації» та не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

На підставі вищевикладеного, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-15 КупАП, та його вина у скоєнні вказаного правопорушення доведена повністю.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, ставлення до скоєного, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Крім того, враховуючи положення ст.40-1, ч. 5 ст.283 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 352,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст.172-20, ст.ст.283, 284 КупАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-15 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1190,00 (одна тисяча сто дев’яносто) гривень, на користь держави (р/р 31114106700112, код ЄДРПОУ 37934859, МФО 852010 УК у Генічеському районі/ Генічеський район, банк отримувача ГУДКСУ у Херсонській області).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 379993783, банк отримувача ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області на протязі десяти днів.

Строк пред’явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова набрала чинності «____»___2018 року.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_2