Рішення № 72814479, 06.03.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2320/17

Провадження № 2/480/355/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

06 березня 2018 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого-судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, обов'язки з ведення спільного господарства та виховання їх спільної дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на повному утриманні та вихованні позивача. Шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені у квітні 2017 року, спільне господарство ними не ведеться. У зв'язку із цим позивач ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею і відповідачем ОСОБА_2 та залишити їх спільну тину ОСОБА_3 на її утриманні та вихованні.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надавши письмову заяву про підтримання позову, в якій клопотала слухати справу без її участі. Окрім того, 06 березня 2018 року надала заяву про відмову від позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 без повідомлення причин у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання; відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11 липня 2013 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини в свідоцтві про народження зазначений відповідач ОСОБА_2 (а.с.4).

Відповідно до довідки №48 від 09.01.2018 року, виданої виконавчим комітетом Кир'яківсьої сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своїм сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дитини, шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені у квітні 2017 року, спільне господарство ними не ведеться.

Згідно з положеннями ч.1 ст.21 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно з положеннями ст.52 СК України дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Статтею 54 СК України встановлено, що дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї.

Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї.

Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.

Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Статтею 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері.

Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.

Згідно з положеннями ст.56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.

Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними не можливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, отже, за таких обставин шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп., сплачений позивачем за квитанцією № 33 від 18.12.2017 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3; уродженка АДРЕСА_1, 57127; паспорт Серії НОМЕР_3; РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4; уродженець с.Трихати Миколаївського району Миколаївської області; адреса: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 11 липня 2013 року Виконкомом Трихатської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (актовий запис № 05) - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн., сплачений позивачем за квитанцією № 33 від 18.12.2017 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

06.03.2018