Рішення № 72814331, 19.03.2018, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/60/18 Пров. №2/478/142/2018

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2018 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Томашевського О.О., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 56021, Миколаївська область, Казанківський район, с. Дмитрівка, вул. Святкова,121, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення кредитної заборгованості,

В с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 102020 грн. 89 коп., з яких: 6503 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 92407 грн. 96 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3108 грн. 95 коп. – заборгованість за пенею та комісією, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами 28.04.2010 року кредитного договору № б/н, а також про стягнення судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 26.04.2010 року між сторонами було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, пенею та комісією, що станом на 15.11.2017 року складає 102020 грн. 89 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, з поданого до суду одночасно з позовною заявою клопотання вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи був повідомлений завчасно та належним чином шляхом здійснення виклику через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з’явилися до зали судового засідання.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

28.04.2010 року між сторонами укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1054 ЦПК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Виходячи з вимог ст.ст.526 та 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що отримавши кредит в розмірі 4000,00 грн., відповідач лише частково погашав кредит та проценти по ньому, а з 30.04.2015 року взагалі припинив проводити будь-які погашення за кредитом, в результаті чого станом на 15.11.2017 року у нього утворилась заборгованість на загальну суму 102020 грн. 89 коп., з яких: 6503 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 92407 грн. 96 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3108 грн. 95 коп. – заборгованість за пенею та комісією.

Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача станом на 15.11.2017 року, заборгованість за процентам за користування кредитом в розмірі 92407 грн. 96 коп. складається з процентної ставки, яка на момент укладання договору між позивачем та відповідачем складала 30% на рік (2,5% на місяць), проте змінювалась в односторонньому порядку позивачем, зокрема: з 01.09.2014 року до 34,8% на рік (2,9% на місяць); з 01.04.2015 року до 43,20% (3,6% на місяць).

З огляду на матеріали позовної заяви та додаткові пояснення позивача, надані суду листом за вих. № 18095-ВБ від 21.02.2018 року, зміни процентної ставки повністю узгоджуються з Умовами та Правилами надання банківських послуг, зокрема, п.1.1.3.2.3, п.1.1.3.1.9. кредитного договору передбачає право позивача проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформується позичальник шляхом надання виписки по картковому рахунку.

Проте, суд не погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Враховуючи наведені норми, незважаючи на умови кредитного договору, зміна позивачем в односторонньому порядку розміру процентної ставки за користування кредитом, є нікчемним.

За таких обставин, заборгованість за процентами має бути нарахована, виходячи з процентної ставки в розмірі 30% на рік.

Таким чином, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом в розмірі 92407 грн. 96 коп. не відповідає дійсному розміру вказаної заборгованості.

Судом встановлено, що реальний розмір заборгованості по процентам у відповідача перед позивачем станом на 15.11.2017 рік становить 6345 грн. 84 коп. (із розрахунку: 6503 грн. 98 коп. х 30% / 360 днів х 1171 днів, де: 6503 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 1171 - кількість днів, за які нараховується заборгованість, тобто з 01.09.2014 року по 15.11.2017 року).

Щодо стягнення заборгованості за пенею, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14 позовна давність по вимогам про стягнення неустойки підлягає застосуванню судом незалежно від наявності заяви сторони про її застосування та незалежно від обумовлення сторонами в договорі іншого, більш тривалого строку.

Судом роз’яснено, що за загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання, не може перевищувати один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду України, суд вважає, що нарахована позивачем пеня підлягає стягненню лише в межах одного року, тобто з 15.11.2016 року по 15.11.2017 рік включно, що складає 1200,00 грн.

З огляду на все наведене вище, суд приходе до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14049 грн. 82 коп., з яких: 6503 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 6345 грн. 84 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200,00 грн. - заборгованість за пенею.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Згідно з платіжним дорученням № BOJ63B1H4Z від 13.12.2017 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Частина задоволених позовних вимог складає 13,77% від заявлених вимог позивача, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 220 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 56021, Миколаївська область, Казанківський район, с. Дмитрівка, вул. Святкова,121, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором від 28.04.2010 року у сумі 14049 (чотирнадцять тисяч сорок дев’ять) грн. 82 коп., з яких: 6503 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 6345 грн. 84 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200,00 грн. - заборгованість за пенею.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок № 29092829003111) судовий збір, в розмірі – 220 (двісті двадцять) грн. 32 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано суддею: 19 березня 2018 року

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_3