Рішення № 72814311, 06.03.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5879/17

Провадження № 2-а/487/52/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі судді Біцюка А.В., за участю секретаря Попович В.Б., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити компенсацію, -

В С Т А Н О В И В:

6 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує тим, що є пенсіонером та знаходиться на обліку у Центральному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва, Миколаївська область. 22 вересня 2016 року Заводським районним судом міста Миколаєва розглянуто адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. Судом винесено Постанову про задоволення позову в повному обсязі. В червні 2017 року колегією суддів Одеського апеляційного адміністративного суду Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва залишено без змін. В серпні 2017 року Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва замінено сторони виконавчого провадження. 6 вересня 2017 року Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області проведено індивідуальний перерахунок ОСОБА_2 27 вересня 2017 року відбулося безготівкове зарахування пенсії на картковий рахунок позивача у розмірі 28 176,87 грн. При цьому, питання про виплату компенсації судом не розглядалося, оскільки така вимога позивачем не пред’являлася.

28 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію виплаченої пенсії у розмірі 28 176,57 грн. з урахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат в період з 21.09.2014 року по28.03.2016 року.

17 жовтня 2017 року позивачу надійшов лист в якому повідомлено, що оскільки виплату нарахованих сум проведено не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення, відсутні підстави для нарахування компенсації.

З огляду на викладанні обставини, та враховуючи те, що відповідач своєчасно не виплатив пенсію позивачу, чим прострочив виконання зобов’язань покладених саме на нього, та у добровільному порядку відмовився призначати компенсацію, позивач змушений звернутися із даним позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області за несвоєчасну виплату пенсії; зобов’язати Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області компенсації на несвоєчасну виплачену пенсію за період з 21 вересня 2014 року по 28 березня 2018 року в розмірі 28 176,57 грн. у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

У судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку судового засідання його представник ОСОБА_3 надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, посилаючись на те, що Управління не порушило строків виконання рішень суду від 22.09.2016 року, який встановив зобов’язати Управління призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року. Відмовляючи позивачу у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії за 2014-2016 роки, Управління діяло у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, тому також відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність в частині невиплати ОСОБА_2 такої грошової компенсації.

Заслухавши заперечення сторони відповідача, дослідивши письмові матеріали, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Матеріалами справи встановлено, що 11 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про призначення пільгових умов (робота за списком «2») у зв’язку з чим був взятий на облік.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2016 року за позовом ОСОБА_4 до УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. Визнано бездіяльність УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва щодо не призначення та не виплати пенсії за віком на пільгових умовах списку 2 з 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року ОСОБА_2 – протиправною. Зобов’язано УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах по списку 2 з 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року ОСОБА_2.

Ухвалою від 30 червень 2017 року колегією суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, Постанову Заводського районного суду міста Миколаєва залишено без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області із заявою від 28 вересня 2017 року, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію виплаченої пенсії у розмірі 28 176,57 грн. з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

На вищевказане звернення до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області позивачу відповіли листом від 17 жовтня 2017 року №338-3-01 в якому не вбачають порушень строків виплати нарахованої пенсії, тому підстави для виплати компенсації відсутні.

Аналізуючи письмові докази у справі судом встановлено, що питання виплати компенсації судом не розглядалося, а відповідач у добровільному порядку нарахування та виплату такої компенсації не здійснював.

Із довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за № 18/27-02, наданої 27 вересня 2017 року Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області вбачається, що з вересня 2014 року по березень 2016 року виплатили позивачу пенсію у загальному розмірі 29 169,16 грн.

Матеріалами справи встановлено, що у відповідність до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" відповідачем не проведено ОСОБА_2 виплати компенсації пенсійних виплат внаслідок їх знецінення. При цьому, зазначені нормативні акти не містять будь-якого виключення для нарахування такої компенсації залежно від порядку виплати сум доходу - у добровільному чи судовому порядку.

Як передбачено ч. 1 ст. 83, ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Правовий аналіз статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" дає підстави для висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належних позивачу пенсійних виплат, ці кошти спрямовані на забезпечення їх реальності, з метою підтримання достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності, у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, із вищевикладеного вбачається, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської областіпризначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 вересня 2014 року та виплатити нараховану суму пенсії з урахуванням виплачених сум. Однак, як встановлено із матеріалів справи, відповідач лише у вересні 2017 року здійснив позивачу перерахунок пенсії за період із 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року, чим порушив встановлений термін виплати пенсії позивачу.

З урахуванням зазначених обставин та норм чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність проведення компенсації втрати доходів за правилами, передбаченими Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання дій неправомірними відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії за період з 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року, та зобов'язати нарахувати таку грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії за період з 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року, підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога в частині невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації втрати частини грошових доходів за період із 21 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року саме у розмірі 28 176,57 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

За змістом п. 6 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів лише на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, або у випадках, передбачених законом.

Отже, аналізуючи положення вищевказаної статті, суд повинен визнати дії, рішення або бездіяльність неправомірними і зобов'язати відповідача провести певні нарахування та виплату належних сум згідно із законом, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

За змістом ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Наведені відповідачем заперечення по суті даного позову є немотивованими та не обґрунтованими жодними доказами, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплат», статтями 77, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації у зв'язку із втратою частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасно виплачену пенсію за період прострочення з 21.09.2014р. по 28.03.2016р.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби в Миколаївській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Інформація про сторони у справі:

1. ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКОПП НОМЕР_1;

2. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, місцезнаходження: пр. Жовтневий, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, Код ЕДРПОУ 41250753.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя Біцюк А.В.