Рішення № 72814291, 12.03.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1236/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2018 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільної сумісної власності подружжя.

В позовній заяві зазначив, 25 жовтня 2011 року уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_4 Відповідачка в жовтні 2017 року звернулась до Веселинівського районного суду з позовом про розірвання шлюбу. 28 вересня 2017 року він повернувся на територію України з чергового рейсу, після чого стали проживати окремо з відповідачем. Основним джерелом доходів їхньої сім`ї була його оплата праці в якості моряка. При кожному отримані заробітної плати він частину перераховував на картковий рахунок відповідачки та в період з 02 вересня 2015 року по 05 жовтня 2017 року на ім’я відповідачки були перераховані кошти в загальній сумі 25200 доларів США, що еквівалентно грошовій сумі у розмірі 697140 грн.

Позивач просить поділити спільне майно подружжя, а саме грошові кошти у сумі 679140,00 грн., шляхом визнання за ним права власності на грошову суму у розмірі 339570,00 грн. та визнання за відповідачкою ОСОБА_4 права власності на грошову суму у розмірі 339570,00 грн. та просить стягнути з відповідачки на його користь грошову суму у розмірі 339570,00 грн.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, забезпечивши участь в судовому засіданні своїх представників за довіреністю ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні позовну заяву підтримали повністю, з підстав викладених в позовні заяві позов просили задовольнити повністю.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, забезпечивши участь в судовому засіданні свого представника адвоката ОСОБА_2, яка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з тієї причини, що кошти хоч і перераховувались, однак за домовленістю між сторонами були витрачені відповідачкою на утримання сім`ї.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних причин.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії 1-ФП № 076492, виданого 25 жовтня 2011 року відділом ДРАЦС Веселинівського РУЮ Миколаївської області, сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2011 року.

З пояснень сторін встановлено, що фактично шлюбні відносини сторони припинили з 28 вересня 2017 року, в наслідок чого проживають окремо та спільне господарство не ведеться.

За період шлюбу ОСОБА_3, працюючи моряком і перебуваючи в рейсах, перераховував на рахунок ОСОБА_4 значні суми коштів.

Випискою з банківського рахунку документально підтверджено отримання ОСОБА_4 у період проживання у шлюбі, з 02.09.2015 року по 05.10.2017 року, грошових коштів в розмірі 27000 доларів США.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що на час фактичного припинення шлюбних відносин та спільного ведення господарства – 28 вересня 2017 року на рахунку відповідачки коштів в розмірі 25200 доларів США, у якому стверджує позивач, не було. Доказів наявності у ОСОБА_4 грошей, про які зазначає позивач, у готівковій чи безготівковій формі останній суду не надав. Крім того, позивачем не надано до суду і доказів з місця роботи про дійсний розмір заробітної плати за вказаний період.

Оскільки гроші, які були нажиті сторонами за час спільного проживання і які просить поділити позивач на час його звернення до суду відсутні, доказів того, що позивачка розпорядилась ними всупереч його волі та не в інтересах сім’ї ним суду не надано, підстави для їх поділу між сторонами у суда відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільної сумісної власності подружжя відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.03.2018 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_6