Ухвала суду № 72814188, 13.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/5435/14 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 11-кп/783/768/17 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Романюка М.Ф.

суддів Танечника І.І., Галапаца І.І.

при секретарі Кубішин І.В.

розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рига, Латвія, українця, громадянина України, з вищою економічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.121 КК України, -

за участю прокурора Свореня І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Яцишина В.Ф.

за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Яцишина В.Ф. та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 13 травня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання: - за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі; - за ч. 2 ст. 121 КК України - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахується з часу його фактичного затримання, тобто з 20.09.2014 року.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами.

За вироком суду ОСОБА_1 20.09.2014 року близько 20 год. 55 хв. знаходячись у північно-східній стороні території парку ім.Т.Шевченка, неподалік перехрестя вулиць Стуса та Парвокої у м.Червонограді Львівської області, під час суперечки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_3, умисно, невстановленим ріжучим предметом, наніс йому удар по руці, внаслідок чого спричинив йому рани на другому і третьому пальці правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_1, заручившись підтримкою двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб чоловічої статі, діючи спільно в групі із ними, став наносити удари руками потерпілому ОСОБА_3, внаслідок чого останній, втративши рівновагу, впав на тротуарну доріжку. Скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_3, обвинувачений із двома невстановленими слідством особами став умисно наносити йому удари ногами по голові та тілу, спричинивши останньому тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, вивиху лівого плечового суглобу, крововиливу на обличчі, на лівому плечі та передній черевній стінці.

Після цього, того ж дня близько 21 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у тому ж місці, діючи у групі з двома невстановленими особами чоловічої статі, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, став наносити удари ногами у взутті у голову та корпус тіла потерпілому ОСОБА_4, що знаходився разом із потерпілим ОСОБА_3, умисно заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді чотирьох саден на чолі справа з крововиливом на внутрішній поверхні м'яких покривів голови в лобній ділянці справа, крововиливом в м'які мозкові оболонки та шлуночки великих півкуль головного мозку, що спричинило черепно-мозкову травму, яка проявилася крововиливом в м'які мозкові оболонки та ускладнилась гострим порушенням гемомікроциркуляції в легенях та набряком головного мозку та призвела до субарахноїдального крововиливу у м»які мозкові оболонки, внаслідок яких ОСОБА_4, помер на місці події.

Не погоджуючись з даним вирокомзахисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Яцишин В.Ф. та обвинувачений ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Яцишин В.Ф. в апеляційній скарзі просить скасувати повністю вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 13 травня 2017 року та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_1 Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти. В обґрунтування вимог зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 фактично був затриманий працівниками поліції біля 21 години 20.09.2014р. і доставлений в приміщення Червоноградського міського відділу поліції. При цьому зазначає, що ними були грубо порушені вимоги ст..29 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Також зазначає, що затриманому ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, не надано можливості мати захисника, не було повідомлено близьких родичів про його затримання, а сам ОСОБА_1 з його слів був побитий працівниками поліції. Протокол про затримання ОСОБА_1 був складений лише 21.09.2014р. о 13.00 год. і тільки тоді йому була надана можливість скористатися правами передбаченими законом.

Крім цього звертає увагу, що судом не надано належної оцінки тому факту, що адвокату Яцишину В.Ф., який почав надавати правову допомогу обвинуваченому ОСОБА_1 на стадії судового розгляду кримінального провадження не було надано для ознайомлення матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні, хоча ним було заявлено таке клопотання суду під час судового засідання 10.06.2015р., а також письмове клопотання прокурора міста Червонограда 10.06.2015р. і 01.12.2016р. У зв'язку з чим він не міг належним чином виконувати свої обов'язки передбачені ст..47 КПК України. Також було відмовлено судом і стороною обвинувачення в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуваний вирок, виправдати його та звільнити з під варти. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в Червоноградському відділі поліції його били та чинили моральний тиск. Про його побиття свідчить протокол затримання від 21.09.2017р. в якому він при свідках вказав про те, що на нього чинився моральний та фізичний тиск. Також зазначає, що з потерпілими раніше знайомим не був та жодних мотивів для конфлікту не мав. Судом першої інстанції не було досліджено не встановлених осіб і зв'язок між ними і ОСОБА_1 так як він знаходився на місці події один та нікого з числа його знайомих там не бачив. Також вважає, що враховуючи, що потерпілий ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння про, що говорить судово-медична експертиза то є всі підстави вважати, що дані тілесні ушкодження він міг отримати внаслідок падіння з висоти власного зросту.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Яцишина В.Ф. на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора, який заперечив апеляційні скарги, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Яцишина В.Ф. та обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 121, ч.2 ст.125 КК України, за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.2 ст.125 КК України, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку, зокрема поясненнями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими письмовими доказами по справі.

Покликання в апеляційних скаргах на те, що ОСОБА_1 не причетний до нанесення ОСОБА_4 умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого не заслуговують на увагу та спростовуються показами свідків даними в суді першої інстанції зокрема:

-ОСОБА_10, пояснив, що 20.09.2014 року близько 20 год. ввечері він проходив біля перехрестя вулиць Стуса і Паркової м.Червонограда. На розі в парку біля кіоску він побачив бійку між двома старшими чоловіками, як з'ясувалось пізніше це були потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_13, та трьома молодими хлопцями, серед яких був ОСОБА_1. Він знаходився через дорогу від них. Троє молодих хлопців наносили удари руками і ногами потерпілим по різним частинам тіла. Все це супроводжувалось ненормативною лексикою. Коли потерпілі впали на землю, двоє осіб чоловічої статі, які наносили удари, втекли, а третій - ОСОБА_1 залишився та продовжував наносити удари ногами в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_13. Дії обвинуваченого були припинені зауваженнями перехожих. Хтось із присутніх намагався надати першу медичну допомогу потерпілому ОСОБА_13. Він викликав міліцію. Потім приїхала швидка і міліція.

-ОСОБА_14 пояснив, що 20.09.2014 року він стояв на сходах приміщення ресторану «Дефіляда» по вул.В.Стуса,21-А у м.Червонограді. Він бачив, як на території парку біля кіоску на перехресті вулиць Стуса і Паркової троє хлопців били двох чоловіків. Двоє нападників відійшли від місця події, а третій залишився і продовжував наносити удари двом потерпілим, які лежали на землі. Це був ОСОБА_1.Прохожі люди почали кричати, і він припинив свої дії. ОСОБА_1 поводив себе неадекватно. Потім бачив, що один із потерпілих ОСОБА_3 сидів, а інший продовжував лежати. Біля них зібралось багато людей. ОСОБА_1 ще добивав потерпілого. Через деякий час приїхала швидка і міліція.

-ОСОБА_11 суду пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими не знайомий. 20.09.2014 року близько 21.00 год. він стояв на зупинці по вул.Стуса в м.Червонограді біля центрального парку, чекав автобус. Він почув крик, потім побачив як компанія із трьох молодих хлопців била двох чоловіків. Один чоловік впав і не вставав, а інший встав і сидів біля нього, це був потерпілий ОСОБА_3. Біля кіоску було освітлення і він добре бачив як ОСОБА_1 наносив удари потерпілим, бив ногами по голові.

-Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 20.09.2014 року близько 22.00 год. він йшов додому по вул.Парковій в м.Червонограді. Бачив на території парку біля кіоску бійку. Помітив як двоє осіб втекли, а обвинувачений ОСОБА_1 наносив удари потерпілим ногами, які лежали на землі. Навколо них зібралось багато людей, після чого ОСОБА_1 припинив наносити удари потерпілим. Потім приїхала швидка і міліція.

-ОСОБА_9 суду пояснив, що 20 вересня 2014 року близько 21:00 год. він з товаришем проходили по вул. В.Стуса, почули шум та побачив бійку. Коли підійшов туди, то побачив біля кіоску двох чоловіків, один із яких сидів у крові, а інший лежав. Помітив, як звідти відійшло троє чоловіків. Один потерпілий лежав без свідомості, над ним на колінах стояв інший потерпілий, а ОСОБА_1 в той момент підійшов до ОСОБА_3 і наніс ще йому удар ногою в область голови. Він зробив зауваження обвинуваченому, який став з ним конфліктувати. Серед трьох вказаних осіб був ОСОБА_1. Після цього викликав швидку медичну допомогу.

Колегія суддів не ставить під сумнів достовірності показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, в суді першої інстанції, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

Будь-яких підстав вважати, що свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які несуть кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань помилилася щодо особи обвинуваченого чи оговорють останнього немає.

Також суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги пояснення та посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 у вигляді порізів ножем та взагалі не бив потерпілого ОСОБА_4, так як такі дані ним з метою зменшення ступеня відповідальності. Крім того вони об'єктивно спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який вказав, що обвинувачений під час конфлікту витягнув ніж і розмахуючи ним, спричинив йому порізи на руках, а потім разом із ще двома незнайомими особами били його ногами і руками у різні частини тіла до втрати свідомості. Коли він прийшов до тями, то обвинувачений висловлював погрози і ще наніс удар ногою в область голови.

Доводи в апеляційних скаргах, що ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння міг сам впасти і вдаритись головою об виступаючу частину пішохідної доріжки є необґрунтованими виходячи з наступного.

Так, як вбачається з висновку експерта №261/2014 від 10.12.2014 року черепно-мозкова травма, яка була виявлена при експертизі трупа ОСОБА_4 могла утворитися від дії тупих твердих предметів до яких належать руки та ноги у взутті або при контакті з тупими твердими предметами при падінні, внаслідок не менш як чотириразового прикладання сили.

З висновку судово-медичного експерта №127/2014 року від 17.10.2014 року встановлено, що смерть ОСОБА_13 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася крововиливом в м'які мозкові оболонки та ускладнилася гострим порушенням гемомікроциркуляції в легенях та набряком головного мозку, що підтверджується характерними морфологічними ознаками, виявленими при експертизі його трупа та результатами судово-гістологічної експертизи кусочків внутрішніх органів з його трупа. При експертизі були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася чотирма саднами на чолі справа, крововиливом на внутрішній поверхні м'яких покровів голови в лобній ділянці справа, крововиливом в м'які мозкові оболонки та шлуночки великих півкуль головного мозку. Черепно-мозкова травма, яка була виявлена при експертизі трупа ОСОБА_4 могла утворитися від дії тупих твердих предметів до яких належать руки та ноги у взутті, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості, що в живих осіб може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були очевидцями події та у яких, на думку суду, не має підстав його оговорювати, останні безпосередньо вказують, що обвинувачений разом із двома невідомими особами били потерпілих ногами і руками в різні частини тіла, а коли двоє невідомих втекли, обвинувачений продовжував їх побиття ногами.

Посилання захисника Яцишина В.Ф. на те, що експерт ОСОБА_15 в судовому засіданні першої інстанції дав покази про те, що тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_4 могли утворитися від одноразового падіння потерпілого з висоти власного росту і удару в нерівну поверхню не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з звукозапису судового засідання від 13.05.2017р. експерт ОСОБА_15 пояснив, що при огляді трупа ОСОБА_4 виявлено 4 садна, які могли утворитися не менше як від одного удару, а саме чотирьох. Черепно-мозкова травма, яка була виявлена при експертизі трупа ОСОБА_4 могла утворитися від дії тупих твердих предметів до яких належать руки та ноги у взутті або при контакті з тупими твердими предметами при падінні, внаслідок не менш як чотириразового прикладання сили.

Крім того, колегія суддів, з огляду на постанови слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Гарасимчука Я.М. від 23.12.2017р., вважає необґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника в апеляційних скаргах, що працівниками Червоноградського МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_1 було затримано 20.09.2014р. та було спричинено йому тілесні ушкодження.

Як вбачається з постанови слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Гарасимчука Я.М. від 23.12.2017р. кримінальне провадження, внесене до ЄДРСР за №42014140310000025 від 26.09.2014р. закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності в діянні працівників Червоноградського МВ ГУ МВСУ України у Львівській області складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Яцишин В.Ф. наголошують в апеляційних скаргах, що таким не надано можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

У відповідності до ст. 317 КПК України, документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою). Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Як вбачається з матеріалів провадження, 12.12.2014р. у відповідності до вимог ст..290 КПК України ОСОБА_1 в присутності на той час його захисника Музики А.Б. надано доступ до матеріалів досудового розслідування, про що складено відповідний протокол, в якому він та його захисник зазначили, що з матеріалами провадження №12014140150001741 ознайомлені, з відеозаписом протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ознайомлені, а також ОСОБА_1 надано можливість ознайомитись із речовими доказами. У зв'язку з чим він та захисник ОСОБА_17 поставили свої підписи у вказаному процесуальному документі (т.2 а.с.129-130).

Згідно наявної у матеріалах провадження розписки, ОСОБА_1 отримав копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, що може свідчити про закінчення досудового розслідування .

Як вбачається з розписки ОСОБА_1 такий, 10.06.2015р., ознайомився з матеріалами кримінального провадження, які знаходяться в суді (т.1 а.с.125).

Також, згідно матеріалів справи, а саме з моменту підготовчого судового засідання суду першої інстанції захисник Яцишин В.Ф. із заявою чи клопотанням про ознайомлення матеріалами справи не звертався тому доводи захисника в цій частині, колегія суддів не бере до уваги.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не допитувався в суді спростовується журналом судового засідання від 13.05.2017р., згідно якого ОСОБА_1 давав пояснення в судовому засіданні.

Суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив усі обставини справи в їх сукупності й дав належну оцінку доказам відповідно до ст. 94 КПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125, ч.2 ст.121 КК України, а викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутності в його діях складу правопорушення не бере до уваги як безпідставні.

У ході судового розгляду суд першої інстанції з'ясував усі обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. На виконання вимог ст. 370 КПК України судом у вироку наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховав ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки , особу обвинуваченого, що є людиною молодого віку, позитивно характеризується, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, дійшов правильного висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та необхідність обрання покарання у вигляді позбавлення волі за ч.2 ст. 125, ч.2 ст.121 КК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Яцишина В.Ф. та обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 13 травня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги упродовж трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді