Рішення № 72812900, 19.03.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

19.03.2018

Справа 337/3666/17

Провадження № 2/337/87/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Куліш Л.Е

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

У позові вказала, що їй на праві власності належить квартира № 46 в будинку № 13 по бул.Будівельникі у м.Запоріжжі. З її згоди, з 2012 року в квартирі зареєстровані та проживали її дочка ОСОБА_3, чоловік доньки - ОСОБА_2 та їх неповнолітні діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 В червні 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний, та с цього часу ОСОБА_2 в квартирі не проживає. Просила визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 46 в будинку № 13 по бул.Будівельників, в м.Запоріжжі.

Ухвалою суду від 26.01.2018 року визначений розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, крім того в ухвалі суду було зазначено що відповідачу необхідно у строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу визначений строк п’ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву .

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження, позову з додатками за адресою реєстрації відповідача.

Як вбачається з довідки адресно - довідкового сектору Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 04.10.2017 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: м.Запоріжжя, бул.Будівельників, 13, кв. 46, саме за цією адресою відповідач повідомлявся про розгляд справи.

Рекомендовані листи відповідачем не отримані та вони повернуті суду з відміткою поштового відділення зв’язку «За закінченням терміну зберігання» (а.с.30, 39, 50, 60).

Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, але вони результатів не дали.

Згідно з ч.8 п.4 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У встановлений судом строк у відповідності до ст. 178 п.7 ЦПК України, відповідач відзив на позов не надав, крім того від сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило, тому суд на підставі ст.. 178 п. 8 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами у справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, у зв’язку з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2012 року належить квартира № 46 в будинку № 13 по бул.Будівельників у м.Запоріжжі (а.с. 8).

Відповідно до довідки адресно - довідкового сектору Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 04.10.2017 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

На підставі ст. 405 ЦК України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право зайняти, визначається його власником.

Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник користується, володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17.08.2017 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2І розірваний ( а.с 13 зворотна сторона).

Відповідач не направив суду письмових заперечень, щодо заявлених позовних вимог, жодного доказу, який спростовував ти обставини, які викладені у позовній заяві відповідач суду не надав, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник згідно вимог ст.16, 319, 321, 391 ЦК України має право вимагати усунення відповідних перешкод шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, в тому числі і шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає, відзив на позов відповідач суду не направив, тому, відповідно до ст. 405 ЦК України, його необхідно визнати таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою № 46 в будинку № 13 по бул.Будівельників, в м.Запоріжжі у м.Запоріжжі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: Г.Є. Гнатик