Рішення № 72811955, 05.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10585/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 березня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Секереш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою КС «Хосен» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спіла «Хосен» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 09 жовтня 2014 року між КС «Хосен» та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №240*30 згідно якого спілка надала ОСОБА_1, а остання отримала суму кредиту у розмірі – 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, із сплатою за користування кредитом 48 % річних від суми залишку кредиту , строком на 24 місяці по 09.10.2016 року, з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни передбачені умовами кредитного договору , згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків. Однак, взяті на себе зобов'язання щодо погашення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором відповідач ОСОБА_1, належним чином не виконує. Письмову вимогу КС «Хосен» про виконання зобов’язань згідно умов кредитного договору, відповідачем залишено без задоволення. ОСОБА_1 систематично порушувала терміни погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом. Позивач зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29.07.2016 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором станом на 09.03.2016 року.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов’язань за кредитним договором, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 09.10.2016 року перед позивачем по кредитному договору №240*30 від 09.10.2014 року становить 9220,16грн. , з яких: 4083,39 грн. – заборгованість по основній сумі кредиту; 3095, 07 грн. – заборгованість по відсотках; 2041,70 грн. - сума штрафу, яку позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду 05.03.2018 року надійшла заява від представника позивача, в якій він просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України,про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових заперечень до суду не надходило.

ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце розгляду справи, що стверджується зворотнім повідомленням про вручення їй поштового відправлення за № 8800020562698 та поштовим відправленням яке повернулось на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800022370338.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В ході розгляду справи проведені наступні процессуальні дії:

11.05.2017 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду позовні вимоги КС «Хосен» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишені без розгляду.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2014 року між КС «Хосен» та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №240*30 згідно якого спілка надала ОСОБА_1, а остання отримала суму кредиту у розмірі – 14 000,00 гривень, із сплатою за користування кредитом 48 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 24 місяці по 09.10.2016 року, з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни передбачені умовами кредитного договору, згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, що стверджується кредитним договором № 240*30 від 09.10.2014 р. та заявою ОСОБА_1 на кредит від 08.10.2014 року , копія яких приєднана до матеріалів справи .

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_1 отримала кошти від КС «Хосен» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надавався відповідачу ОСОБА_1 на споживчі потреби.

Відповідно до видаткового касового ордеру №1053 від 09.10.2014 року про видачу кредиту, відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у сумі 14 000,00 гривень .

Згідно п. 2.1. договору кредит надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Відповідно до п.2.3. договору позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного в п.2.1. даного договору.

Згідно п. 3.5. договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід’ємною частиною цього договору.

У відповідності до п.7.3. даного договору у разі прийняття кредитодавцем рішення про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання позичальником зобов’язань, встановлених п.2.3 договору, до позичальника застосовується штраф у розмірі 50% від основної суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.

Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29.07.2016 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором станом на 09.03.2016 року.

Однак, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплати відсотків. Внаслідок цього, станом на на 09.10.2016 року в неї утворилась заборгованість перед кредитором по кредитному договору № 240*30 від 09.10.2014 р. в розмірі 9220,16 грн. з яких: 4083,39 грн. – заборгованість по основній сумі кредиту; 3095, 07 грн. – заборгованість по відсотках; 2041,70 грн. - сума штрафу 50% від залишку основної суми кредиту, що стверджується розрахунком заборгованості долученим до матеріалів справи.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов'язок передбачений ст.ст.12, 13 ЦПК України.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільноправовими та врегульовані положеннями ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов’язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору № 240*30 від 09.10.2014 року, сторони погодили строки та розміри погашення кредиту та виплати відсотків.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язалася погашати заборгованість за кредит і сплачувати нараховані проценти згідно з умовами кредитного договору та відповідно до графіку погашення кредиту та сплати відсотків .

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов'язання, передбачені вищезазначеним кредитним договором у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України її слід вважати такою, що прострочила виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Статтею 1048 ЦК України встановлено право позикодавця (Банку) на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь КС «Хосен» заборгованості згідно кредитного договору підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України, враховуючи складність даної справи, складання повного рішення суду відкладено на строк до десяти днів, повне судове рішення складено з врахуванням днів непрацездатності 19.03.2018 року (п. 6 ч. 7 ст. 265 ЦПК України) .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 551, 610, 612, 623, 624, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд, –

ВИРІШИВ :

Позовну заяву КС «Хосен» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором кредиту – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ( місце реєстрації : м. Ужгород, вул. Одеська 13/18 корп. 2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь КС «Хосен» ( місце знаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Берчені, 21 код ЄДРПОУ 22107810) суму заборгованості за кредитним договором №240*30 від 09.10.2014 року станом на 09.10.2016 року в розмірі 9220,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ( місце реєстрації : м. Ужгород, вул. Одеська 13/18 корп. 2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь КС «Хосен» ( місце знаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Берчені, 21 код ЄДРПОУ 22107810) сплаченого ними суму судового збору в розмірі 1450,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - КС «Хосен» ( місце знаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Берчені, 21 код ЄДРПОУ 22107810);

Відповідач:

- ОСОБА_1, ( місце реєстрації : м. Ужгород, вул. Одеська 13/18 корп. 2, РНОКПП НОМЕР_1)

Дата складання повного судового рішення з врахуванням днів непрацездатності - 19.03.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4