Рішення № 72811398, 15.03.2018, Селидівський міський суд Донецької області

242/5390/17

2/242/258/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Капітонова В. І. при секретарі Дуровій Н. Г., за участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ « Приватбанк» звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01 жовтня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 6 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приватбанк» є правонаступником прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк», в зв’язку із чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача із Закритого акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приватбанк».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», « Правилами користування платіжною карткою» та « Тарифами Банку» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

ПАТ КБ « Приватбанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв’язку із У зв’язку із визначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі 72 316,76 гривень, яка складається з наступного:

- 4 210,04 грн. - заборгованість за кредитом;

- 60 392,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3 794, 36 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3 419,85 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 72 316,76 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 гривень.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутність, а також про згоду на ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити в зв’язку із пропуском строку позовної давності. Суд не приймає до уваги наданий відзив на позовну заяву, оскільки він не відповідає вимогам, встановленим ст.. 178 ЦПК України, а саме його копія та доданих до нього документів не була надіслана позивачу одночасно з наданням відзиву до суду.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем судовому засіданні не заперечувалось, що вона 01 жовтня 2007 року уклала з ПАТ КБ « Приватбанк» кредитний договір, відповідно до якого банк надав їх кредит в розмірі 6 000,00 грн. та має заборгованість з його сплати.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приватбанк» є правонаступником прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк», в зв’язку із чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача із Закритого акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приватбанк».

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості , станом на 30 вересня 2017 року відповідач має заборгованість в розмірі 72 316,76 гривень, яка складається з наступного:

- 4 210,04 грн. - заборгованість за кредитом;

- 60 392,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3 794, 36 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3 419,85 грн. - штраф (процентна складова).

Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

За правилами ст.. ст.. 257,258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованості 29 листопада 2017 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, останній платіж за кредитом здійснений 08 вересня 2014 року.

Таким чином, позов про стягнення заборгованості пред’явлено після закінчення 3-річного терміну, визначеного ст. 256 ЦПК України. Крім того, позивач не звертався до суду з заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до ст.. 266 ЦК України зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач та його представник наполягають на застосуванні позовної давності, суд вважає, що є підстави для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя В. І. Капітонов