Рішення № 72809998, 26.02.2018, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"26" лютого 2018 р. 127/10508/17 2/145/72/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г.

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника органу опіки і піклування ОСОБА_4,

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 23 червня 2011 р. рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим з нього було стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7, 10.10.2006 р.н у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 8 червня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 2 березня 2016 року стягнуто з нього аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 січня 2016 року до досягнення сином повноліття.

В зв'язку з тим, що він не мав матеріальної змоги виплачувати половину свого заробітку на користь відповідачок, він звертався з аналогічним позовом до відповідачок, але рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2016 р. йому в цьому було відмовлено.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2017 року з нього на користь ОСОБА_6 стягнуто ще аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку /доходу/ щомісяця, починаючи з 10.12.2016 року.

Середній заробіток у нього складає 9800 грн., а стягнуто з нього за вказаними рішеннями судів 75%, отже утримувані з нього аліменти становлять значну частину його заробітку, тобто 7350 грн., йому залишається на прожиття - 25% -2450 грн., що менше мінімальної заробітної плати, яка повинна складати не менше 3200 грн. В зв'язку з цими обставинами у нього з'явилася підстава звернутися з цим позовом до суду з інших додаткових обставин, де ще є інші особи.

У відповідності до ч.і ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про застосування судом окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз'яснив, що «...відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них...».

Його матеріальний стан на даний час не дає можливості сплачувати 75% аліментів на всіх утриманців. Як наслідок, він в даний період не має можливості сплачувати аліменти саме в такому розмірі, в якому вони були встановлені судовими рішеннями, бо, фактично, у нього не залишаються кошти на прожиття.

На даний час він проходить військову службу у підрозділі військової частини, яка дислокується в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області. В зв'язку з цим, орендує житло за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Леніна, 2, за що сплачує орендну плату. Крім того, він сплачує кредитні зобов'язання за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0828/82/0057398 від 29 лютого 2012 року. Строк остаточного погашення кредиту встановлений до 28 лютого 2018 року. Має боргові зобов'язання по розписці - поверненню боргу своєму знайомому і надає матеріальну допомогу своїм батькам. Отже з огляду на вказані обставини та докази по справі вказують на те, що він змушений нести, крім сплати 75 % свого заробітку розміру аліментів по двум виконавчим листам, і за рішенням суду на утримання батька-пенсіонера, це ще є додаткові витрати. В зв'язку з цим в нього виникла необхідність зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на користь відповідачів до 1/8 частки всіх видів заробітку щомісячно на кожну дитину. Це, фактично, не буде ущемляти їх інтереси, бо це в грошовому еквіваленті приблизно не менше 1200 грн.

Просить прийняти до уваги норму ч.1 ст. 141 СК України, в якій визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і відповідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Але при цьому, чомусь всю відповідальність за їх утримання судом покладено лише на нього, не з'ясувавши, який матеріальний стан відповідачів, не прийнявши до уваги ці норми законодавства, що і відповідачки також мають обов'язок утримувати дітей матеріально. А також той факт, що кредит ним одержаний 29.02.2012 року під час шлюбу з ОСОБА_2, шлюб з якою вони розірвали 14.12.2015 р, і тому відповідно до ст. 65 СК України цей борг є їх спільним борговим зобов'язанням, так як він брав ці кошти в інтересах сім'ї, але він його виплачує самостійно.

Просить зменшити розмір аліментів, які стягнуті з нього: на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7, 10.10.2006 р.н у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття та зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що він знімає квартиру, сплачує комунальні послуги, після 02.03.2016 року його зарплата не зменшилась, однак після другого рішення суду сплачує кредити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, пояснили, що у позивача є ще брат і сестра, однак вони при розгляді справи про стягнення коштів на утримання батька не залучались. Доказів зміни матеріального стану позивачем не доведено. В судовому засіданні про стягнення аліментів з батька, він вказав, що інших утриманців немає, замовчав перед судом про наявність інших виконавчих листів і тому вони не були залучені до участі в даній справі. Це є зловживанням процесуальними правами з боку позивача.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоч про час і місце слухання справи повідомлена в установленому законом порядку через оголошення в пресі, що стверджується газетою "Урядовий кур'єр" № 212 від 10.11.2017 року.

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, пояснила що не можна зменшити аліменти на рідних дітей через те, що позивач допомагає дитині співмешканки та батьку, який отримує пенсію.

При оскарженні заочного рішення від 02.03.2011 року позивач не був обмежений в поданні доказів.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов’язком обох батьків.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

23 червня 2011 р. рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7, 10.10.2006 р.н у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 8 червня 2010 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 3-4).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 2 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 січня 2016 року до досягнення сином повноліття (а.с. 5-6).

09 лютого 2017 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку /доходу/ щомісяця, починаючи з 10.12.2016 року (а.с. 7).

Відповідно до ч. 3 ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

На виконанні в Замостянському ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області знаходяться 3 виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 аліментів. Разом до стягнення підлягають 3/4 від його доходу.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, на момент ухвалення заочного рішення Вінницьким міським судом 09.06.2016 року вже був непрацездатним і вказана обставина повинна досліджуватись судом, який прийняв дане рішення. Позивачем не доведено зміну його сімейного стану та погіршення стану його здоров'я на даний час. Однак суд враховує чинне рішення Вінницького міського суду від 09.02.2017 року, яким присуджено стягувати із позивача на користь ОСОБА_6 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10.12.2016 року, також суд враховує матеріальне становище відповідачки ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року ст.11 ЗУ « Про охорону дитинства» ст.ст. 141, 180, 183, 192 СК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»

вирішив:

Позов задоволити частково.

Змінити розмір аліментів присуджених рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає за адресою у с. Новоіванівка Чорноморського району, АР Крим, вул. Квіткова, 3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 08.06.2010 року до досягнення дитиною повноліття

та стягувати з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає за адресою у с. Новоіванівка Чорноморського району, АР Крим, вул. Квіткова, 3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Змінити розмір аліментів присуджених рішенням Вінницького міського суду від 02.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19.04.2013 року до досягнення дитиною повноліття

та стягувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 у розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист виданий за рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає за адресою у с. Новоіванівка Чорноморського району, АР Крим, вул. Квіткова, 3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 08.06.2010 року до досягнення дитиною повноліття;

та виконавчий лист, виданий за рішенням Вінницького міського суду від 02.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою у м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105 в/ч А0549 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19.04.2013 року до досягнення дитиною повноліття;

повернути в суди, які їх видали після завершення їх виконання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд з дня виготовлення повного тексту рішення, тобто 05.03.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Мазурчак А. Г.