Ухвала суду № 72809322, 15.03.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19090/17

провадження № 1-кп/753/678/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Домарєва О.В.

за участю секретаря Марченко Л.В.,

за участю прокурора Фоменко М.В.,

потерпілого ОСОБА_2

захисників Петрашенка В.П., Вернера М.А.,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100020008172 від 24.07.2017 р. за звинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Вернер М.А. в судовому засіданні просив зменшити суму застави, як альтернативного запобіжного заходу у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.

Прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які зумовили застосування до обвинуваченого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. Крім того, прокурор просила продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник Петрашенко В.П. в судовому засіданні не заперечували проти продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строку дії обраного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу тримання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд керується наступними вимогами закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: ступінь тяжкості злочину, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у цьому кримінальному правопорушенні у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років без можливості призначення інших видів покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність багатьох судимостей за скоєння переважно тяжких корисливих злочинів.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність ризиків, які зумовлюють можливість продовження обвинуваченим злочинної діяльності або перешкоджанню правосуддю, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що відносно ОСОБА_5 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді "тримання під вартою" .

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях вказував на необхідність обговорення можливості обрання альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Передбачених підстав, які б свідчили про зменшення зазначених ризиків та про можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який судом не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання захисника Вернера М.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 слід відмовити.

На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, обвинуваченому підлягають роз'ясненню обов'язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України, які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, враховуючи наведені обставини та тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5, а також відомості про особу обвинуваченого, суд вважає можливим зменшити обвинуваченому розмір застави до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 44 050 грн., задовольнивши таким чином клопотання захисника Вернера М.А.

Особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 та обставини справи, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що на думку суду буде достатнім заходом забезпечення судового провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 183, 184, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 13-00 год. 13 травня 2018 р.

Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 44 050 \сорок чотири тисячі п'ятдесят\ гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_5 з -під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089).

Роз'яснити ОСОБА_5, що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави.

Продовжити відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на два місяці, а саме: до 15.05.2018 р.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Домарєв