Рішення № 72808329, 06.03.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1728/18

Справа №754/12474/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача Климчук Л.Б.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що в Деснянському районному центрі зайнятості з 27.05.2014 року по 20.10.2014 року, з 21.04.2015 року по 06.06.2015 року та з 06.08.2015 року по 21.09.2015 року був зареєстрований відповідач, як такий, що шукає роботу. Реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Під час реєстрації та протягом періодів перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач надав паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 24.07.2007 року Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, який і було занесено фахівцем центру зайнятості до персональної картки в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості. Відповідно до Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136, Деснянським районним центром зайнятості отримано інформацію від Міністерства фінансів України, а саме щодо ОСОБА_2, який перебував на обліку в центрі зайнятості, як безробітний. У зв'язку з отриманою інформацією відповідно до здійсненої верифікації достовірності інформації, поданої одержувачами державних виплат, проведено відповідну роботу, а саме здійснено подання запитів до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві та до Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо встановлення факту надання під час реєстрації недійсного паспорту НОМЕР_1, виданого 24.07.2007 року Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму. Позивачем було встановлено, що втрачений або викрадений паспорт вважається недійсним з моменту звернення особи із заявою до правоохоронних органів, що підтверджується відповідною довідкою (лист Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві) відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України № 320 від 13.04.2012 року. Відповідно до наданої інформації Головним управлінням Національної поліції ум. Києві, ОСОБА_2 05.03.2014 року звертався з заявою про втрату паспорту НОМЕР_1, виданого 24.07.2007р. Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму. Таким чином, порушення безробітним вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме надання паспорта в період реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості, який втратив дійсність 05.03.2014 року, що призвело до незаконного перебування його на обліку, як безробітного та отримання виплати допомоги по безробіттю, а також соціальних послуг на загальну суму 10 333 грн. 95 коп. На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти в розмірі 10 333, 95 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні. Крім того, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що він дійсно 05.03.2014 року подав заяву про втрату паспорту до правоохоронних органів на території АР Крим. Правоохоронні органи почали перевірку поданої заяви, яка повинна була тривати не менше одного місяця. В указаний період паспорт знайшовся, однак у зв'язку з політичними подіями та анексією АР Крим Російською Федерацією, відповідач був позбавлений можливості повідомити про це вказані органи, оскільки терміново переїхав до м. Києва. За паспортом НОМЕР_1 він проживав у місті Києві з березня 2014 року до квітня 2016 року, отримав київську реєстрацію, став на облік в військовий комісаріат, працевлаштувався. При досягненні 25 років з метою вклеювання фотографії в паспорт з'явився до паспортної служби, де інспектор фактично зіпсувала документ та вилучила його, не надавши жодних пояснень або акту про підстави вилучення паспорта. Позиція позивача, щодо недійсності паспорту у зв'язку з подачею заяви про втрату паспорту суперечить чинному законодавству України, а тому позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в Деснянському районному центрі зайнятості з 27.05.2014 року по 20.10.2014 року, з 21.04.2015 року по 06.06.2015 року та з 06.08.2015 року по 21.09.2015 року був зареєстрований, як такий, що шукає роботу, відповідач ОСОБА_2

Реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Під час реєстрації та протягом періодів перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач надав паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 24.07.2007 року Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, який і було занесено фахівцем центру зайнятості до персональної картки в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості.

Відповідно до поданої заяви та Закону України «Про зайнятість населення», відповідачу ОСОБА_2 Наказом Деснянського РЦЗ № НТ 140529 від 29.05.2014 року наданий статус безробітного з 27.05.2014 року, а також, відповідно до п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», була призначена допомога по безробіттю з 03.06.2014 року.

Наказом Деснянського РЦЗ № НТ 141022 від 22.10.2014 року, відповідачу ОСОБА_2 було припинено реєстрацію з 20.10.2014 року, у зв'язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту) відповідно до абз. 2, 3 п. п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Вдруге ОСОБА_2 звернувся 21.04.2015 року. Наказом Деснянського РЦЗ № НТ 150423 від 23.04.2015 року, відповідачу наданий статус безробітного з 21.04.2015 року, а також, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», була призначена допомога по безробіттю з 28.04.2015 року.

Наказом Деснянського РЦЗ № НТ 150609 від 09.06.2015 року, відповідачу було припинено реєстрацію з 09.06.2015 року, у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 п. п. 2 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Втретє відповідач звернувся 06.08.2015 року. ОСОБА_2 було поновлено статус безробітного з 06.08.2015 року, а також, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», була поновлена допомога по безробіттю з 06.08.2015 року.

Наказом Деснянського РЦЗ № НТ 150922 від 22.09.2015 року, відповідачу було припинено реєстрацію з 21.09.2015 року, у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 п. п. 2 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідно до Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 136, Деснянським районним центром зайнятості отримано інформацію від Міністерства фінансів України, а саме щодо ОСОБА_2, який перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний. У зв'язку з отриманою інформацією відповідно до здійсненої верифікації достовірності інформації, поданої одержувачами державних виплат, проведено відповідну роботу, а саме здійснено подання запитів до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві та до Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо встановлення факту надання під час реєстрації недійсного паспорту НОМЕР_1, виданого 24.07.2007 року Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму. За результатами проведеної роботи, позивачем було встановлено, що втрачений або викрадений паспорт вважається недійсним з моменту звернення особи із заявою до правоохоронних органів, що підтверджується відповідною довідкою (лист Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві) відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України № 320 від 13.04.2012 року.

Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві в листі від 23.12.2016 року № 1-16/вх11458-16 зазначає, що враховуючи п. 10.4 Порядку, втрачений або викрадений паспорт вважається недійсним з моменту звернення особи із заявою до правоохоронних органів, що підтверджується відповідною довідкою.

Однак, суд не може погодитися з такою позицією позивача, оскільки відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 року погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти:

- які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові;

- у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

- у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки);

- осіб, громадянство України яких припинено;

- знайдені, замість яких видано нові;

- померлих громадян;

- зіпсовані під час заповнення;

- оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України;

- не отримані власником протягом року.

Тобто, враховуючи вищевикладений пункт Порядку, посилання позивача на недійсність паспорту у зв'язку з подачею заяви про втрату паспорту є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України, оскільки в п. 10.4 Порядку не зазначено, що подача заяви про втрату паспорту є підставою для недійсності паспорту.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 05.03.2014 року відповідач подав заяву про втрату паспорту до Центрального РВ Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим.

Згідно з п. 6.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 року заява про втрату паспорта реєструється в Журналі реєстрації заяв про втрату або викрадення паспорта (додаток 9), після чого посадовою особою територіального підрозділу заводиться справа про втрату або викрадення паспорта (далі - справа про втрату паспорта), до якої долучаються подані документи та матеріали перевірки.

До видачі паспорта територіальний підрозділ на підставі заяви (додаток 10) видає громадянину тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України (додаток 11) (далі - тимчасове посвідчення), відповідно до розділу VII цього Порядку.

Строк розгляду заяви про втрату паспорта - 1 місяць. У разі необхідності проведення додаткової перевірки за матеріалами справи про втрату паспорта або несвоєчасного надходження відповіді на направлені запити строк розгляду продовжується не більше ніж на 1 місяць.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Тобто, враховуючи вищевикладене та відсутність належних доказів про завершення перевірки за заявою про втрату паспорту, правоохоронні органи Центрального РВ Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим не мали можливості завершити перевірку у зв'язку з окупацією даної території Російською Федерацією.

Крім того, як зазначив відповідач в судовому засіданні після подачі заяви про втрату паспорту, він його знайшов, однак не зміг про це повідомити правоохоронні органи у зв'язку з окупацією АР Крим.

Відповідно до п. 6.9 Порядку, якщо втрачений паспорт було знайдено під час розгляду заяви про втрату паспорта, розгляд справи про втрату паспорта припиняється. У разі знаходження паспорта після отримання нового особа повинна здати знайдений паспорт до територіального підрозділу, де оформлювався новий паспорт, про що особу необхідно попередити під час подачі заяви про втрату паспорта.

Так, як відповідач не отримував нового паспорту та знайшов старий паспорт НОМЕР_1, саме він є чинним документом, який посвідчує особу громадянина України.

Разом з тим, а ні в листі від 31.01.2017 року № 123/125/19/10-2017 наданого Управлінням превентивної діяльності ГУ НП у м. Києві, а ні в листі від 13.01.2017 року № 176/125/31/2/01-2017 наданого Управлінням інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУ НП у м. Києві не зазначено про результати перевірки за заявою про втрату паспорту від 05.03.2014 року, зазначено лише, про реєстрацію відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконливого висновку, що перебування відповідача на обліку в Деснянському районному центрі зайнятості та отримання ним відповідних виплат по безробіттю було на належній правовій підставі та відповідало чинному законодавству України.

Крім того, згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З вищезазначених норм слідує, що суди повинні належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Аналогічна позиція підтримується і практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці докази були визначальними для рішення по справі.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості не підлягають задоволенню, як безпідставні, необґрунтовані та не доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення був виготовлений 16 березня 2018 року.

Головуючий: