Постанова № 72807533, 15.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/32/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: 37 Свитка С.Л. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.

Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2015 року, ухвалене під головуванням судді Свитки С.Л., у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5, треті особи: Корсунь-Шевченківська міська рада, Корсунь-Шевченківська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та правом представлення, -:

в с т а н о в и в :

У березні 2014 року позивачі звернулись з вказаним позовом до ОСОБА_5, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, вартістю 74 334 грн.

Позивачі зазначили, що є спадкоємцями ІІ черги за законом. ОСОБА_6 є сестрою спадкодавця. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є дітьми іншої сестри спадкодавця (ОСОБА_9), яка померла до смерті спадкодавця, а тому племінники ОСОБА_10 є її спадкоємцями ІІ черги за законом за правом представлення.

Спадкоємцем І черги був єдиний син ОСОБА_10 - ОСОБА_11, проте він помер до смерті спадкодавця.

З заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_5

ОСОБА_5 є сином померлого ОСОБА_12., тобто онуком ОСОБА_10 Проте більше двадцяти років тому після припинення сімейних відносин між його батьками, ОСОБА_5 виїхав разом з матір'ю до м. Южнокомунарівська, Донецької області та ніколи не навідувався до батька або бабусі.

Позивачі доглядали за хворою, а згодом здійснили поховання ОСОБА_10 за власні спільні кошти, доглядали за її спадковим будинком, обробляли земельну ділянку.

Тому просили усунути ОСОБА_13 від права спадкування після ОСОБА_10, визнати право власності на спадкове майно по 1/ 4 кожному з позивачів.

Заочним рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2015 року позов задоволено повністю.

Усунено ОСОБА_13 від права на спадкування спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_10

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/ 4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10 в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право власності за кожним по 1/ 4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10 за правом представлення.

ОСОБА_13 оскаржив це рішення в апеляційному порядку, посилаючись на те, що судом не досліджено усі докази у справі, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спадкодавиця, бабуся ОСОБА_13, не перебувала в безпорадному стані, сторонньої допомоги не потребувала, як вказували позивачі. Відповідач не був залучений до участі у справі під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому був позбавлений можливості спростувати твердження позивачів. В період 2014-2017 року ОСОБА_13 мешкав в м. Єнакієве та доглядав за іншою бабусею, ОСОБА_14, яка дійсно потребувала сторонньої допомоги. Перебуваючи на території проведення АТО, відповідач не міг брати участь у судових засіданнях. Доводи позивачів не підтверджені доказами та не є правдивими. Натомість відповідач спілкувався з бабусею, навідувався до неї, в міру своїх можливостей надавав її матеріальну допомогу. Так, відповідач разом зі своєю матір'ю постійно приходили до бабусі, допомагали їй по господарству, оскільки вони жили в сусідньому селі. Спадкодавиця померла у віці 73 роки, а не 69 років, як вказували позивачі.

З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що його усунуто від спадкування незаконно.

Просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позов та усуваючи відповідача від спадкування, суд виходив з доведеності факту перебування ОСОБА_10 в безпорадному стані та відсутності допомоги від онука. З посиланням на ч. 5 ст. 1224 ЦК України суд дійшов висновку про необхідність усунення ОСОБА_13 від права спадкування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 1 а.с.17).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу (т. 1 а.с.23-24).

Померла заповіт не залишила.

ОСОБА_10 мала сина - ОСОБА_11, який помер до її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с.18).

Його сином та, відповідно, онуком померлої, є ОСОБА_5 - відповідач у справі ( Свідоцтво про народження НОМЕР_2). Тому відповідач є спадкоємцем за представленням в порядку ч. 1 ст. 1266 ЦК України з обсягом прав і обов'язків спадкоємця першої черги.

ОСОБА_6 заявила, що є рідною сестрою ОСОБА_10

ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.98). Її дітьми та, відповідно, племінниками померлої ОСОБА_10 є позивачі у справі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які вважають себе спадкоємцями за правом представлення у відповідності до ч. 3 ст. 1266 ЦК України.

У якості підтвердження родинних відносин померлої ОСОБА_10 позивачами надані наступні документи:

свідоцтво про народження ОСОБА_16 (ОСОБА_6) серії НОМЕР_4 (а.с.11);

свідоцтво про одруження ОСОБА_17 та ОСОБА_16, після реєстрації шлюбу обом присвоєно прізвище «ОСОБА_6» (а.с.15);

свідоцтво про одруження ОСОБА_18 та ОСОБА_19 №975431, після реєстрації шлюбу обом присвоєно прізвище «ОСОБА_18» (а.с.16);

свідоцтва про народження ОСОБА_20 серії НОМЕР_5 (а.с.12), ОСОБА_8 серії НОМЕР_6 (а.с.13), ОСОБА_9 серії НОМЕР_7, з яких вбачається, що матір»ю останніх є ОСОБА_15.

Заяви про прийняття спадщини до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори подали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, що підтверджується копіями заяв останніх про прийняття спадщини (а.с.56-59).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №30154975 від 10.04.2012 року Корсунь-Шевченківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №52666480 ( номер у спадковому реєстрі), №189/2012 (номер у нотаріуса) (а.с.65).

Оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Стаття 15 ЦК України та частина 1 статті 4 ЦПК України передбачають право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущення. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі не надали суду належні та допустимі докази того, що ОСОБА_6 є рідною сестрою ОСОБА_10. Тобто, суд не встановив, чи є вона спадкоємцем другої черги. Також відсутні докази родинних відносин між спадкодавицею та померлою ОСОБА_15. Тому немає доказів того, що її діти - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - мають право на спадщину на підставі ч. 3 ст. 1266 ЦК України. Приведені вище документи не підтверджують такі факти, а відповідно не доведено, що права позивачів порушено.

Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком районного суду про усунення апелянта від права на спадкування.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Позивачами не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_10 за життя потребувала сторонньої допомоги, а відповідач ОСОБА_13, маючи змогу надати таку допомогу, ухилявся від її надання.

Суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 263, 264 ЦПК України, на вказані обставини не звернув уваги, не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи порушив норми матеріального та процесуального права, що привело до невірного вирішення спору.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених витрат.

Апелянтом сплачено 320 грн. судового збору за перегляд заочного рішення та 1085 грн. 65 коп. за подання апеляційної скарги, а всього - 1405 грн. 65 коп., які слід покласти на позивачів у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

Таким чином, з позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 слід стягнути 1405 грн. 65 коп. понесених апелянтом витрат за оплату судового збору, а саме: по 351 грн. 41 коп. з кожного з позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 258, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2015 року - задовольнити.

Заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2015 року - скасувати. Ухвалити по справі нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5, треті особи: Корсунь-Шевченківська міська рада, Корсунь-Шевченківська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та правом представлення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 витрати за оплату судового збору у сумі 1405 грн. 65 коп., тобто по 351 грн. 41 коп. з кожного з позивачів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Судді

Повний текст постанови викладено 19 березня 2018 року.