Постанова № 72807414, 15.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 569/6822/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

представника апелянта Гунченка Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "30" жовтня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Смолія Л.Д. в м. Рівному), у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку Рівненський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірними дії , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2017 р. позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку, Рівненського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дії - задоволено.

Зобов'язано Рівненський зональний відділ військової служби правопорядку скласти, оформити та подати до Рівненського обласного військового комісаріату довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4, для перерахунку пенсії ОСОБА_4 із врахуванням в довідці виплаченої ОСОБА_4 щомісячної додаткової грошової винагороди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 №595 за останні 24 місяці, які передують даті звільнення.

Зобов'язано Рівненський обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надану Рівненським зональним відділом військової служби правопорядку довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 для перерахунку пенсії ОСОБА_4 із врахуванням в довідці виплаченої ОСОБА_4 щомісячної додаткової грошової винагороди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 №595 за останні 24 місяці, які передують даті звільнення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на підставі довідки із врахуванням виплаченої ОСОБА_4 щомісячної додаткової грошової винагороди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 №595 за останні 24 місяці, які передують даті звільнення, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії за вислугу років, починаючи з 04 листопада 2016 року, із врахуванням при обчисленні і перерахунку розміру цієї пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була виплачена ОСОБА_4 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 №595.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Рівненський обласний військовий комісаріат звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що наказом Першого заступника начальника генерального штабу Збройних Сил України від 09.06.2015р. №201 позивач був звільнений з посади оперативного чергового відділення оперативних чергових Рівненського зонального відділу військової служби правопорядку з військової служби в запас за пунктом «б» частини 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я). Наказом начальника Рівненського зонального відділу військової служби правопорядку від 13.10.2015року №196 позивача було виключено зі списків особового складу зонального відділу та направлено на військовий облік до Рівненського ОМВК Рівненської області. Вказана обставина сторонами не заперечується.

З оглянутих матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2015 року ОСОБА_4 призначено пенсію за вислугою років відповідно до вимог статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон №2262-ХІІ).

При обчисленні пенсії Головне управління ПФУ у Рівненській області врахувало грошове забезпечення посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років 40%, середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (а.с.12). Призначення пенсії здійснювалось на підставі довідки, виданої Рівненським зональним відділом військової служби правопорядку від 20 жовтня 2015 року (а.с.9).

Таким чином, для обчислення пенсії за основу розрахунку бралася сума грошового забезпечення у розмірі 3601,50 грн. (на день звільнення), без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі у 40-60% місячного грошового забезпечення, яка виплачувалася позивачу під час служби відповідно до вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (далі Інструкція №595). Відповідно до грошового атестата та Карток з особового рахунку за період з липня 2013 року по жовтень 2015 року, тобто протягом 24 місяців перед звільненням в запас, розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка становила 60 % місячного грошового забезпечення.

Проте, Рівненський зональний відділ Військової служби правопорядку не включив щомісячну додаткову грошову винагороду у зазначену вище довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 20 жовтня 2015 року, а ГУ ПФУ не врахувало цю винагороду при призначенні йому пенсії.

14 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до ГУ ПФУ у Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної вище щомісячної додаткової грошової винагороди та у квітні 2017 року до Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку із заявою про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% місячного грошового забезпечення та видачі її.

Листами від 29 березня 2017 року за №С-204/02.4-15 ГУ ПФУ та від 07.04.2017 року №1221 відповідачі відмовили позивачу у видачі довідки в яку включена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% та перерахунку пенсії з огляду на вимоги п.7 Постанови КМ України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Пунктами 1,2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (далі винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону №2262-ХІІ). Згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби та з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Пунктом 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого Постановою КМ України від 03.06.2013 № 389, обласні військові комісаріати забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до 2262-ХІІ. При підготовці та поданні до Головного управління ПФУ відповідних документів Рівненський обласний військкомат допустився тієї ж помилки, і надіслав до ГУ ПФУ у Рівненській області довідку про додаткові види грошового забезпечення в якій не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого мала розраховуватися пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду. Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Згідно зі ст. 43 вищезгаданого Закону пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 Кодексу законів про працю України).

В контексті наведених правових норм слід зазначити, що обов'язок щодо видачі пенсіонеру довідки про заробітку плату за посадою, яку він займав до виходу на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію. Підприємства, установи, організації не наділені правом приймати альтернативні рішення з питань видачі довідок про заробітну плату працівникам, які перебували чи перебувають у трудових правовідносинах із ними, а зобов'язані видати відповідну довідку на вимогу працівника.

Відповідно до ст.34 Конституції України право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За приписами Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація щодо оплати праці державного службовця є відкритою і має бути надана запитувачу.

Разом з тим, Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про інформацію", основними напрямами державної інформаційної політики є забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст.5 Закону України "Про інформацію").

У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України "Про інформацію", право на інформацію забезпечується, зокрема, створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що Рівненський зональний відділ військової служби правопорядку слід зобов'язати надати відповідну довідку про розмір грошового забезпечення позивачу до Рівненського обласного військового комісаріату, який в свою чергу зобов'язаний подати її до Головного УПФ України в Рівненській області.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, як уповноважений орган для нарахування та перерахунку пенсії, має повноваження перевірити довідку та врахувати лише ті суми, з яких сплачено єдиний внесок.

Водночас, колегією суддів встановлено, що щомісячну додаткову грошову винагороду не було включено до довідки від 20.10.2015р, тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області були відсутні підстави здійснити нарахування пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Не передувало зверненню позивача з позовом до суду і надання позивачем Пенсійному фонду, як відповідачеві, нової довідки з зазначеною складовою. Тому у відсутність правовідносин між позивачем та Пенсійним фондом, покладені судом в оскарженому рішенні на Пенсійний фонд зобов"язання є передчасними.

Суд першої інстанції на вказані обставини не зважив, а відтак протиправно прийняв рішення в частині задоволення заявлених вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, а відтак, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "30" жовтня 2017 р. в частині задоволених вимог до Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку - без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2017 року в частині задоволених вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській - скасувати.

В зазначеній частині вимог, ОСОБА_4 в задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "19" березня 2018 р.