Ухвала суду № 72807296, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1363/18Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Макарика В. Я.суддів -Большакової О. О. Глушка І. В.перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 813/4364/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Армана" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900513463347 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 28 лютого 2018 року.

14.03.2018р. на виконання ухвали суду від 23.02.2018р. апелянтом скеровано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає що відповідно до ст. 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування витрат на оплату витрат виконавчого провадження для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З врахуванням наведеного, Головне управління ДФС у Львівській області зазначає, що Державним бюджетом України на 2018 рік передбачено кошти на сплату судового збору у разі подання, зокрема апеляційних скарг на судові рішення, які прийняті не на користь бюджетної установи, проте, на теперішній час на рахунку суб'єкта владних повноважень відсутні кошти для сплати судового збору в повному обсязі.

Оцінюючи в сукупності наведені заявником у клопотанні обставини, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку усунення недоліків апеляційної скарги поважними, а відтак для його продовження.

Зокрема, п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на сплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 228, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Крім того, органом фіскальної служби не додано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а також щодо коштів, призначених на сплату судового збору, передбачених у кошторисі (проекті кошторису) установи на бюджетний рік, у якому плануються видатки бюджету.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом («Голдер проти Сполученого Королівства» і «Z та інші проти Сполученого Королівства»).

З матеріалів справи слідує, що апелянтом у вищезазначеній справі є Головне управління ДФС у Львівській області.

З врахуванням наведеного, відсутність бюджетного фінансування суб'єктів владних повноважень щодо видатків на сплату судового збору, організація діяльності структурних підрозділів органів ДФС, не є підставами для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.

Таким чином, станом на 19.03.2018р. апелянтом не виконано вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018р., а тому є наявними підстави для повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 297, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 813/4364/17 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко