Постанова № 72807204, 05.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3044/17

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представників апелянта - Галицької Катерини Олександрівни і Матвієнка Олександра Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов №312, №313 та №314 від 25 травня 2017 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, Головне управління Держпраці в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держпраці в Одеській області (далі ГУДП) від 03 травня 2017 року №636 «Про проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства про працю» відповідно до вимог Конвенції міжнародної організації праці №81, Конвенції міжнародної організації праці №129, які ратифіковані 08 вересня 2004 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №929-р «Питання Державної служби з питань праці», наказу Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 «Про затвердження Порядку проведення перевірки посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», ст. 259 Кодексу Законів про працю України, та на підставі контролю за виконанням вимог припису від 21 квітня 2017 року №15-01-005/0398-0250, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУДП доручено у період з 04 травня 2017 року по 05 травня 2017 року провести позапланову перевірку додержання законодавства про працю у ФОП, що здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2.

03 травня 2017 року для проведення перевірки ФОП відповідачем було видано направлення №15/01-29-1035 на здійснення перевірки у період з 04 травня 2017 року по 05 травня 2017 року та зазначено, що під час її здійснення буде перевірено: додержання вимог законодавства про працю на підставі контролю за виконанням вимог припису від 21 квітня 2017 року №15-01-005/0398-0250, яке було отримано ФОП 04 травня 2017 року, що підтверджується підписом останньої.

За результатами перевірки ФОП головним державним інспектором Матвієнко О.В. складено акт №15-01-005/0448, яким встановлено 3 порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: ст.21, 24 КЗпПУ; ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» та ч.1-2 ст. 115 КЗпПУ, ч.1 ст.24 ЗУ «Про оплату праці».

25 травня 2017 року ФОП отримала постанови про накладення штрафу №312, №313, №314 від 25 травня 2017 року, винесення яких і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення приписів ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» а саме, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, ГУДП винесений наказ про проведення позапланового заходу саме з підстав здійснення контролю за виконанням припису, який вже на час винесення наказу був виконаний, та здійснена повна перевірка діяльності відповідача у галузі державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Крім того, суд посилався на рішення Приморського районного суду м.Одеси, в яких зазначені обставини, що набули преюдиційного значення та свідчать про відсутність складу правопорушення в діях ФОП.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ст.21 КЗпП Ураїни передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За наслідками виїзду за адресами здійснення підприємницької діяльності ФОП, фахівцями ГУДФС в Одеській області отримані письмові пояснення від громадян, як на момент відвідування магазинів перебували у магазинах та виконували певні роботи, а саме від ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а фахівцями відповідача - письмові пояснення від ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Так, ОСОБА_8 письмово повідомив, що працює у ФОП на посаді продавця з 15 квітня 2017 року, при оформленні на роботу надав паспорт, трудову книжку, приймала на роботу ОСОБА_5. Режим роботи - 4 зміни з 08-00 год. до 17.00 год. через 2 вихідних дні, за відпрацьований час заробітну плату не отримував. ОСОБА_7 письмово повідомив, що працює у ФОП на посаді продавця з 21 квітня 2017 року заробітна плата складає 2500,00 грн., режим роботи - 08-00 год. до 18:00 год.. ОСОБА_4 письмово повідомила, що працює у ФОП на посаді оператора з 14 листопада 2016 року, заробітна плата складає 3200,00 грн.. ОСОБА_6 письмово повідомила, що працює у ФОП на посаді продавця з квітня 2017 року, заробітна плата складає 2000,00 грн. на місяць, трудовий договір не укладався.

В ході проведення вказаної перевірки позивачкою не було надано перевіряючим доказів укладення трудових договорів з вказаними працівниками, у зв'язку з чим відповідачем було складено припис від 21 квітня 2017 року, яким ОСОБА_5 було зобов'язано надати документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, в тому числі повідомлення органів фіскальної служби про прийняття найманих працівників на роботу, але вказані вимоги виконані не були, що було встановлено в ході проведення контролю за виконанням припису.

Не були надані вказані документи, в тому числі трудові договори з ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, і в ході розгляду справи в суді як першої, так і апеляційної інстанцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність порушень позивачкою вимог ст.21, 24 КЗпП України, що виразилося у допуску до роботи вказаних вище працівників без укладання трудового договору, у зв'язку з чим її притягнення до відповідальності за ст.265 КЗпП України є обґрунтованим та законним.

При цьому посилання позивачки в обґрунтування позову на те, що з ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладалися не трудові, а цивільно-правові договори про надання послуг, які і були надані перевіряючим в ході перевірки, а з ОСОБА_4 взагалі не було ніяких правовідносин, судова колегія не приймає до уваги з наступних підстав.

Так, матеріали справи містять договори, які були надані ФОН в ході перевірки, а саме: з ОСОБА_6 від 10 квітня 2017 року, яким передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з контролю за строками придатності, оплата 2000,00 грн., термін виконання робіт до 10 травня 2017 року; з ОСОБА_10 від 10 квітня 2017 року б/н, яким передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з викладки товару, оплата 2000,00 грн., термін виконання робіт до 10 травня 2017 року; з ОСОБА_8 від 14 квітня 2017 року б/н, яким передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з викладки товару, оплата 2000,00 грн., термін виконання робіт до 14 травня 2017 року; та з ОСОБА_7 від 18 квітня 2017 року, яким передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з викладки товару, оплата 2500, 00 грн., термін виконання роботи до 17 травня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто угоди.

З аналізу наданих позивачкою договорів про надання послуг з ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що вони не відповідають вказаним положенням закону, оскільки не містять в собі істотних умов договору щодо характеру та обсягу робіт, кількісних показників товару та його кваліфікація, місця та часу проведення робіт, у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, вказані договори не можуть вважатися належними доказами того, що в момент проведення перевірки 20 та 21 квітня 2017 року за адресами здійснення ФОП підприємницької діяльності вказані особи виконували свої обов'язки саме за зазначеними договорами про надання послуг.

Водночас, виконання ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 своїх обов'язків за трудовими договорами підтверджується їх власноручними письмовими поясненнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.197-201).

При цьому судова колегія також критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні не надав суду будь-яких доказів того, що вказані письмові пояснення, в яких він зазначав про роботу у ФОП на посаді продавця в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" з режимом роботи з 8 до 18 год., були складені ним під впливом інших осіб чи обставин, тобто не добровільно.

Не приймає до уваги судова колегія і посилання позивачки на постанови Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2017 року, якими були закриті провадження про притягнення її до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення (т.2 а.с.25-31), оскільки вказаними постановами не встановлено факту виконання ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 20 та 21 квітня 2017 року, тобто в момент проведення перевірок за місцем здійснення ФОП підприємницької діяльності, своїх обов'язків саме за цивільно-правовими договорами про надання послуг.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки перевіряючих щодо допуску позивачкою ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до роботи без укладання з останніми в установленому законом порядку трудових договорів, оскільки факт виконання останніми трудових обов'язків підтверджується вказаними вище письмовими поясненнями, а в ході розгляду справи ФОП не було надано суду належних доказів на спростування вказаних висновків.

Крім цього, преамбулою Закону України "Про оплату праці" (далі Закон) визначено, що цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Положеннями ч.2 ст.30 Закону передбачено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Так, приймаючи спірні постанови про накладення штрафу відповідач зазначав, крім іншого, що ФОП не було забезпечено ведення достовірного обліку виконаної працівниками роботи, на момент проведення перевірки, не було представлено жодного документу, який би фіксував тривалість роботи, вихідні дні тощо.

Більше того, відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки ФОП надала письмові пояснення про те, що табелі обліку використання робочого часу і графіки змінності нею не ведуться.

Відповідно до ст.24 Закону заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Положеннями ст.115 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Накладаючи на ФОП штрафні санкції, відповідач дійшов висновку, що заробітна плата позивачем виплачується з порушенням строків, визначених вищезазначеним положенням трудового законодавства та було зазначено, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4, вона працює на посаді оператора з 14 листопада 2016 року, однак у відомостях про виплату грошей відсутнє її прізвище, що свідчить про те, що заробітну плату вона не отримувала, також відповідачем було зазначено, що станом на момент перевірки не представлені документи щодо виплати авансу за квітень поточного року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначених вище висновків суду щодо наявності факту допуску ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до роботи без укладання з останніми в установленому законом порядку трудових договорів, та пояснень ФОП щодо відсутності у неї будь-якої облікової документації стосовно цих осіб, колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачкою вимог ст.ст.24, 30 Закону, ст.115 КЗпП України, та, відповідно, правомірним притягнення її до відповідальності за ці порушення на підставі ст.265 КЗпП.

Стосовно посилань на протиправність проведення перевірки ФОП, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки від 21 квітня 2017 року №15-01-005/0398, в розділі «Порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки» вказано, що 21 квітня 2017 року о 15-00 годині ФОП надала до Управління з питань праці Головного управління наступні документи: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію паспорта та ідентифікаційного номера ФОП, 6 трудових договорів з найманими працівниками, розрахунково-платіжні відомості за період з січня по березень 2017 року, 6 трудових книжок найманих працівників, відомості на виплату грошей за період з січня по березень 2017 року, журнал реєстрації трудових договорів, довідка Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області про крадіжку документів найманих працівників, договори б/н від 10 квітня 2017 року, від 14 квітня 2017 року, від 18 квітня 2017 року. Для проведення об'єктивної перевірки необхідно було надати до Управління з питань праці Головного управління наступні документи: повідомлення до органів державної фіскальної служби про прийняття найманих працівників на роботу, табелі обліку використання робочого часу, графіки змінності працівників, документи, підтверджуючі виплату заробітної плати (касові ордери тощо) за період з січня по 21 квітня 2017 року.

На підставі цього акту перевірки Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесений припис №15-01-005/0398-0250 від 21 квітня 2017 року, в якому ФОП зобов'язано надати повідомлення до органів державної фіскальної служби про прийняття найманих працівників на роботу, табелі обліку використання робочого часу, графіки змінності працівників, документи, підтверджуючі виплату заробітної плати (касові ордери тощо) за період з січня по 21 квітня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що саме з метою перевірки виконання вказаного припису №15-01-005/0398-0250 від 21 квітня 2017 року і була проведена перевірка ФОП в період з 04.05.2017 по 05.05.2017 року, що узгоджується з п.3 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", положеннями якого передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Також, слід зазначити, що працівниками позивача було допущено фахівців відповідача до проведення перевірки, що також спростовує посилання ФОП на протиправність перевірки, як підставу для задоволення позовних вимог про скасування постанов.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги визнання протиправними та скасування постанов №312, №313 та №314 від 25 травня 2017 року є необґрунтованими та такими, що не повинні бути задоволені.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_5 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А. Г.Судді Зуєва Л.Є. Шевчук О.А.