Постанова № 72807181, 15.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1524/17

Категорія: 3.6 Головуючий в 1 інстанції: Дмитрієва О.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача - Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

за участю секретаря - Худика С.А.,

за участю представника апелянта - Саламатіна О.В.,

за участю представника 3-ї особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2017 року) по справі за позовом Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3, Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю 3-ої особи: ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування постанови та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Міністерство оборони України, звернулося з позовом до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3( далі- відповідач-1, Херсонська ММСЕК), Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України ( далі - відповідач-2, ЦВЛК), 3-тя особа: ОСОБА_3, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1377 від 30 березня 2016 року, якою встановлено, що "МВТ, вогнепальне осколкове поранення шиї (1968р.) рядового у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ... ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії". Також позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_3, яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №281921 - "травма, поранення та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії".

В обґрунтування позовних вимог, посилалось на те, що рішення Херсонської ММСЕК №3, та постанова ЦВЛК №1377 від 30.03.2016 в частині встановлення причинно-наслідкового зв'язку поранення, захворювання та інвалідності ОСОБА_3, з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії є неправомірними та безпідставними, оскільки прийняті без наявності необхідних і належних документів, які б підтверджували факт отримання третьою особою поранення

( контузії), травми та її причинний зв'язок з виконанням військової служби, а також на порушення Херсонською ММСЕК установленої законодавством процедуру проведення медико - соціальної експертизи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Міністерство оборони України, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Апелянт зазначив, що Херсонською міською МСЕК №3, при огляді громадянина ОСОБА_3, не було досліджено, проаналізовано та зроблено певні висновки по документам, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання), саме під час перебуванням на фронті або з виконанням ним інших обов'язків військової служби.

У відзиві на апеляційну скаргу представник 3-ї особи ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність доводів Міністерства оборони України, зазначив, що відповідачем при встановленні причинного зв'язку між пораненням та захворюванням ОСОБА_3 не було допущено порушень чинного законодавства, як по суті так і по формі складення медичного висновку.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є колишнім військовослужбовцем та учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Херсонським об'єднаним військовим комісаріатом 21.09.2006 р.

Згідно довідки Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату Міністерства оброни України від 04.06.2003 року №1369 ОСОБА_3 проходив службу в ВЧ п.п 20624 та приймав участь в бойових діях на території Чехословаччини з 21.08.1968р. по 22.10.1968р. Вказана довідка видана на підставі архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони від 28.09.1994р.

Рішенням Херсонської міської МСЕК від 27.04.2016 р. встановлено ОСОБА_3 ІІІ групу інвалідності та визначено її причину як "травма, поранення та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії", про що складено акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.04.2016 р. № 378/3 та видано довідку до акту серії 12ААА № 281921.

Згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.04.2016 р. № 378/3, експертне рішення було прийняте на підставі таких документів: витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1377 від 30.03.2016 р.; висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Херсонського міського бюро судово-медичної експертизи від 25.03.2016 р. № 396; виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1294 від 20.03.2016р., епікризів №00147 від 30.01.2016р. та №10371 від 20.06.2015р.

Вважаючи такі висновки Херсонської ММСЕК та Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення Центральної ВЛК Міністерства оборони України та Херсонської МСЕК прийняті правомірно без порушення вимог діючого законодавства, таким чином скасуванню не підлягають.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності рішень Центральної ВЛК Міністерства оборони України та Херсонської МСЕК щодо встановлення факту отримання 3-ю особою поранення (захворювання), саме під час перебуванням на фронті або з виконанням ним інших обов'язків військової служби, яке є наслідком встановлення цій особі інвалідності, регулюються Конституціє України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317.

Пунктом 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 встановлено, що при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Згідно п.21.18 вказаного Положення якщо свідоцтво про хворобу не збереглося, підставою для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання (поранення) є записи в документах (історія хвороби, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжки, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду).

Відповідно до п.21.19 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 ВЛК може приймати постанову про зв'язок наслідків черепно-мозкової травми (контузії) з перебуванням на фронті, виконанням обов'язків військової служби на підставі записів у військових медичних документах, у яких є згадки про поранення голови, шиї або про одночасно одержані множинні осколкові поранення (двома і більше осколками) будь-якої локалізації.

Згідно п.12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

З урахуванням вказаних норм законодавства, а саме п.12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, вбачається, що встановлення причинного зв'язку інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби повинно здійснюватися виключно на підставі документів, які підтверджують достовірність факту отримання поранення (захворювання) та які зазначені в пунктах 21.8, 21.18, 21.19 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Дослідивши матеріали справи, а саме Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 25 березня 2016 року №396 колегією суддів встановлено, що він оформлений належним чином, відповідає вимогам діючого законодавства, однак з його тексту вбачається, що вказані в описовій частині даного документу рубці є наслідком загоєння ран, які могли бути отриманими внаслідок осколкових поранень під час строкової служби у Чехословаччині в 1968 році. Тобто даний висновок містить лише припущення про строк виникнення рубців та підтверджує наявність тілесних ушкоджень, однак не містить обставин (де, коли, при яких обставинах) причинення вказаних ушкоджень, не досліджений причинний звязок між спричиненням та отримання ушкоджень.

Окрім того, даний висновок не спростовує можливість спричинення ушкоджень за інших обставин (побутових, по халатності, по необхідності, в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння), що не може бути підставою для визнання їх отриманими при виконанні службових обовязків.

З урахуванням викладеного, вказаний висновок, на думку колегії суддів, прийнятий в порушення вимог пунктів 21.8, 21.18, 21.19 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», тобто без дослідження первинних документів, які б могли підтвердити факт отримання поранення громадянином ОСОБА_3 саме при виконанні службових обовязків.

Тобто, дослідження причинного зв'язку інвалідності ОСОБА_3 з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби на підставі документів, які підтверджують достовірність факту отримання поранення при прийнятті Висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 30 грудня 2015 року №2670/ж не здійснювалося.

Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги щодо протиправності даного висновку, є обгрунтованими.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що документи, які підтверджують достовірність факту отримання поранення (захворювання) та які зазначені в пунктах 21.8, 21.18, 21.19 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» в матеріалах справи також відсутні, що унеможливлює їх дослідження під час розгляду справи.

Вищевказані обставини помилково не були взяті до уваги судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови від 11 грудня 2017 року не було досліджено вказані обставини справи, що привело до неогрунтованої відмови у задоволенні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Рішення прийнятого Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_3, яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №281921 від 27 квітня 2016 року «травма поранення та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії».

В свою чергу, оскаржуваний позивачем Витяг з протоколу №1377 від 30 березня 2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, прийнятий на підставі висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 396 від 25 березня 2016 р., та відповідно до військово-облікових документів, тобто без встановлення причинного зв'язку отримання вказаних захворювань та поранень під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, чи при інших обставинах.

Таким чином висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування Рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом №1377 від 30 березня 2016 року, яким встановлено причинний зв'язок поранень (контузії) та захворювання у колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 - «травма, поранення та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» є помилковим.

Окрім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення прав Міністерства оборони України внаслідок прийняття Херсонською міською МСЕК та Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №671, було затверджено «Положення про Міністерство оборони України».

Статтею 1 «Положення про Міністерство оборони України» встановлено, що -Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Тобто, ні Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», ні «Положенням про Міністерство оборони України», Міністерство оборони України не наділено жодними владними чи управлінськими функціями стосовно органів, які здійснюють медико-соціальну експертизу, але враховуючи публічний характер рішень органів МСЕК, вони породжують певні права у одних осіб та обов'язки у необмеженого кола інших осіб, в тому числі і у Міністерства оборони України, тому у разі протиправності дій МСЕК (прийняття незаконних рішень) має місце порушення прав, в даному випадку, саме Міністерства оборони України.

При цьому, жодної можливості якимось чином вплинути на прийняття рішення органами МСЕК у Міністерства оборони України не має.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. А з урахуванням пункту 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", рішення медико-соціальних експертних комісій мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч. 2 ер. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (п.п. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 .

Відповідно п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу, два документи: Перший документ - Заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (з додатками, зокрема - постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання); Другий документ - Довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 16 - 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п. 3 та 11 Порядку №975, лише після видачі МСЕК та ЦВЛК конкретній особі, постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва, захворювання) та довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності у ОСОБА_3 виникло право вимоги до Міністерства оборони України коштів розмірі в 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

А враховуючи, що Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3 при складанні оскаржуваної довідки було порушено приписи чинного законодавства (наведені в позовній заяві), очевидним є порушення прав Міністерства оборони України, яке повинно нарахувати та виплатити ОСОБА_3 кошти у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на підставі документа, який виданий в порушення чинного законодавства - оскаржуваної Довідки серія 12ААВ №281921.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, однак зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, та прийняв постанову, яка підлягає скасуванню.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325 суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року по справі за позовом Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3, Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю 3-ої особи: ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування постанови та рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Міністерства оборони України - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1377 від 30 березня 2016 року, якою встановлено, що "МВТ, вогнепальне осколкове поранення шиї (1968р.) рядового у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ... ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_3, яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №281921 від 27 квітня 2016 р. - "травма поранення та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії".

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.03.2018р.

Суддя - доповідач :

Судді: