Постанова № 72807161, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1764/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Багрія В. М., Мікули О. І.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 819/150/18 (ухвала постановлена судом у складі головуючого судді Осташа А. В. у м. Тернополі) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської виборчої комісії, політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської міської виборчої комісії, політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії Тернопільської міської виборчої комісії щодо здійснення вибіркової перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться у підписних листах, узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання та завершення перевірки дотримання вимог статей 38-40 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» при ініціюванні відкликання депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3 та, як наслідок, складання протоколу про узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради ОСОБА_3 від 25 січня 2018 року; визнати протиправною та скасувати постанову Тернопільської міської виборчої комісії від 25 січня 2018 року №11 "Про звернення до вищого керівного органу Всеукраїнського об'єднання "Свобода", місцева організація якої висувала депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою"; визнати протиправним та скасувати рішення ІІІ Етапу ХХХІХ З'їзду політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" від 27 січня 2018 року №10 "Про відкликання депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою"; визнати протиправною та скасувати постанову Тернопільської міської виборчої комісії від 06 лютого 2018 року №16 "Про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обраними депутатами Тернопільської міської ради Тернопільської області".

20 лютого 2018 року ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, в якому просив зупинити дію постанови Тернопільської міської виборчої комісії від 06 лютого 2018 року №16 "Про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обраними депутатами Тернопільської міської ради Тернопільської області"; заборонити оголошувати її зміст на пленарному засіданні Тернопільської міської ради; заборонити Тернопільській міській виборчій комісії чи будь-яким іншим особам вчиняти на виконання цієї постанови будь-які дії, які призведуть до початку повноважень обраних наступними за черговістю депутатами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Вказана заява обгрунтована посиланням на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки до ухвалення судового рішення в адміністративній справі відповідачем можуть бути вчинені дії, які призведуть до початку повноважень наступних за черговістю депутатів місцевої ради.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію постанови Тернопільської міської виборчої комісії від 06 лютого 2018 року №16 "Про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обраними депутатами Тернопільської міської ради Тернопільської області" до вирішення адміністративної справи по суті. Заборонено Тернопільській міській виборчій комісії до вирішення адміністративної справи по суті вчиняти дії на виконання вимог частини третьої статті 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а саме: заборонено оголошувати зміст постанови Тернопільської міської виборчої комісії від 06 лютого 2018 №16 "Про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обраними депутатами Тернопільської міської ради Тернопільської області" на черговому (після 22 лютого 2018 року) пленарному засіданні Тернопільської міської ради.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем не надано жодних доказів існування реальної загрози його правам та інтересам, оскільки станом на момент подання даного позову він вже не був депутатом Тернопільської міської ради. Також зазначає, що процедура реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 депутатами Тернопільської міської ради є складовою процесу проведення виборів, а тому відповідно до вимог частини четвертої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України застосування судом вказаних заходів забезпечення позову є необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржене судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку своїх представників, хоча вони належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши головуючого суддю, представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на засіданні Тернопільської міської виборчої комісії 25 січня 2018 року завершено почату 26 червня 2017 року перевірку отриманих матеріалів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою та прийнято постанову № 11 «Про звернення до вищого керівного органу "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місцева організація якого висувала депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою".

Рішенням ІІІ Етапу ХХХІХ З'їзду політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода" від 27 січня 2018 року №10 депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3 відкликано за народною ініціативою.

Після отримання рішення ІІІ Етапу ХХХІХ З'їзду політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" від 27 січня 2018 року №10 Тернопільською міською виборчою комісією 06 лютого 2018 року прийнята постанова "Про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обраними депутатами Тернопільської міської ради Тернопільської області".

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Крім цього, необхідно зазначити, що при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою врегульована нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV.

Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вищий керівний орган партії відповідно до статуту партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї ініціативи.

Згідно з частиною дев'ятої цієї статті на підставі рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, за народною ініціативою, а у випадку якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною шостою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня отримання/прийняття відповідного рішення зобов'язана у порядку, передбаченому законом про місцеві вибори, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному одномандатному виборчому окрузі.

Таким чином, з моменту прийняття політичною партією «Всеукраїнське об'єднання "Свобода" рішення про відкликання депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою, останній втратив свої депутатські повноваження.

Посилання позивача на відсутність норм у Законі України «Про статус депутатів місцевих рад», які б регламентували процедуру поновлення депутатських повноважень на виконання рішення суду у разі задоволення його позовних вимог, не заслуговують на увагу, оскільки за таких обставин підлягає застосування аналогія закону.

З огляду на викладене, позивачем не доведено наявність обставин, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, чи очевидним є наявність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення його прав, свобод або інтересів таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

За наведених обставин, суд вважає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 819/150/18 - скасувати, а в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді В. М. Багрій О. І. Мікула Повне судове рішення складено 19 березня 2018 року.