Постанова № 72807096, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2063/17 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Шурко О.І., Федотов І.В.,

при секретареві Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго``

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року

у справі № 823/2063/17

за позовом публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго``

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

в с т а н о в и в:

Позивач публічне акціонерне товариство ``Черкасиобленерго`` звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.09.2017 № 0018501702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення №0018501702 від 22.09.2017 про застосування до Смілянського району електричних мереж, який є відокремленим структурним підрозділом позивача, штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є на його думку протиправним, оскільки ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ ``Черкасиобленерго``, тому відповідно до вимог Закону України ``Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом `` (у редакції до 22.12.2011) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (у тому числі щодо сплати податків і зборів), що підтверджується постановами Верховного Суду України від 12.03.2013 по справі №29/5005/16170/2011 та від 01.10.2013 по справі №28/5005/3240/2012. Крім того, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, всупереч вимогам чинного законодавства України винесено незаконні постанови, якими встановлено та застосовано до позивача додаткові щодобові відрахування (утримання) коштів на загальну суму більш ніж сорок мільйонів гривень, у зв'язку з чим у позивача виникла заборгованість по заробітній платі за період з березня по серпень 2017 року, що в свою чергу призвело до несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач- публічне акціонерне товариство ``Черкасиобленерго`` звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права у зв'язку із чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0018501702 від 22.09.2017, за яким до Смілянського району електричних мереж, який є відокремленим структурним підрозділом позивача, застосовано штраф у розмірі 165666 грн. 60 коп. за період з 21.02.2017 року до 07.08.2017 року та нараховано пеню у розмірі 32851 грн. 25 коп., всього у сумі 198517 грн. 85 коп.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.10 №2464-VI. (далі - Закон №2464).

Відповідно до статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно пункту 7 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.15 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У зв'язку з набранням чинності 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (Закон №77), яким внесено зміни, зокрема, до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464.

Законом №77 внесено зміни, до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464. Відповідно до внесених змін за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, починаючи з 01.01.2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.

Таким чином, за порушення, вчинені до 01.01.2015 року до платників застосовуються фінансові санкції передбачені пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464, у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати. За порушення, що виникли з 01.01.2015 року, до платника застосовується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Відповідно до пункту 10 статті 25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що розрахунок фінансових санкцій згідно оскаржуваного рішення від 22.09.2017 №0018501702 здійснено на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, згідно з якими позивачем у період з 21.02.2017 року по 07.08.2017 року несвоєчасно перераховано єдиний внесок, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні в суді першої інстанціїі стало підставою прийняття оскаржуваного рішення від 22.09.2017 №0018501702.

У той же час, доводи апелянта про необхідність застосування норм статті 12 Закону України ``Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом`` від 14.05.1992 №2343-ХІІ в редакції до 22.12.2011 р. колегія суддів вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Згідно абзацу 3 пункту 11 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно абзацу 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За змістом статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство позивача порушена ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у позивача виникла за період з 21.02.2017 по 07.08.2017.

Отже, в спірних відносинах відповідач є поточним кредитором, а тому дія мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494, на зобовязання щодо сплати вказаної заборгованості та нарахованих штрафу і пені не розповсюджується.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, в супереч вимогам чинного законодавства України винесено незаконні постанови, якими встановлено та застосовано до позивача додаткові щодобові відрахування (утримання) коштів, що призвело до несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вищевказаний період, оскільки вищевказані постанови НКРЕ не є предметом розгляду вказаної справи, крім того, за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами - зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (абз. 2 ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, через канцелярію суду 14 березня 2018 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від Публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго``. У зв'язку із відсутністю можливості представника ПАТ ``Черкасиобленерго`` забезпечити участь у судовому засіданні 14 березня 2018 року, що викликано необхідністю бути присутнім на інших судових засіданнях, зокрема і у Київському апеляційному господарському судді, а відтак просять продовжити строк розгляду справи на 15 днів та відкласти розгляд даної справи на іншу дату. Щодо таких причин неявки у судове засідання, колегія суддів вважає неповажними, оскільки в клопотанні не наведені обставини, які об'єктивно перешкоджали явку представника ПАТ ``Черкасиобленерго`` в судове засідання. Представник забезпечив свою присутність в іншому судовому засіданні, що є його волевиявленням та правом вибору бути присутнім на іншому судовому засіданні. А відтак, колегія суддів вважає, що дана причина є неповажною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рышення - без змін.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго`` залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України

Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2018 року.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді Шурко О.І.

Федотов І.В.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Шурко О.І.

Федотов І.В.