Постанова № 72805848, 20.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/10986/14-п Головуючий 1-ї інстанції Сугачова О.О.

Провадження: 33/790/521/2014 Доповідач: Виноградова О.П.

Категорія: ст. ст. 122-4, 124 КУпАП України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Виноградова О.П., за участю представника особи, притягненої до адміністративної відповідальності, захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 30 липня 2014 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4, 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді Казарян К.Б. визнаний винним в скоєні правопорушень, передбачених ст. ст. 122 – 4, 124 КУпАП, та на нього накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб.

Як зазначено в постанові суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 20 липня 2014 року о 10.10 год. в м. Харкові по вул.. Дружби Народів, керуючи автомобілем «Мерседес Бенс» № НОМЕР_1 при початку руху заднім ходом не впевнився в безпеці, що призвело до зіткнення з автомобілем «Хонда» № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, чим заподіяв матеріальні збитки, після чого з місця ДТП зник.

На дану постанову захисником ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити постанову судді районного суду в частині накладення адміністративного стягнення і призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, посилаючись на занадто суворе покарання. Водночас захисник ОСОБА_1 клопоче про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді, вказуючи, що при розгляді даної справи у суді першої інстанції вони присутніми не були у зв’язку з находженням ОСОБА_3 на лікуванні, а копію постанови отримали лише 08.08.2014 року.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши адвоката ОСОБА_1, який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і апеляційну скаргу у повному обсязі, потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляції, вважаю, що клопотання і апеляційна скарга, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд дійсно відбувся у відсутність ОСОБА_3, як особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, оскільки він знаходився на лікуванні у Вірменії (а.с.11). Копію постанови суду від 30.07.2014 року ОСОБА_3 отримав лише 08.08.2014 року, а тому його доводи про причини пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді визнаю обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з’ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищезазначені вимоги закону суддею виконані не в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, як це вчинив суд першої інстанції, не відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, яка регламентує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.32 КУпАП адміністративний арешт - це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб і полягає у триманні правопорушника в умовах ізоляції від суспільства.

Даний захід відповідальності встановлено за адміністративні правопорушення, що за ступенем громадської безпеки наближається до злочинів. Він є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень, а тому застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень і допускається тільки в тому випадку, якщо по обставинам справи, з урахуванням особи правопорушника, застосування інших, передбачених в відповідній статті заходів, тобто штрафу, громадських робіт, буде визнано недостатнім.

Санкція ст.122 – 4 КУпАП дійсно передбачає накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Суд першої інстанції, застосовуючи саме такий вид адміністративного стягнення, послався лише на те, що причиною виникнення ДТП стала зухвала, нахабна поведінка водія ОСОБА_3

Поряд з цим, за змістом ст.279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому з протоколу про адміністративне правопорушення № 716019 від 23.07.2014 р. не вбачається, що ОСОБА_3 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП навмисно; згідно цього протоколу зіткнення автомобілів сталося у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, а саме не впевнився при початку руху заднім ходом в безпеці.

Крім того, санкція статті 124 КУпАП, тобто за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, не передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

При цьому матеріали справи не містять в собі обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, передбачених ст. 35 КУпАП.

Так, матеріали справи не містять даних про те, що залишення ОСОБА_3 місця дорожньо – транспортної пригоди призвело до будь – яких негативних наслідків. Так, потерпілому ОСОБА_2 не було при ДТП спричинено тілесних ушкоджень, про що він підтвердив у суді апеляційної інстанції; пошкодження на його автомобілі не перешкодили йому рухатися дальше.

Що стосується особи ОСОБА_3, то в матеріалах справах міститься його заява про те, що він свою провину в скоєнні ДТП визнає повністю; в нього є троє дітей, двоє з котрих неповнолітні – 1997 і ІНФОРМАЦІЯ_2; дані про те, що він раніше притягувався до адміністративної або кримінальної відповідальності відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 30 липня 2014 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 30 липня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..ст.122-4, 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_3 – змінити.

Адміністративне стягнення, призначене ОСОБА_3 у вигляді арешту строком на 15 діб замінити на сплату штрафу у розмірі 425 гривень на користь держави.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_4