Ухвала суду № 72805689, 16.03.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

16.03.2018

Справа № 642/3671/17

2-і/642/4/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі

Головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Канаєвої К.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву позивача ОСОБА_2 про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєва В’ячеслава Григоровича, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова Пашнєва В.Г. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Харківжитло» про визнання додаткової угоди укладеною.

Позивач ОСОБА_2 заявила відвід судді Пашнєву В.Г. із посиланням на те, що суддею цивільна справа розглядається більше ніж два місяці і не вжито належних заходів для розгляду справи протягом цього строку. Окрім того, суддею порушено правила суддівської етики, а саме – представник ТОВ «Харківжитло» заходить у кабінет судді Пашнєва В.Г. без попередження, а також суддя висловлювався щодо наслідків розгляду спору за межами залу судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про відвід.

Позивач та представник відповідача не з’явилися, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Суддя Пашнєв В.Г. письмових пояснень по суті заяви не надав.

Статтею 36 ЦПК України закріплено обставини, що виключають участь судді у розгляді справи. Так, п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

До заяви про відвід не додано доказів на підтвердження зазначених обставин. Разом із цим, зазначені у заяві обставини свідчать про те, що сторона по справі має сумнів у неупередженості судді.

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і ОСОБА_1 проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонностімає визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону№ 2453-VI).

Вимогами Закону № 2453-УІ передбачено, що судді зобов’язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядали і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини четвертої статті 54 цього Закону).

Частина 1 ст. 36 ЦПК України містить перелік обставин, які унеможливлюють участь судді у цивільній справі, пунктом 5 якої передбачені інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Дані, які б свідчили про наявність перелічених підстав для відводу, окрім їх зазначення в заяві про відвід, на думку суду відсутні. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб'єктивної оцінки стороною у справі щодо дій судді. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Суд враховує зокрема, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IY, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права " ... якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності, якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра" (Пьєрсак проти Бельгії, "Лангбергер проти Швеції". Критерії правової впевненості у справедливому розгляді судових справ підтверджені також у справі "Барановський проти Польщі №12718/87" та рішення у справі "Стіл проти Сполученого королівства" від 23.09.98 року.

З метою недопущення під час розгляду цивільної справи №642/3671/17 обставин, які можуть викликати сумніви в неупередженості судді Пашнєва В.Г., з метою гарантування об'єктивності правосуддя, з ціллю підвищення довіри до суду, суд прийшов до переконання, що заява про відвід судді підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_2 про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєва В’ячеслава Григоровича - задовольнити.

Відвести суддю Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєва В’ячеслава Григоровича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Харківжитло» про визнання додаткової угоди укладеною.

Матеріали справи № 642/3671/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Харківжитло» про визнання додаткової угоди укладеною - передати до канцелярії суду на повторний автоматичний розподіл у порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України.

Суддя: Л.Г. Проценко