Постанова № 72804945, 14.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року

м. Рівне

Справа № 570/2245/16-ц

Провадження № 22-ц/787/466/2018

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Красовський О.О.

Рішення ухвалене в м. Рівне Рівненської області

Дата ухвалення повного тексту незазначена

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.

судді: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.

секретар судового засідання Брикса Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відновлення межі земельної ділянки -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить відновити межу, яка поділяє земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 16 жовтня 1998 року НОМЕР_1, та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_2.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року по справі призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

У поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вважає її незаконною та необґрунтованою.

Вказує на те, що позивач не навів жодних доказів, якими він обґрунтовує свої вимоги і висновки експерта на поставлені судом питання не можуть замінити таких доказів, а відтак і бути підставою для задоволення позову про відновлення межі між зазначеними земельними ділянками.

Зазначає про те, що вимога про відновлення межі земельної ділянки не ґрунтується відповідними доказами про її порушення. Межі між земельними ділянками у формі паркана з металевої сітки який існував до приватизації земельних ділянок сторонами знаходиться на тому ж місці де він стояв і стоїть на цей час. Спірною є виключно віртуальна межа у просторі, яка не співпадає з реальною межею земельної ділянки відповідача, внаслідок чого утворюється накладання його земельної ділянки на земельну ділянку відповідача, що перешкоджає йому отримати кадастровий номер на свою земельну ділянку. Пропозицію скоригувати межу шляхом пересування віртуальної межі існуючої реальної, для усунення накладання, позивач відхилив.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржувану ухвалу скасувати. Справу скерувати до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились і причин неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.353 ЦПК України, ухвала про призначення експертизи. Може бути оскаржена окремо від рішення суду.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом доказування в даній справі є порушення відповідачем ОСОБА_2 цивільних (земельних) прав ОСОБА_4, зокрема межі між належними їм земельними ділянками. В чому вони конкретно виразились з позовної заяви не вбачається. Однак, як слідує з матеріалів справи, ці ділянки розділені металевою огорожею, яка не переносилась та знаходиться на своєму місці.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Як випливає з наведеного вище підставою для призначення експертизи та предметом її дослідження є обставини, що мають значення для справи.

Як вбачається з чотирьох поставлених на вирішення експерта питань, на всі практично містяться відповіді у рішенні-відмові державного кадастрового реєстратора (а.с.5).

Яким чином відповіді експерта на поставлені питання допоможуть вирішити спір з матеріалів справи не вбачається.

Висновок експерта не відміняє обов'язку позивача подати докази порушення його прав разом з позовною заявою та не замінює собою відсутність таких доказів.

Позивач ОСОБА_4 погоджував своїм підписом межі земельних ділянок з суміжним землекористувачем ОСОБА_2, як і той свого часу погоджував ОСОБА_4.(а.с.89,127).

Відповідно до ст.107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

В матеріалах справи містяться дані земельно-кадастрової документації виготовленої на ім'я ОСОБА_2, що може слугувати основою для відновлення меж ділянок з суміжними землевласниками. (а.с.80-91).

З матеріалів справи вбачається, що позов виник до ОСОБА_2 із-за неможливості ОСОБА_4 зареєструвати свою земельну ділянку та отримати кадастровий номер. Однак відповідач не веде кадастр, а причини невідповідності в цьому реєстрі інформації щодо двох земельних ділянок, які в реальності не накладаються одна на одну, позивачем не зазначені і не встановлювались, як і особи які внесенням невірної інформації до реєстру могли порушити право позивача та до участі в справі, як відповідачі вони не залучались.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала про призначення експертизи, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі, постановлена судом передчасно та без дотримання всіх вимог, передбачених ст.ст. 103-104 ЦПК України, а тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367; п. 6 ч.1 ст. 374, 379, 381-382 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відновлення межі земельної ділянки скасувати,а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 19 березня 2018 року.

Головуючий : С.В. Боймиструк

Судді : С.О. Гордійчук

А.М.Шеремет