Рішення № 72804590, 13.03.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2096/17

Провадження № 2/565/96/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіДемчини Т.Ю.з участю секретаряКовальчук В.С.,представника відповідачаМазурка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ „Приватбанк") про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича від 20 липня 2017 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що приватному нотаріусу Швець Р.О. не було надано усіх передбачених законодавством документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, зокрема, кредитного договору, документів, що підтверджують заборгованість, а також її безспірність, крім того, виконавчий напис вчинено з порушенням трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Згідно з доводами відповідача, підписанням анкети-заяви позивач прийняла Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем, уклавши тим самим кредитний договір. Нотаріусом було дотримано порядок вчинення напису, передбачений чинним законодавством, крім того, позивачу направлялась письмова вимога про погашення боргу. Умовами договору визначено строк погашення кредиту не пізніше останнього місяця дії платіжної картки, а тому право вимоги у банку виникло з 01.08.16 р., у зв'язку з чим трирічний строк з дня виникнення права вимоги не порушено. Безспірність заборгованості підтверджується документами, визначеними законодавством, і такі документи нотаріусу було надано.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що оскільки Умови та Правила надання банківських послуг вона не підписувала і з ними не ознайомлювалась, вони не можуть разом з її заявою-анкетою складати кредитний договір. А тому оригінал кредитного договору нотаріусу не надано. Не надано суду відповідачем і виписки з рахунку боржника, заміість якого надано розрахунок її заборгованості. Цей розрахунок не може свідчити про безспірність заборгованості, оскільки відображає односторонні розрахунки, проведені банком. Трирічний строк з дня виникнення права вимоги, на думку позивача, слід обраховувати з 08.05.14 р. Доказів безспірності боргу відповідачем суду не надано.

У запереченнях відповідача зазначається про те, що укладений з позивачем договір є договором приєднання, і за положеннями ст.634 ЦК України, підписання сторонами публічної оферти (Умов та Правил надання банківських послуг) не вимагається. Форма виписки з рахунку боржника, яка подається нотаріусу для вчинення виконавчого напису, законодавством не передбачена, а тому нотаріусу була надана виписка з рахунку у вигляді розрахунку заборгованості із зазначенням її непогашеної суми. Щодо перебігу строку з дня виникнення права вимоги та подання нотаріусу доказів безспірності боргу у запереченнях наведено обґрунтування, аналогічні обґрунтуванням відзиву на позов.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 не з'явились, позивач подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, у якому зазначила про повне підтримання позовних вимог.

Представник відповідача Мазурок А.А. в судовому засіданні заперечив позовні вимоги з підстав, викладених у заявах відповідача по суті справи, та пояснив, що позивачу направлялось повідомлення із зазначенням суми боргу та пропозицією його сплатити у наведений строк, заборгованість ОСОБА_4 у цей строк не погашена. Умовами укладеного договору не передбачено обов'язку банку направляти кореспонденцію з повідомленням про вручення, а тому ця вимога направлялась поштою цінним листом з описом вкладення. Отримання вимоги як підстава для вчинення виконавчого напису законодавством не вимагається. Представник відповідача пояснив також, що ОСОБА_4 надавався кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, розмір кредитного ліміту зазначений у анкеті-заяві, в подальшому він міг змінюватися, що відповідає умовам п.5.3 Умов та Правил надання банківських послуг. У підтвердження безспірності боргу нотаріусу подавались документи, передбачені відповідним Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., а також представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вараського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області до суду не з'явились, клопотали про розгляд справи у їх відсутності, будь-яких заяв по суті справи не подавали.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши заяви по суті справи, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтями 641, 642 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, що 04.12.09 р. позивач ОСОБА_4 шляхом заповнення та підписання анкети-заяви прийняла Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи ПАТ КБ «Приватбанк», уклавши таким чином з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір, за умовами якого отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок з кредитним лімітом 3800,00 грн., на умовах сплати відсотків за користування кредитом та повернення коштів у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи ПАТ КБ «Приватбанк» є публічною офертою, відкриті для вивчення та розміщені на електронному ресурсі ПАТ КБ «Приватбанк» та у його відділеннях. У заяві-анкеті позивач ОСОБА_4 підписала згоду, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг. Факти видачі позивачу платіжної картки, отримання і використання нею кредитних коштів на підставі поданої заяви-анкети позивачем не заперечуються. Отже, підписавши заяву-анкету, надавши письмові запевнення банку про обізнаність з умовами публічної оферти, отримавши платіжну картку з можливістю користування кредитним лімітом, ОСОБА_4 уклала з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір, за яким набула прав та обов'язків позичальника.

Судом встановлено, що 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість, не сплачену в строк за кредитним договором без номера від 04.12.09 р., зі строком, за який провадиться стягнення, тривалістю 2735 днів з 04.12.09 р. по 31.05.17 р., та сумою, що підлягає стягненню, у розмірі 228877,59 грн., у тому числі заборгованості за тілом кредиту в сумі 14207,32 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 199345,15 грн., заборгованості з пені та комісії у розмірі 3950,00 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 10875,12 грн.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчих написів віднесено до нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами. Статтями 87, 88 вищезазначеного Закону передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99 р. (з наступними змінами) визначено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з п.2 вищезазначеного Переліку, для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктами 3.1, 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.12 р., передбачено наступні умови для вчинення нотаріусом виконавчого напису: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172, наявність яких нотаріус повинен перевірити при вчиненні виконавчого напису.

З наданих відповідачем до відзиву на позов доказів вбачається, що 04.07.17 р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 04.12.09 р. в сумі 228877,59 грн. До заяви стягувачем, крім документів у підтвердження повноважень представника на вчинення таких дій, нотаріусу подано: кредитний договір (копію); засвідчену виписку з особового рахунку боржника; вимогу про усунення порушень за кредитним договором, розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв'язку, опис вкладення у цінний лист.

При цьому, як встановлено з дослідження доданих до відзиву на позов документів, а також пояснень представника відповідача в судовому засіданні, під зазначеним у додатках до заяви кредитним договором нотаріусу подано заяву-анкету ОСОБА_4 від 04.12.09 р. та Умови і Правила надання банківських послуг (у редакції, що діяла станом на 04.12.09 р.), а також список кредитних карт, що видавались боржнику із зазначенням кінцевого терміну дії кожної; під зазначеною у додатку випискою з особового рахунку боржника - розрахунок заборгованості за договором б/н від 04.12.09 р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 станом на 31.05.17 р. З пояснень представника відповідача встановлено також, що розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв'язку, опис вкладення у цінний лист, подані для вчинення виконавчого напису, стосуються направлення ОСОБА_4 письмової вимоги про усунення порушень за цим кредитним договором. До відзиву на позов додано належним чином завірені копії усіх документів, зазначених у додатку до заяви про вчинення виконавчого напису.

З огляду на положення ст.ст.634, 638, 641-642 ЦК України та встановлення судом факту подання нотаріусу заяви-анкети ОСОБА_4 від 04.12.09 р. та Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції, що діяла станом на 04.12.09 р.), суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем для вчинення нотаріусом виконавчого напису не був наданий останньому укладений з нею кредитний договір, оскільки заява про прийняття запропонованих типових умов кредитного договору разом з цими умовами (публічною офертою) і складають кредитний договір.

Відповідно до п.3.1.3 Розділу ІІ «Правила користування платіжною карткою» Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції, що діяла станом на 04.12.09 р.), по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява держателя про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання розрахункових операцій по картковому рахунку (у передостанній день місяця закінчення строку дії) і за умови додержання інших умов продовження, встановлених договором.

Як встановлено судом з наданого до відзиву на позов переліку платіжних карт та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, ОСОБА_4 за кредитним договором видавались чотири платіжні картки, термін дії яких зазначений у колонці «Expiry date» у форматі чотиризначного числа, перші дві цифри якого позначають місяць, у якому закінчується термін дії картки, інші дві - останні цифри року, у якому закінчується термін дії картки: НОМЕР_2 - 1211 (тобто терміном дії до грудня 2011 р.), НОМЕР_3 - 0414 (тобто терміном дії до квітня 2014 р.), НОМЕР_4 - 1115 (тобто терміном дії до листопада 2015 р.), НОМЕР_5 - 0716 (тобто терміном дії до липня 2016 р.)

З огляду на видачу ОСОБА_4 вищезазначених платіжних карток, суд прийшов до висновку, що у період з 04.12.09 р. до 31.07.16 р. вона не подавала до ПАТ КБ «Приватбанк» письмових заяв про закриття карткового рахунку, і по закінченню терміну дії попередньої картки зверталась до відповідача за отриманням нової картки, продовжуючи таким чином кредитні правовідносини на умовах публічної оферти. У заявах позивача по суті справи такі обставини не спростовуються.

Відповідно до п.5.4 Розділу ІІ «Правила користування платіжною карткою» Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції, що діяла станом на 04.12.09 р.), строк погашення по кредиту за платіжними картками без встановленого мінімального обов'язкового платежу здійснюється наступним чином: строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту - у повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, зазначеного у платіжній картці (у полі «MONTH» - місяць).

Як встановлено з пояснень представника відповідача в судовому засіданні та переліку виданих ОСОБА_4 платіжних карт, після закінчення строку дії платіжної картки НОМЕР_5 інша платіжна картка їй не видавалась. Отже, з урахуванням умов, викладених у вищезазначеному пункті Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції, що діяла станом на 04.12.09 р.), строк виконання нею зобов'язань по поверненню кредитних коштів наступив у останній день місяця, зазначеного у цій платіжній картці - 31 липня 2016 року.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Саттею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки строк виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором закінчився 31.07.16 р., з 01 серпня 2016 р. у відповідача виникло право вимоги їх виконання.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд прийшов до висновку про безпідставність доводів позивача про те, що виконавчий напис вчинено за межами трирічного строку з дня виникнення у ПАТ КБ «Приватбанк» права вимоги до ОСОБА_4 щодо виконання зобов'язань за кредитним договором.

Оцінюючи доводи сторін щодо безспірності заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором, зазначеної у поданому нотаріусу розрахунку, суд виходить з наступного.

За результатами дослідження наданого відповідачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.12.09 р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 станом на 31.05.17 р. (який, як встановлено з наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача, подавався нотаріусу для вчинення виконавчого напису як зазначена у додатку до заяви від 04.07.17 р. засвідчена виписка з особового рахунку боржника), суд прийшов до висновку про невідповідність поданого нотаріусу документу вимогам п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99 р. (з наступними змінами), оскільки у розрахунку зазначено лише розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором та його структуру, проте даний розрахунок не містить зазначення строку погашення заборгованості та відмітки стягувача про її непогашення.

Відповідно до п.6.6 Розділу І Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції, що діяла станом на 04.12.09 р.), у випадку невиконання зобов'язань за договором, клієнт зобов'язаний на вимогу банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту) та сплаті банку винагороди.

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору, обов'язок позичальника повернути кредит пов'язаний з направленням йому кредитором відповідної вимоги. Такий висновок суду підтверджується і наданими відповідачем разом з відзивом на позов документами, серед яких наявні копія письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 04.12.09 р., що надсилалась ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 У підтвердження направлення такої вимоги відповідачем як нотаріусу, так і суду надано квитанцію поштового відділення від 01.07.17 р. разом із списком згрупованих поштових відправлень (серед яких наявні дані і про поштове відправлення ОСОБА_4.), а також опис вкладення від 01.07.17 р., з якого вбачається, що ОСОБА_4 у даному поштовому відправленні направлено саме претензію про наявність боргу.

Разом з тим, одержання такої вимоги позивачем оспорюється у відповіді на відзив, і доказів одержання нею такої вимоги відповідачем суду не надано. За таких обставин суд вважає недоведеним одержання ОСОБА_4 вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про сплату заборгованості. Крім того, направлення ОСОБА_4. вимоги 01 липня 2017 року об'єктивно виключає можливість її отримання боржником станом на дату звернення кредитора до нотаріуса - 04 липня 2017 року. Вказані обставини свідчать про відсутність доказів безспірності нарахованої відповідачем ОСОБА_4 заборгованості на момент звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

За своєю правовою природою, безспірність заборгованості характеризується визнанням її розміру обома сторонами договору. Це означає, що безспірність заборгованості має місце тоді, коли боржник обізнаний з нарахованим кредитором її розміром і визнає його, погоджуючись з правильністю виконаного кредитором розрахунку та його відповідністю умовам договору.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів сторін та оцінки наданих ними доказів. Проте безспірність заборгованості не може підтверджуватись лише відсутністю судових спорів щодо її розміру. Сам по собі факт звернення ОСОБА_4 до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вона посилається на незгоду з розміром нарахованої їй заборгованості за кредитним договором, свідчить про наявність суперечностей між сторонами з приводу цього розміру, що виключає його безспірність. Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували визнання ОСОБА_4 розміру заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк», що виникла у неї за умовами кредитного договору станом на 31.05.17 р., суду не надано, відповідачем не доведено навіть інформування позивача про такий розмір.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що подані для вчинення виконавчого напису документи не підтверджували безспірність заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «Приватбанк», що виникла у неї за умовами кредитного договору, а тому виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення дій щодо стягнення з ОСОБА_4 у безспірному порядку заборгованості за кредитним договором за період більше семи років, а також у розмірі 228877,59 грн. при кредитному ліміті на рівні 3800,00 грн., на думку суду, порушує передбачене ст.16 ЦК України право ОСОБА_4 на захист майнового права та інтересу судом, позбавляє її права використати процесуальні інструменти для доведення необґрунтованості виконаного розрахунку заборгованості, його неправильності чи невідповідності умовам договору. Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, що не позбавляє відповідача права на доведення в судовому порядку наявності правових підстав для покладення на ОСОБА_4 майнового обов'язку у такому обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.16, 18, 530, 612, 634, 638, 641-642, 1054 ЦК України, ст.88 Закону України „Про нотаріат", ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 352-354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_4 (місце проживання: 34400, АДРЕСА_1, НОМЕР_1) до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича від 12 липня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 9416 про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 228877 (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 59 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 понесені позивачем судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: