Постанова № 72804031, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5673/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача Репетька О.Г.,

представника відповідача Бондар О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Канівець Любові Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне науково-виробниче підприємство «Термохолод», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача від 23.12.2016 року №33117976 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, права господарського відання на кімнати: 127, 601А, 707, 709, 711, 712, 713, 727, 731, що розташовані по вул. Дегтярівська, 36 в м. Києві, за позивачем та зобов'язати Державного реєстратора зареєструвати за ДНВП «Термохолод» право повного господарського відання на зазначене державне нерухоме майно.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №138 від 25.04.2002 за Державним науково-виробничим підприємством «Термохолод» (далі - ДНВП «Термохолод») закріплено на праві повного господарського відання основні фонди згідно з додатком, а саме кімнати: 127, 601А, 707, 709, 711, 712, 713, 727, 731, що розташовані по вул. Дегтярівська, 36 в м. Києвї.

27.09.2016 року ДНВП «Термохолод» звернулось із заявою до відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію іншого речового права на вказані кімнати. До заяви додано наказ від 25.04.2002 року №138 Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації з переліком майна, що закріплено на праві приватного господарського відання за ДНВП «Термохолод», витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна ДНВП «Термохолод», розпорядження КМДА від 05.06.1998 року №1186, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДНВП «Термохолод», статут підприємства.

Рішенням від 03.10.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Л.М. зупинено розгляд вказаної зави у зв'язку із тим, що документи подані не в повному обсязі.

В подальшому, Рішенням від 23.12.2016 року державним реєстратором відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що після завершення тридцятиденного строку не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та на їх виконання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон №1952-IV), державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право господарського відання.

Положеннями ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор, крім іншого, 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Приписами п.1 ч.1 ст. 23 Закону №1952-IV передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором, зокрема, у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

В той же час, відповідно до п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок

Також, відповідно до п.23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (далі - Порядок №1127), за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом №1952-IV, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до п.40 цього Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону №1952-IV та цим Порядком.

При цьому, як зазначено в п.58 цього Порядку, у разі, коли в документах, що подаються для державної реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, також подається технічний паспорт на такий об'єкт.

Як установлено судом, підставою для зупинення розгляду заяви від 03.10.2016 року №31671977 слугувало те, що ДНВП «Термохолод» подано документи не в повному обсязі, а тому позивача було зобов'язано надати оригінал та копію технічного паспорту на нерухоме майно.

Зазначене рішення було оскаржено підприємством до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві та за розглядом вказаної скарги комісія дійшла висновку про правомірність дій державного реєстратора, при цьому, комісією зазначено, що державним реєстратором встановлено відсутність у поданих документах інформації щодо технічної характеристики будинку, а саме, яка присвоєна літера будинку, в якому знаходяться кімнати.

Відповідно до положень Розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 №582/5773, на кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.

Як вбачається з листа Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-2765 (И-2018) від 07.03.2018 (а.с.119), відповідно до вимог вищезазначеної інструкції кожній будівлі, розташованій на певній земельній ділянці, надається літера. Літеровка, яку зазначає БТІ, не має відношення до поштової адреси будівель, а є технічним терміном. Приміщення, яке займає ДНВП «Термохолод», розташовані в будівлі літера «А» за адресою вул. Дегтярівська, 36.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 16 березня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Вівдиченко Т.Р.