Ухвала суду № 72803409, 14.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2018 р. справа № 216/2185/16-а(2-а/216/3/17)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до відповідача Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі по тексту - Криворізьке ЦОУПФУ Дніпропетровської області) про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізького ЦОУПФУ Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 14 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року повернута апелянту, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме: несплатою судового збору.

Втім, 16 січня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 5008607219345/, апеляційна скарга ОСОБА_1 відправлена 13 січня 2018 року) позивач ОСОБА_1 повторно оскаржила постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також на відповідність вимогам статей 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, скаржником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 04 серпня 2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні ухвалено постанову.

Відповідно до журналу судового засідання від 04 серпня 2017 року, позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 були присутні в цьому судовому засіданні і, відповідно, їм було роз'яснено судом порядок та строки оскарження вищезазначеної постанови.

Відповідно до письмової відмітки на заяві про видачу вступної та резолютивної частин постанови в матеріалах адміністративної справи (а.с.136), копія вступної та резолютивної частин постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року отримана особисто позивачем ОСОБА_1 04 серпня 2017 року.

Відповідно до письмової відмітки на зворотній стороні заяви про видачу вступної та резолютивної частин постанови в матеріалах адміністративної справи (а.с.136 /зворотна сторона/), копія постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року отримана особисто позивачем ОСОБА_1 09 серпня 2017 року.

Також, звертаю увагу на тому, що скаржник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 09 серпня 2017 року (а.с.157 /зворотна сторона/) та не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 21 серпня 2017 року включно (день, який був першим робочим днем після 19 серпня 2017 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день).

Однак, апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року до суду першої інстанції подана 13 січня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 5008607219345/, тобто з п'ятимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ОСОБА_1 на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року навіть виготовлена 12 січня 2018 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржник ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року, зазначивши, що копія оскаржуваної нею постанови суду першої інстанції дійсно отримана 09 серпня 2017 року та була оскаржена в межах процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її отримання, однак через несплату судового збору апеляційна скарга повернута скаржнику. Також, скаржник ОСОБА_1 вказує, що їй, нібито, не було відомо про залишення першої апеляційної скарги без руху, оскільки копію відповідно ухвалу суду апеляційної інстанції вона не отримувала, у зв'язку з чим, вважає, що нею з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання скаржника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приписами статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ОСОБА_1, адже з моменту отримання копії постанови суду першої інстанції, а саме 09 серпня 2017 року, скаржник ОСОБА_1 мала право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а не виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року про залишення першої апеляційної скарги без руху через її неотримання скаржником, не звільняє скаржника від дотримання вимог процесуального закону.

Наголошую на тому, що копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року про залишення першої апеляційної скарги без руху була направлена скаржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням саме на ту поштову адресу, яку вказала особисто скаржник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та яка зазначена в матеріалах справи, зокрема, в адміністративному позові (а.с.2-3), в уточненому адміністративному позові (а.с.16-17) тощо.

Однак, поштовий конверт разом із ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року повернувся на адресу суду апеляційної інстанції із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (Ф.20) (а.с.151), що свідчить про вчинення судом апеляційної інстанції всіх належних дій для своєчасного повідомлення скаржника ОСОБА_1 про хід розгляду справи та про неотримання скаржником ОСОБА_1 кореспонденції без поважних причин.

Крім того, на виконання вимог частини 3 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», вказана ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року про залишення першої апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року без руху направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а отже, скаржник ОСОБА_1 мала можливість бути обізнаною про вказане судове рішення.

Вважаю, що це свідчить про не бажання скаржника ОСОБА_1 отримувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року про залишення першої апеляційної скарги без руху та, відповідно, про не бажання виконувати її вимоги у встановлений законом строк, адже ухвалу про повернення першої апеляційної скарги скаржник ОСОБА_1 отримала саме за тією поштовою адресою, яку вказала особисто в апеляційній скарзі і на яку була відправлена копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року про залишення першої апеляційної скарги без руху.

При цьому, звертаю увагу скаржника на те, що слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Так, у даній справі саме ОСОБА_1 була ініціатором судового процесу, вважаючи, що її права були порушені, є позивачкою, нею ж було подано і апеляційну скаргу, проте в подальшому свідомо нехтувала своїми процесуальними правами та обов'язками, не реагуючи вчасно на прийняту Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвалу від 30 серпня 2017 року, при цьому нею не вживались заходи спрямовані на те, щоб дізнатись про хід та стан відомого їй судового провадження, що й призвело до порушення строків апеляційного оскарження. Тому процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Отже, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги через не отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року визнаю не поважними та такими, що взагалі не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості усунути недоліки першої апеляційної скарги.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником ОСОБА_1 постанова Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник ОСОБА_1 мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 у вступній частині апеляційної скарги (а.с.157) не зазначена дата ухвалення оскаржуваного рішення;

- порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України) та електронну пошту скаржника ОСОБА_1;

- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою в неповному обсязі в розмірі 606 грн. 32 коп. (квитанція № 0.0.937415287.1 від 13 січня 2018 року).

Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.

Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ОСОБА_1 оскаржує дії Криворізького ЦОУПФУ Дніпропетровської області.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання дій відповідача неправомірними, свідчить про подання позову із вимогою немайнового характеру.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом 22 квітня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 22 квітня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 551 грн. 20 коп. (1378 грн. х 0,4).

При цьому позивачем ОСОБА_1, як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога немайнового характеру.

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано 13 січня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 5008607219345/.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 826 грн. 80 коп. (551 грн. 20 коп. х 150% ).

Оскільки, скаржником ОСОБА_1 за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачено лише 606 грн. 32 коп. (квитанція № 0.0.937415287.1 від 13 січня 2018 року), то додатково доплаті підлягає відповідно 220 грн. 48 коп. (826 грн. 80 коп. - 606 грн. 32 коп.).

Отже, скаржнику ОСОБА_1 за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, необхідно доплатити судовий збір в розмірі 220 грн. 48 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження доплати судового збору.

Судовий збір скаржнику ОСОБА_1 необхідно доплатити на зазначені реквізити:

дата документа;

отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра ;

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);

призначення платежу: "*;101;___(код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд".

Поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): "*" (зірочка); розділовий знак ";" (крапка з комою); код ознаки судового збору "101"; розділовий знак ";" (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ";" (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: "Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)". Використання символу ";" не допускається.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення та вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з п'ятимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через свідоме нехтування своїми процесуальними правами та обов'язками та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху, надавши скаржнику ОСОБА_1 десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику ОСОБА_1 десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання оригінала документа на підтвердження доплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (зазначити дату ухвалення оскаржуваного рішення, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України) та електронну пошту ОСОБА_1).

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині не надання оригінала документа на підтвердження доплати судового збору та не приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук