Постанова № 72801227, 06.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 401/2799/16-ц

№ провадження 22-ц/781/313/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Гармаш Т. І.

Доповідач Кіселик С. А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2018 року Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Кіселика С.А. (доповідач)

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар судового засідання Гончар В.В.

учасники справи: ОСОБА_2 (позивач)

ОСОБА_3 (відповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1, на сесії Світловодської міської ради, в приміщенні сесійної зали, ОСОБА_3, було поширено недостовірну інформацію, а саме: «А Вы верните речпорт в город и сделайте из Вашего ресторана речпорт, такой как он есть по генплану города. И верните землю которую Вы украли у учителей и у врачей в районе». При цьому не надано жодних доказів на підтвердження вказаних ним фактів. Зазначає, що протиправні дії відповідача завдали йому значної моральної шкоди, ці обставини призвели до погіршення здоров'я. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 50 000 грн.

Просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.75-76 т.1), визнати недостовірну інформацію, стосовно нього, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на сесії Світловодської міської ради в приміщенні сесійної зали, а саме: «А Вы верните речпорт в город и сделайте из Вашего ресторана речпорт, такой как он есть по генплану города. И верните землю которую Вы украли у учителей и у врачей в районе». Зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію поширену під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщенні сесійної зали ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно ОСОБА_2, шляхом оприлюднення ним, особисто, заяви, на найближчій сесії Світловодської міської ради, яка відбудеться після набуття рішенням суду законної сили, наступного змісту: - «Відомості, які були мною, ОСОБА_3, поширені під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщенні сесійної зали ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно повернення ОСОБА_2 землі, яку, з мої слів, він вкрав у вчителів та лікарів району, є не достовірною. Також, мною було поширено недостовірну інформацію щодо знаходження річкового порту, на місці якого зараз знаходиться ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_2», в генплані м. Світловодськ». Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача завдану йому моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано, інформацію такого змісту: «А Вы верните репорт в город и сделайте из Вашего ресторана речпорт, такой как он есть по генплану города. И верните землю, которую Вы украли у учителей и у врачей в районе», поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, в приміщенні сесійної зали, стосовно ОСОБА_2, недостовірною.

Зобов'язано ОСОБА_3 спростувати вказану недостовірну інформацію, поширену ним відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, у такий самий спосіб у який поширювалася недостовірна інформація, а саме, на найближчій сесії Світловодської міської ради, яка відбудеться після прийняття рішення суду.

В решті частини позову - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яку мотивував тим, що судом не в повному обсязі досліджені обставини справи, зокрема не врахована заява позивача від 24 січня 2017 року про уточнення позовних вимог, в якій він просив зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію поширену під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщені сесійної зали ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно ОСОБА_2, шляхом оприлюднення ним особисто заяви на найближчій сесії Світловодської міської ради, яка набудеться після набрання рішенням суду законної сили, наступного змісту: « Відомості які були мною, ОСОБА_3 поширені під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщені сесійної зали ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно повернення ОСОБА_2 землі, яку з моїх слів він вкрав у вчителів та лікарів району, є недостовірною. Також мною було поширено недостовірну інформацію щодо знаходження річкового порту, на місці якого зараз знаходиться ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_2», в генплані м. Світловодськ». Вважає, що дана обставина унеможливлює виконання рішення суду. Крім того, суд безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди. Просив частково скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення яким позов задовольнити у повному обсязі і зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію поширену під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщені сесійної зали ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно ОСОБА_2, шляхом оприлюднення ним, особисто, заяви, на найближчій сесії Світловодської міської ради, яка відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, наступного змісту: « Відомості, які були мною, ОСОБА_3, поширені під час вісімнадцятої сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщені сесійної зали ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно повернення ОСОБА_2 землі, яку з моїх слів він вкрав у вчителів та лікарів району, є недостовірною. Також, мною було поширено недостовірну інформацію щодо знаходження річкового порту, на місці якого зараз знаходиться ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_2», в генплані м. Світловодськ».

Відповідач, в свою чергу, також не погодився із рішенням суду і просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити у позові у повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу ОСОБА_3 мотивує тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, суд невірно кваліфікував цитовані у рішенні уривки, як відомості (тобто факти), які не відповідають дійсності, а також як недостовірну інформацію, оскільки предметом спору у даному випадку є іронічні висловлювання, які не можна інакше витлумачити, як критика, оціночні судження, оцінка дій у сатиричній формі, які не можуть бути підставою для вимог про їх спростування.

Переглянувши справу в межах визначених статтею 367 ЦПК України Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, на сесії Світловодської міської ради, в приміщенні сесійної зали, ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_2 було висловлено наступне: «А Вы верните речпорт в город и сделайте из Вашего ресторана речпорт, такой как он есть по генплану города. И верните землю которую Вы украли у учителей и у врачей в районе.»

Задовольняючи позов частково суд визнав зазначене висловлювання недостовірною інформацією і зобов'язав відповідача спростувати вказану інформацію на найближчій сесії Світловодської міськради.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції послався на те, що позивачем не доведено наявність факту, глибини та тривалості моральних страждань, а також втрат немайнового характеру, які поніс ОСОБА_2

Колегія суддів із висновками суду не погоджується із наступних підстав.

Під час перегляду справи апеляційним судом додатково встановлено, що згідно декларації поданої ОСОБА_2, останній має у власності 75 земельних ділянок, 25 із яких, розміром від 1 до 2 гектарів, були йому подаровані сторонніми особами, а інші придбані за договором купівлі - продажу. Крім того, матеріали справи (т.2 а.с. 133) містять відомості згідно яких вбачається, що між ВАТ Кременчуцький річковий порт» в особі голови правління Максименко О.Ф. та МП « Багатопрофільна фірма «Сервісбуд» в особі генерального директора ОСОБА_2, 07.02.2003 року, було укладено договір - купівлі продажу комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до якого входить будівля пасажирського вокзалу літ. А., підвал літ.В, громадський туалет літ.Г.

Законність придбання земельних ділянок на підставі договорів дарування та договорів купівлі - продажу, а також будівлі пасажирського вокзалу відповідач вважає сумнівними, а тому і наголосив на цьому на сесії Світловодської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 302 фізична особа має право вільно збирати, використовувати та поширювати інформацію.

Інформацією, згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» (Закон) є документальне або публічне оголошенні відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі навколишньому природному середовищі.

Статтею 23 Закону визначено, що інформація про особу це - сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Інформація про те, що у володінні ОСОБА_2 знаходиться велика кількість земельних ділянок, які надійшли у його власність відповідно до договорів дарування та купівлі - продажу, а також про те, що МП «Багатопрофільна фірма «Сервісбуд», в особі генерального директора придбано комплекс будівель, що знаходиться АДРЕСА_1, до якого входить будівля пасажирського вокзалу літ. А., підвал літ.В,, громадський туалет літ.Г., є загальнодоступною інформацією, яка міститься у відповідних реєстрах, доступ до яких є відкритим.

Згідно ст. 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежено законом лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенню чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів.

Верховний Суд України в пункті 19 своєї постанови № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», роз'яснив, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алігорій сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правильності.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні ст. 10 Конвенції.

В своєму рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що на думку Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Колегією суддів встановлено, що свої судження щодо незаконності набуття ОСОБА_2 права власності на об'єкти нерухомості, зокрема земельні ділянки, ОСОБА_3 пов'язує із підставою переходу права власності на них за договорами дарування, тобто безоплатної передачі земельних ділянок сторонніми особами, та ціною яку сплатив позивач за придбання земельних ділянок згідно договорів купівлі - продажу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висловлена ОСОБА_3, на вісімнадцятій сесії Світловодської міської ради, що відбулася в приміщені сесійної зали, ІНФОРМАЦІЯ_1, думка, стосовно повернення землі, яку зі слів, ОСОБА_2 вкрав у вчителів та лікарів району та повернення території річкового порту, на місці якого зараз знаходиться ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_2», у власність міста, є оціночним судженням законності дій позивача при укладанні договорів щодо придбання земельних ділянок та іншої нерухомості, а отже, позов задоволенню не підлягає.

Якщо особа вважає, що оціночні судження принижують її честь та гідність, а також інші немайнові права, вона має право скористатись наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК України правом на відповідь.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, невірно оцінив надані сторонами докази та неправильно застосував норми матеріального права.

Дана обставина відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,376,381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.12.2017 року скасувати.

ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції в сумі 704 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення тільки на підставі встановленій статтею 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2018 року.

Головуючий суддя: С.А.Кіселик

Судді: Т.М.Авраменко

Л.В.Суровицька