Вирок № 72801156, 16.03.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1886/17

провадження № 1-кп/415/116/18

ВИРОК

Іменем України

16 березня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Бєлоусова Д.О.

захисника Гавриленка О.І.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240000459 від 05.03.2017 у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 28.10.2005 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.121, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.296, ч.3 ст.357, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 8 років 9 місяців; 22.07.2013 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 70, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; 25.09.2013 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого зі слів 28.02.2017 з Брянківської ВК № 11 умовно-достроково на не відбутий строк 1 місяць 6 днів, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Попасна Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, раніше судимого 01.06.2007 Попаснянським районним судом Луганської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, від відбуття покарання звільненого з іспитовим строком на 2 роки; 16.02.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.186, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі; 25.09.2012 Попаснянським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.353, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 01.06.2017 визначено строк фактичного не відбутої частини покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 25.09.2012, що склав 1 рік 2 місяці 21 день, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2017 року, у денний час, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_4, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я, а саме: притиснули її руками до дивана та завдали не менше двох ударів руками в область голови і не менше двох ударів по тулубу, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця в області горизонтальної гілки нижньої щелепи справа, двох синців в області грудної клітини справа, забою нижньої щелепи зліва, забою м'якої передньої черепної стінки, забою м'яких тканин правої завушної області та лобу зліва, підшкірної гематоми цієї області, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 55 від 09.03.2017, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито викрали каблучку виготовлену із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «375» пробі, вагою 1,12 грама, вартістю 443 гривні 91 копійку, перстень, виготовлений із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,35 грама, вартістю 2064 гривні 24 копійки, а також гроші у сумі 1500 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_7, чим заподіяли останній майнову шкоду на загальну суму 4008 гривень 15 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду пояснив, що 04 березня 2017 року, у денний час, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_4, вони, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_5 насильство, а саме: притиснули її руками до дивана та завдали біля чотирьох ударів руками в область голови і тулубу, спричинивши їй тілесні ушкодження. Золоті каблучки знімав з потерпілої обвинувачений ОСОБА_4. Гроші так само знайшов обвинувачений ОСОБА_4. Вищевказані золоті прикраси вони продали якомусь знайомому обвинуваченого ОСОБА_4 та поділили між собою. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворого його не наказувати. У подальшому, золоті каблучки, якими вони заволоділи, працівниками поліції були вилучені та повернуті потерпілій ОСОБА_7. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 28.02.2017 був звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на строк 1 місяць 6 днів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду пояснив, що 04 березня 2017 року, у денний час, він приїхав до обвинуваченого ОСОБА_3 в гості. Останній повів його до потерпілої ОСОБА_5 додому. Там вони усі разом вживали спиртні напої. У подальшому, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, вони застосували до потерпілої ОСОБА_5 насильство, а саме: притиснули її руками до дивана та завдали не менше чотирьох ударів руками по голові і тулубу, спричинивши їй тілесні ушкодження. Золоті каблучки він знімав з потерпілої сам. Гроші так само знайшов він. Після продажу золотих каблучок, гроші вони поділили між собою. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворого його не наказувати та врахувати, що у нього на утриманні перебуває хвора дружина та малолітня донька. У подальшому, золоті каблучки, якими вони заволоділи, працівниками поліції вилучені та повернуті потерпілій ОСОБА_7.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 04 березня 2017 року, у денний час, вона з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходилась у себе в квартирі, де вони розпивали спиртні напої. Після чого, їй стало зле і вона лягла на диван. Останні, накрили її ковдрою і притиснули руками до дивана та завдали не менше двох ударів руками в область голови і не менше двох ударів по тулубу, спричинивши їй тілесні ушкодження. Вона кричала та пручалася, коли відчувала, як хтось знімав з її пальців золоті каблучки. У подальшому, коли обвинувачені пішли, вона виявила відсутність грошей у сумі 1500 гривень. Одразу подзвонила своїй подрузі ОСОБА_8 та повідомила її що сталося. Остання викликала працівників поліції. На даний час майнові збитки їй відшкодовані частково. Просила суд призначити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання на розсуд суду.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що з ранку 04 березня 2017 року до неї додому прийшли обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_5, де усі разом розпивали спиртні напої. Потім останні пішли до потерпілої додому. Згодом їй зателефонувала потерпіла ОСОБА_5 та попросила викликати поліцію, через те, що її обікрали та побили. У цей час потерпіла була у стані алкогольного сп'яніння, пояснила що обвинувачений ОСОБА_3 прийшов з другом, вони випивали спиртні напої на кухні. З потерпілої зняли золото, забрали кошти та побили її. Після розмови по телефону з потерпілою, вона викликала поліцію та пішла до ОСОБА_5, щоб підтримати її.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4. Останній подзвонив йому 04 березня 2017 року приблизно о 14 чи 15 годині, та запропонував придбати золото. Погодившись, вони зустрілися у місті Лисичанську біля магазину «Сільпо». У обвинуваченого ОСОБА_4 було дві каблучки, одна як обручка, а друге без камінця. Золото він придбав за 2400 гривень. Про те, що ОСОБА_4 викрав вищевказані кільця, йому стало відомо від працівників поліції, які вилучили золото.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_3. Після обіду 04 березня 2017 року, останній приїхав до магазину «Столичний», де вона працює продавцем з обвинуваченим ОСОБА_4. Вони придбали продукти харчування, приблизно на 200 гривень. У руках обвинувачених вона бачила ще купюри, звідки вони - їй не відомо.

Крім вищевикладеного, вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, викладеного у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколу огляду місця події від 04.03.2017 (а.с.12-14) з фототаблицею (а.с.15-16) вбачається, що співробітниками поліції, у присутності понятих, оглянуто будинок за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_5, - АДРЕСА_3, під час якого виявлено порушення зовнішнього порядку в кімнатах та вилучено: пляшку із зеленого скла, 9 слідів папілярних ліній. Сліди наклеєні на відрізок білого аркушу та поміщені до сейф пакету.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання від 05.03.2017 (а.с.27-29) з фототаблицею (а.с.30) вбачається, у присутності понятих, серед осіб пред'явлених на впізнання, потерпіла ОСОБА_5 впізнала особу під №2 - ОСОБА_3.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання від 07.03.2017 (а.с.109-111) з фототаблицею (а.с.112) вбачається, у присутності понятих, серед осіб пред'явлених на впізнання, потерпіла ОСОБА_5 впізнала особу під №2 - ОСОБА_4.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 05.03.2017 (а.с.75-81), а також відтвореної і дослідженої відеозйомки слідчого експерименту від 05.03.2017, що міститься на СD носії (а.с.82), вбачається, що 04.03.2017, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись у квартирі АДРЕСА_4, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_5 насильство, відкрито викрали з обвинуваченим ОСОБА_4 дві каблучки та гроші, які у подальшому продали ОСОБА_9.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 07.03.2017 (а.с.144-149), а також відтвореної і дослідженої відеозйомки слідчого експерименту від 07.03.2017, що міститься на СD носії (а.с.150), вбачається, що 04.03.2017, обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись у квартирі АДРЕСА_4, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_5 насильство, відкрито викрали з обвинуваченим ОСОБА_3 дві каблучки та гроші, які у подальшому продали ОСОБА_9.

Із протоколу огляду місця події від 06.03.2017 (а.с.101-102) з фототаблицею (а.с.103-104) вбачається, що співробітниками поліції, у присутності понятих у свідка ОСОБА_9 виявлено і вилучено 2 кільця (обручка та перстень).

Із протоколу огляду предметів від 22.03.2017 (а.с.186-187) вбачається, що співробітниками поліції, у присутності понятих оглянуто каблучку, виготовлену із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «375» пробі, вагою 1,12 грама та перстень, виготовлений із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,35 грама.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №55 від 09 березня 2017 року відносно потерпілої ОСОБА_11 (а.с.162-163) - при звертанні до травмпункту 04 березня 2017 року потерпілій ОСОБА_5 було встановлено - синець в області горизонтальної гілки нижньої щелепи справа, двох синців в області грудної клітини справа, забою нижньої щелепи зліва, забою м'якої передньої черепної стінки, забою м'яких тканин правої завушної області та лобу зліва, підшкірної гематоми цієї області. Тілесні ушкодження встановлені у ОСОБА_5, утворилися приблизно за 6-9 днів до проведення експертизи від взаємодії з тупими твердими предметами. Вищеописані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/267-67е від 29 березня 2017 року (а.с.199-202) з фототаблицею (а.с.202) - ринкова вартість викраденого майна на момент скоєння кримінального правопорушення, з урахуванням роздрібних цін (каблучки з рифленою поверхнею та каблучки у вигляді персня без камінця), може складати 2508 гривень 15 копійок.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи у сукупності надані в судовому засіданні пояснення безпосередньо обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, пояснення потерпілої ОСОБА_5, пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, - які були стабільними, послідовними, та, відповідно, не викликають сумнівів, а також, досліджені, перевірені та оголошені у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, доведено, і дії обвинувачених вірно і обґрунтовано органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винних, які мають постійне місце проживання, не працюють, у побуті за місцем реєстрації характеризуються задовільно (а.с. 73, 123), раніше неодноразово судимі (а.с. 71, 126), обвинувачений ОСОБА_3 неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 68 69), обвинувачений ОСОБА_4 одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога з 2012 року перебуває на обліку з приводу наркоманії (а.с. 122);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, а для обвинуваченого ОСОБА_4, також наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7.

У якості обставини, що обтяжує покарання обвинувачених, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує покарання обвинувачених - рецидив злочинів, зазначену в обвинувальному акті, оскільки відповідно до п. 19 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року, якщо рецидив злочинів утворює одночасно їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, яка його обтяжує.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинувачених та їх репутацію, які не працюють, зловживають спиртними напоями, мають незняті та непогашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробили та знову вчинили умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинувачених, їх схильність до вчинення кримінальних правопорушень, з урахуванням думки потерпілої, щодо призначення покарання, суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

При цьому, суд, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених - визнання вини, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, а для обвинуваченого ОСОБА_4, також наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, а також поведінку обвинувачених після вчинення злочину, які усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, у судовому засіданні вибачалися за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надали змістовні, повні та правдиві свідчення про обставини вчинення ними кримінального правопорушення, які повністю викривають їх у вчинені злочину, дали критичну оцінку своїм злочинним діям, виказавши готовність нести кримінальну відповідальність, а також те, що за місцем проживання обвинувачені характеризуються задовільно, думку потерпілої ОСОБА_5, яка у цьому питанні посилалася на розсуд суду, вважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ч.2 ст.186 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинувачених, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинувачених та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та слів обвинуваченого ОСОБА_3, які не спростовані іншими доказами, дане кримінальне правопорушення він вчинив у період не відбутої частини покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 вересня 2013 року, а саме у період умовно-достроково звільнення на строк 1 місяць 6 днів, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне застосувати правила ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 25 вересня 2013 року у вигляді 1 (одного) дня.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 07 березня 2017 року - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 слід залишити без змін. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 березня 2017 року (а.с. 53) слід обчислювати з 05 березня 2017 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Крім цього, суд дотримується вимог ч. 4 ст. 5 КК України, відповідно до яких, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Редакцією Закону № 838-VIII від 26.11.2015 змінено ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до вимог якої, строк перебування під вартою ОСОБА_3 з 05 березня 2017 року по 16 березня 2018 року включно, треба зарахувати у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 дане кримінальне правопорушення вчинив у період не відбутої частини покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 25 вересня 2012 року, а саме у період умовно-достроково звільнення на строк 1 рік 2 місяці 21 день, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне застосувати правила ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 25 вересня 2012 року у вигляді 1 (одного) місяця.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 07 березня 2017 року - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 слід залишити без змін. Початок строку відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відраховувати з моменту взяття під варту - з 07.03.2017.

Крім цього, суд дотримується вимог ч. 4 ст. 5 КК України, відповідно до яких, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Редакцією Закону № 838-VIII від 26.11.2015 змінено ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до вимог якої, строк перебування під вартою ОСОБА_4 з 07 березня 2017 року по 16 березня 2018 року включно, треба зарахувати у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_5 не пред'явлений, що не позбавляє права останню, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази:

каблучка виготовлена із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «375» пробі, вагою 1,12 грама та перстень, виготовлений із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,35 грама,

які передані під розписку потерпілій ОСОБА_5 - підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_5.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у сумі 2201 (дві тисячі двісті одна) гривня 00 копійок, на залучення експертів, у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження:

- дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/113е від 15.03.2017 (а.с. 162-163), витрати у сумі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок (а.с.165)

- судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/267-67е від 29.03.2017 (а.с. 199-202), витрати у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 (сорок) копійок (а.с.198), -

підлягають стягненню солідарно з обвинуваченого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 у дохід держави, тобто по 1100 (одній тисячі сто) гривень 50 (п'ятдесят) копійок з кожного (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Керуючись ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 вересня 2013 року у виді 1 (одного) дня позбавлення волі і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) день.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання - з 05 березня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з моменту затримання - з 05 березня 2017 року по день ухвалення вироку - 16 березня 2018 року включно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Попаснянського міського суду Луганської області від 25 вересня 2012 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і призначити ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту взяття під варту - з 07 березня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з моменту взяття під варту - з 07 березня 2017 року по день ухвалення вироку - 16 березня 2018 року включно.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) - 1100 (одну тисячу сто) гривень 50 (п'ятдесят) копійок за проведення дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/113е від 15.03.2017 та судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/267-67е від 29.03.2017.

Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) - 1100 (одну тисячу сто) гривень 50 (п'ятдесят) копійок за проведення дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/113е від 15.03.2017 та судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/267-67е від 29.03.2017.

Речові докази: каблучку виготовлену із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «375» пробі, вагою 1,12 грама та перстень, виготовлений із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,35 грама, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_5 - повернути потерпілій ОСОБА_5.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченими, які перебувають під вартою, з дня отримання ними копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити прокурору та направити для вручення обвинуваченим і виконання до слідчого ізолятору міста Старобільська в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко